Рис. 1 Порівняльна характеристика високої та плоскої структур організації
5. Створення механізмів координації. Налагодження взаємодії між підрозділами та окремими виконавцями досягається шляхом створення механізмів координації.
Координація робіт – процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.
2. Прилад сигналізації, пульти управління. Допоміжне
обладнання, вимоги до допоміжного обладнання
В силу відомих причин повністю виключити виникнення пожежі неможливо.
Якщо пожежа виникла, то її розвиток є нерівномірним. Спочатку інтенсивність горіння невелика, але потім вона зростає і наступає лавиноподібний процес. Тому, чим раніше виявлена пожежа, тим менше збитки від неї.
Протипожежний захист будинків, споруд, людей, які в них перебувають зокрема досягається застосуванням установок автоматичної пожежної сигналізації.
Відповідно до ДСТУ 2273-93 ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення під "установкою пожежної сигналізації" розуміється сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, оброблення, подавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та (чи) подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань.
При визначенні об'єктів, які підлягають обладнанню установками автоматичної пожежної сигналізації необхідно керуватися в першу чергу Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.
Цей перелік узагальнює вимоги щодо оснащення пожежною автоматикою будівель, споруд та приміщень, які найбільш поширені в різних галузях господарства незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Крім зазначеного Переліку слід також керуватися вимогами відповідних будівельних норм, галузевими (відомчими) переліками та іншими нормативами документами з цього питання, затвердженими в установленому порядку після узгодження з Державним департаментом пожежної безпеки МНС України.
Система пожежної сигналізації складається з пожежних сповіщувачів (пристроїв для формування сигналу про пожежу), які включені у сигнальну лінію (шлейф), приймально-контрольного приладу, ліній зв'язку.
Пожежні сповіщувачі перетворюють прояви пожежі (тепло, світло полум'я, дим) в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-приймального приладу. Контрольно-приймальний прилад здійснює приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про виникнення пожежі чи несправності, передає цей сигнал та видає команди на інші пристрої (наприклад, включає автоматичні установки пожежогасіння чи димовидалення).
В залежності від проявів процесу горіння сповіщувачі можуть бути:
- теплові, які реагують на певне значення температури та (чи) швидкість її наростання;
- димові, які реагують на аерозольні продукти горіння;
- полум'я, які реагують на електромагнітне випромінювання полум'я.
В залежності від можливості зазначати свій номер (адресу) сповіщувачі поділяються на:
- адресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення і постійно або періодично активно формують сигнал про стан пожежонебезпечності в захищуваному приміщенні та власну працездатність із зазначенням свого номера (адреси);
- неадресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення та формують сигнал про виникнення пожежі в захищуваному приміщенні без зазначенням свого номера (адреси);
Види пожежних сповiщувачiв:
1 - тепловий максимально-диференцьований сповіщувач;
2 - сповіщівачі пожежні теплові магнітні;
3 - сповіщувач пожежний димовий оптико-електронний.
Вибір пожежних сповіщувачів здійснюється в залежності від характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів відповідно Додатка К до ДБН В.2.5-13-98 "Пожежна автоматика будинків і споруд", який наведено нижче:
| Перелік характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів | Автоматичний пожежний сповіщувач |
| 1. Виробничі будівлі | |
| 1.1 З виробництвом і зберіганням: | |
| - виробів з деревини, синтетичних смол, синтетичних волокон, полімерних матеріалів, текстильних, трикотажних, текстильно-галантерейних, швейних, взуттєвих, шкіряних, тютюнових, хутрових, целюлозно-паперових виробів, синтетичного каучуку, горючих рентгенівських, кіно- і фотоплівок, бавовни; | Тепловий або димний |
| - лаків, фарб, розчинників, ЛЗР, ГР, мастильних матеріалів, хімічних реактивів, спиртогорілчаної продукції; | Тепловий або полум'я |
| - лужних металів, металевих порошків, каучуку природного; | Полум'я |
| - борошна, комбікормів і інших продуктів та матеріалів з виділенням пилу. | Тепловий |
| 1.2 З виробництвом: | |
| - паперу, картону, шпалер, тваринницької та птахівницької продукції. | Тепловий або полум'я |
| 1.3 Із зберіганням: | |
| - негорючих матеріалів у горючій упаковці, твердих горючих матеріалів. | Тепловий або димовий |
| 2. Спеціальні споруди | |
| - приміщення (споруди) для прокладання кабелів, приміщення для трансформаторів, розподільних пристроїв та щитові; | Тепловий або димовий |
| - приміщення електронно-обчислювальної техніки, електронних регуляторів, керуючих машин, АТС, радіоапаратних; | Димовий |
| - приміщення для обладнання і трубопроводів по перекачуванню горючих рідин і мастил, для випробування двигунів внутрішнього згоряння і паливної апаратури, наповнення балонів з горючими газами; | Тепловий або полум'я |
| - приміщення підприємств з обслуговування автомобілів. | Тепловий або димовий |
| 3. Адміністративні, побутові і громадські будівлі та споруди | |
| - зали для глядачів, репетиційні, лекційні, читальні і конференц-зали, артистичні, кулуарні, костюмерні, реставраційні майстерні, кіносвітлопроекційні, апаратні, фойє, холи, коридори, гардеробні, книгосховища, архіви, фотолабораторії, простори за підвісними стелями, приміщення з персональними комп'ютерами; | Димовий |
| - склади декорацій, бутафорії і реквізитів, адміністративно-господарські приміщення, машино-лічільні станції, пульти керування, передпокої житлових приміщень; | Тепловий або димовий |
| - лікарняні палати, приміщення підприємств торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, службові кімнати, житлові приміщення готелів і гуртожитків; | Тепловий |
| - приміщення музеїв і виставок та підпільні простори приміщень з персональними комп'ютерами. | Димовий або полум'я |
| Примітка 1. Вказаний першим вид сповіщувача є пріоритетним. | |
| Примітка 2. Використання інших видів сповіщувачів або необхідність встановлення в одному приміщенні автоматичних пожежних сповіщувачів, що реагують на різні фактори пожежі на початку горіння визначається техніко-економічним обгрунтуванням. | |
В даний час розвивається тенденція заміни теплових сповіщувачів на димові з метою зниження інерційності їх спрацювання.
Сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять, за наявності технічної можливості, на пульти централізованого спостереження пожежної охорони.
Оснащення об'єктів системами сигналізації охоронного призначення необхідно проводити з урахуванням їх значення (категорійності) за ГСТУ 78.11.001, функціональних та інженерно-будівельних особливостей та забезпечення надійної охорони.
Структура побудови ССОП повинна враховувати обрані вид і тактику охорони.
Передбачене проектами обладнання, прилади, пристрої, сповіщувачі, телекамери, допоміжне устаткування тощо (далі - технічні засоби систем сигналізації охоронного призначення (ТЗ ССОП)), повинні відповідати нормативним документам і мати сертифікат відповідності Державного центру сертифікації засобів охоронного призначення, а для об'єктів, що підлягають передаванню під охорону підрозділам Державної служби охорони при МВС України (далі - підрозділи охорони), бути рекомендованим чинним Переліком технічних засобів, рекомендованих для організації охорони об’єктів та діяльності підрозділів охорони.
На об’єктах, що підлягають передаванню під охорону підрозділам ДСО при МВС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2001 року № 1053, проведення нагляду за виконанням монтажних робіт систем охоронної сигналізації членами приймальної комісії від ДСО є обов’язковим.
Пульти централізованого спостереження (ПЦС) є споживачами енергоживлення першої категорії, які забезпечуються двома незалежними кабельними вводами від двох незалежних трансформаторних підстанцій з обов’язковою можливістю переключення енергоживлення ПЦС з однієї лінії на другу.
ПЦС обладнуються резервним(и) джерелом(ами) електроживлення (бензоагрегат або дизельагрегат, акумуляторні батареї, джерело безперебійного електроживлення), яке забезпечує безперебійну роботу обладнання ПЦС, а також резервного освітлення ПЦО упродовж часу, вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342 (включаючи засоби зв’язку).
Блоки СПТС, розташовані на ПЦС, живляться від мережі ПЦС. Перехід на резервне електроживлення повинно здійснюватись автоматично. Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ), які є складовою частиною СПТС та ПЦС, повинні мати окреме джерело безперебійного електроживлення, що забезпечує працездатність ПЕОМ при відсутності основного електроживлення.
Окремі блоки СПТС (ретранслятори, мультиплексори, підсилювачі тощо) повинні мати акумуляторні батареї, ємність яких має забезпечити їх безперебійну роботу впродовж часу, вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342.