У процесі розробки номенклатури справ бухгалтерської служби необхідно дотримуватися таких вимог: чітко відокремлювати бухгалтерські документи від інших; суворо дотримуватися порядку обробки документів, що дозволить налагодити ритмічність у веденні бухгалтерського обліку.
Рознесення документів у справи (заведені папки з твердого картону) відповідно до номенклатури справ називається формуванням справ.
На обкладинці справи вказуються: назва підприємства; назва підрозділу підприємства; номер справи; заголовок справи; дата заведення і завершення формування справи; кількість листів; строк зберігання. Заголовок для обкладинки справи береться з номенклатури.
Справа вважається заведеною з моменту внесення до неї першого документу та формується у відповідному підрозділі підприємства, де зберігається до передачі на зберігання в архів.
Формуючи справи, необхідно враховувати терміни зберігання документів, визначені законодавством.
Деякі документи, наприклад, документація з організації бухгалтерського обліку (Положення про облікову політику, графік документообороту тощо) можуть зберігатися в поточному архіві постійно, що зумовлено потребою їх постійного використання.
Номенклатура справ погоджується з архіваріусом і затверджується керівником підприємства.
Документи підшиваються у справу за один календарний рік. Крім того, до справи повинні підшиватися лише документи, передбачені номенклатурою. У випадку появи не передбачених номенклатурою документів, заводиться самостійна справа, а її назва дописується в номенклатуру справ під резервним номером.
У справу включаються документи лише в одному екземплярі в оригіналі за хронологічним чи логічним порядком (або в поєднанні). Чернетки та копії до справи не підшиваються. Винятками можуть бути чернетки та копії особливо цінних документів, на яких є резолюції, помітки, візи, що доповнюють зміст оригіналів.
Додатки до документів також повинні включатися у справу. Якщо додатки займають великий обсяг, їх можна підшивати в самостійні томи.
Планові й звітні документи (плани, заявки, кошториси, звіти й розрахунки до них) розміщуються в справи того року, до якого вони відносяться за змістом, незалежно від часу її складання або дати надходження. Наприклад, звітність за 2003 р. буде складатися у 2004 p., але розміщується в справу 2003 р. і навпаки, план на 2005 р. складається в 2004 p., а розміщується в справу 2005 р.
Бухгалтерські документи групуються в хронологічному порядку. Документи за окремий місяць відділяються від документів за інші місяці листком паперу із зазначенням назви відповідного календарного періоду. Розпорядчі документи (накази, розпорядження, постанови і т.д.) формуються за видами документів у хронологічному порядку. Листи систематизуються у хронологічному порядку. Документи-відповіді підшиваються за документами-запитами.
Окрім хронологічного порядку в справі документи можуть систематизуватися за алфавітом. Алфавітна систематизація документів передбачає використання прізвищ їх авторів, назв контрагентів тощо. Наприклад, особові рахунки працівників із заробітної плати, копії ідентифікаційних кодів і паспортів групуються в справу в межах року й розміщуються в алфавітному порядку.
Для зручності товщина справи не повинна перевищувати 30-40 мм, а кількість документів - 250 листів. Якщо документів більше, справа розділяється на томи.
У кінці справи на окремому аркуші необхідно зазначати кількість пронумерованих аркушів (цифрами та словами).
Оброблені та виконані документи повинні розноситися у справи до кінця робочого дня. Щоденне дотримання цього нескладного правила забезпечить систематизацію документів і швидкий пошук, виключить можливість їх втрати.