Моделі управління запасами в прийнятті управлінського рішення (стр. 1 из 3)
Реферат:
Моделі управління запасами в прийнятті управлінського рішення
Вступ
Ефективне управління запасами дозволяє знизити тривалість виробничого і всього операційного циклу, зменшити поточні витрати на їхнє збереження, визволити з поточного господарського обороту частину фінансових засобів, реінвестуючи їх в інші активи. Забезпечення цієї ефективності досягається за рахунок розробки і реалізації фінансової політики керування запасами.
Запаси товарно-матеріальних цінностей, що включаються до складу оборотних активів, можуть створюватися на підприємстві з різними цілями:
- забезпечення поточної виробничої діяльності (поточні запаси сировини і матеріалів);
- забезпечення поточної збутової діяльності (поточні запаси готової продукції);
- нагромадження сезонних запасів, що забезпечують господарський процес у майбутньому періоді (сезонні запаси сировини, матеріалів і готової продукції) і т.п.
 |
 |
Рис. 8.1- Основні етапи формування політики управління запасами на підприємстві
Основна модель управління запасами
Проблеми управління запасами виникають при забезпеченні сировиною та матеріалами зовнішніми постачальниками і при створенні запасів готової продукції, що поставляється замовникам. Моделі вирішення проблем управління запасами направлені на мінімізацію загальних витрат, пов'язаних із запасами.
Всі моделі управління запасами розроблені з урахуванням циклічного характеру їх руху, що відображено на рис.8.2. Якщо на вертикальній осі відкладати рівень запасів, а по горизонтальній - період часу, то тоді верхня точка графіку показує розмір запасу на даний момент часу. Використання запасу показане зменшенням рівня запасу.
 |
Рис. 8.2 - Стандартна модель зберігання запасів
Для спрощення процесу моделювання в модель вводиться ряд передумов:
1 Попит на продукцію постійний або близький до цього, тому запаси зменшуються рівномірно.
2. Передбачається, що час доставки продукції відомий і незмінний, відомий розмір партії та інтервал поставки, що означає сталість рівня повторного замовлення. Партією замовленого товару підприємство забезпечується в момент, коли запас зовсім вичерпується.
3. Відсутність запасів недопустима.
4. Протягом кожного циклу запасів дається замовлення на постійну кількість продукції (q).
Модель управління запасами з урахуванням цих передумов представлена на рис.8.3. Виходячи з передумов, інтервали в циклі запасів однакові, а максимальна кількість продукції, що є в запасі, співпадає з розміром замовлення q.
Рис. 8.3 - Схема управління запасами для основної моделі
Розрахунки по моделі управління запасами
Витрати на зберігання запасів мають місце і у варіанті одержання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів від зовнішніх постачальників, і у варіанті виконання замовлень на випуск виробничих партій продукції даного підприємства чи організації.
У першому варіанті витрати пов'язані з оформленням і подачею замовлення на партію товарів, витрати на складування запасів та оплату вартості замовлених товарів. У другому варіанті витрати аналогічні - вартість організації технологічного процесу по випуску партії продукції, складування випущеної продукції до її відправки замовнику і витрати на виробництво продукції.
Тому схема аналізу однакова для кожного варіанта.
Слід враховувати, що витрати на збереження запасів поділяються на змінні й постійні. У витратах на управління запасами будуть враховуватися тільки змінні витрати. Але при цьому вводиться ще одна передумова: змінні витрати по кожному варіанту відомі, вважаються постійними і не залежать від розміру замовлення.
Модель, що відображає витрати по зберіганню запасів залежно від періоду їх зберігання є рівняння загальної вартості запасів.
| Загальна вартість запасів за рік | = | Загальна вартість подання замовлень за рік | + | Загальна вартість зберігання запасів за рік | (8.1) |
Тривалість періоду може бути різною, але найбільш доцільний для розрахунків період, що дорівнює календарному року.
Загальна вартість подання замовлень за рік визначається через щорічну потребу продукції (D) і обсяг разового замовлення (q). З цього можна встановити, що щорічна кількість замовлень складає D / q. Отже,
| Щорічна вартість подачі замовлень | = | Вартість подачі одного замовлення | ? | Кількість поданих за рік замовлень | = Со?(D / q) | (8.2) |
Для розрахунку моделі використовуємо такі позначення:
Со - змінна вартість подачі одного замовлення;
Сh - змінна вартість зберігання одиниці продукції в запасі за рік;
С - ціна купівлі одиниці продукції.
Загальна вартість зберігання запасів за рік буде визначатися середньою кількістю продукції, яка створює запас протягом одного циклу. З урахуванням передумови про лінійну зміну рівня запасів середній рівень запасів буде складати половину обсягу замовлення (q / 2).
Вартість зберігання одиниці продукції (Сh) визначається як фіксована величина на весь рік, або у відсотках до загальної вартості одиниці продукції за рік. У величину вартості зберігання одиниці продукції Сh включаються відсотки з грошових позик, які заморожені у формі запасів, вартість пошкоджень та зберігання запасів, природні втрати при зберіганні. Тоді
| Щорічна вартість зберігання запасів | = | Вартість зберігання одиниці продукції за рік | ? | Середній розмір запасу | = Сh ?(q/2) | (8.3) |
З цього знаходимо, що загальна вартість запасу одиниці продукції за рік (ТС) визначається таким чином:
ТС = Со (D / q) + Сh ? (q/2). (8.4)
Ми одержали рівняння загальної вартості, основної моделі управління запасами. На рис. 8.4 витрати на зберігання представлені прямою лінією, що бере початок з нульової точки координат, вартість замовлення - кривою, що зменшується від початку координат в міру збільшення розміру замовлення.
Рис. 8.4 - Графічне представлення вартості подачі замовлення, витрат на зберігання і загальної вартості запасів
Крива загальної вартості запасів є сумою витрат на зберігання і вартості замовлення, і має найбільше значення в початку координат і зменшується при збільшенні розміру замовлення до точки перехрещування значень двох складових, а після неї зростає. Ця точка визначає найбільш економічний (оптимальний) розмір замовлення.
Оптимальний розмір замовлення визначається перетворенням формули загальної вартості запасів за рік.
Основою її перетворення є здійснення операції диференціювання:
ТС = Со (D / q) + Сh ? (q/2). (8.4)
ТС має мінімальне значення за умови, що:
dТС/d q = 0 та d2 ТС/ d q2 > 0
dТС/d q = - СоD/ q2 + Сh/2, та
d2ТС/d2 q = - 2СоD/ q3 + O > 0, q> 0.
Якщо припустити, dТС/d q = 0, тоді
- СоD/ q2 + Сh/2 = 0, а отже
СоD/ q2 = Сh/2
q 2 = 2 СоD/ Сh
q = ±
. (8.5)Таким чином, мінімальне значення ТС буде тоді, коли qо =
.Одержаний обсяг замовлення називають оптимальним розміром замовлення (ЕОЗ, ЕОQ або модель Уілсона) Якщо протягом року з рівним інтервалом замовляти таку кількість продукції, то вартість зберігання запасів буде мінімальною.
Оптимальний розмір замовлення може бути встановлений шляхом розрахунку варіантів. Для цього скористаємося прикладом організації, яка одержує в рік 4000 одиниць сировини за ціною 500 грн. за одиницю. При цьому вартість зберігання одиниці запасів Сh = 600 грн., а вартість подачі одного замовлення Со = 1200 грн. Розрахунки варіантів представлені в табл. 8.1.
Таблиця 8.1 -Розрахунок витрат на виконання замовлень різних розмірів
| Показники | Одиниця виміру | Розмір замовлення, од. | ||||
| 80 | 100 | 120 * | 140 | 160 | ||
| Середній запас | один. | 40 | 50 | 60 | 70 | 80_25 4ЛЗО~78 |
| Кількість замовлень на поставку | один. | 50 | 40 | 33,3 | 28,6 | 25 |
| Річна вартість зберігання запасів | тис.грн. | 24 | 30 | 36 | 42 | 48 |
| Річна вартість виконання замовлень | тис.грн. | 60 | 48 | 40 | 34,3 | 30 |
| Сукупні витрати | тис.грн. | 84 | 78 | 76* | 76,3 | 78 |
Таким чином, розрахунок варіантів показує, що оптимальним для даного випадку є замовлення 120 одиниць сировини, при якому сукупні витрати в розрахунку на рік досягають мінімуму – 76 тис.грн.