відповідність властивостей продукції і потреб споживача (тотожність властивостей якості і конкурентноздатності);
наявність трьох змістообразуючих елементів конкурентноздатності споживача, продукту і продуктуконкурента (розходження властивостей якості і конкурентноздатності);
тотожність різнорідних продуктів у плані конкурентноздатності (розвиток категорії якості).
Проф. Р.Фатхутдінов [37, с.52] визначає конкурентноздатність як „...властивість об'єктів, що характеризує ступінь задоволення конкретної потреби в порівнянні з кращими аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку”. До безлічі об'єктів, що володіють властивістю конкурентноздатності автор відносить крім продукції ще і нормативні акти, науковометодичні документи, проектноконструкторську документацію, технологію, виробництво (очевидно, не процес, а активний оганізаційнотехнологічний суб'єкт економіки), персонал („робітник”, „фахівець”, „менеджер” по вираженню автора), цінні папери, інфраструктуру (навколишнє середовище), інформацію.
У проблематиці конкурентноздатності можна визначити наступні особливості:
поперше, що конкурентноздатність це властивість практично будьяких економічних об'єктів;
подруге, незалежно від фізичної природи і виконуваних функцій усі вироби, а також виробничі системи їх що виготовляють і використовують, можуть розглядатися в контексті проблеми конкурентноздатності;
потретє, аспект аналізу диктується не абстрактними розуміннями, а практичними інтересами конкретної економічної діяльності;
почетверте, товари та послуги усього лише пасивний компонент ринку, на якому присутні також і активні компоненти суб'єкти господарювання, що, мабуть, можуть бути опосередкованими носіями властивості конкурентноздатності (через свої товари і послуги);
Поп’яте, стосовно до товару конкурентноздатність є розвитком категорії якості. У випадку активних економічних об'єктів підприємств і організацій, представлених на ринку конкурентноздатність являє собою категорію ефективності, але на більш високому рівні.
Аналіз відомих визначень конкурентноздатності, частина з яких наведена вище, дозволяє виділити цілий ряд моментів, безумовно важливих для експлікації даного поняття і визначення його місця серед інших економічних категорій:
1. Конкурентноздатність продукції це міра її привабливості для споживача;
2. Привабливість продукції визначається ступенем задоволення сукупності різнопланових, іноді суперечливих вимог;
3. Склад пропонованих вимог, їхня пріоритетність залежить як від виду продукції, так і типу її споживача;
4. Конкурентноздатність як економічна категорія має релятивістську природу, тому що розглядається щодо конкретного ринку і конкретного аналога;
5. Конкурентноздатності приналежний динамічний характер – для неї має сенс розглядати лише стосовно до конкретного моменту часу, з урахуванням змін у часі ринкової кон'юнктури;
6. Проблема конкурентноздатності відноситься лише до нестаціонарного недефіцитного ринку, що знаходиться в нерівновагому стані;
7. Конкурентноздатність залежить від стадії життєвого циклу, на якій знаходиться розглянутий товар;
8. Доцільним є розгляд конкурентноздатності лише того товару, що вже має якусь частку ринку, причому показник конкурентноздатності істотно залежить від передісторії, тобто частки ринку в попередній період.
Доцільно запропонувати наступне визначення: "Конкурентноздатність це властивість об'єкта, який має визначену частку відповідного релевантного ринку, що характеризує ступінь відповідності технікофункціональних, економічних, організаційних і інших характеристик об'єкта вимогам споживачів, визначає частку ринку, що належить даному об'єкту, і перешкоджає перерозподілу цього ринку на користь інших об'єктів" [40].
Застосування приведеного визначення дає можливість використовувати наступні досить очевидні твердження:
цілком конкурентноздатною може бути визнана тільки така продукція, що має різні по своїй природі показники, що не уступають (принаймні) відповідним показникам проданого товару в умовах конкретного ринку;
основою для оцінки конкурентноздатності будьякого виду продукції повинне бути комплексне дослідження ринку методами сучасного маркетингу, що дозволить не просто визначити деякий абстрактний "базовий зразок", але і правильно оцінити місце аналізованого об'єкта на даному ринку в зіставленні з аналогічними оцінками реальних і можливих суб'єктів ринку;
- при придбанні товару споживач зупиняє свій вибір на тім зразку серед аналогічних, котрий найбільшою мірою задовольняє його потреби.
Кожна споживча вартість (потреба), незалежно від того, чи відноситься вона до сфери виробництва, чи до сфери особистого користування, характеризується сукупністю параметрів, що описують область її існування і зміст необхідного корисного ефекту. Для того, щоб розглянутий вид продукції був придатний для задоволення даної потреби і становив інтерес для покупця, він також повинний мати комплекс відповідних параметрів. Можна вважати ідеальним випадок, коли сукупності параметрів товару і параметрів споживчих вартостей (потреб) збігаються. Тому для виготовлення конкурентноздатної продукції виробник повинний прагнути максимально точно прогнозувати потреби потенційного покупця:
- для покупця товару винятково важливе значення має величина витрат, необхідних для задоволення відповідних потреб. При цьому у випадку наукомісткої продукції покупець звичайно несе витрати як при придбанні товару, так і при його експлуатації. Загальну суму витрат при аналізі конкурентноздатності називають "ціною споживання";
- частка фірми на ринку залежить від її частки в попередній період і потенціалу конкурентноздатності товару в даний момент часу: високий потенціал здатний порушити існуюче на ринку чи рівновага змінити характер протікання перехідних процесів перерозподілу у свою користь; низький потенціал не здатний уплинути на ринкові процеси.
Модель споживчої поведінки може бути представлена деякою функцією реакції покупців Z від переваг (іноді нераціональних) покупців D, безлічі факторів зовнішнього середовища (економічних, науковотехнічних, політичних) X, характеристик покупця Y, значення невизначеного фактора Q [31,c.58]:
Z = f (D,X,Y,Q) (1.1)
Для споживача якість є обов'язковою характеристикою, але недостатньою для ухвалення рішення про придбання даного товару. Іншими словами, конкурентноздатність визначається не просто відмінними характеристиками товару, а його привабливістю для клієнта, націленого на покупку. У цьому полягає суверенітет споживача: вирішальне слово залишається за ним навіть у тих випадках, коли він об'єктивно не правий. В історії бізнесу чимало прикладів, коли товари, що одержали найвищі оцінки експертів, залишали байдужими споживачів.
Нарешті, конкурентноздатність це важлива ринкова категорія, що відбиває одну з найважливіших властивостей ринку його конкурентність. При незмінних якісних характеристиках виробу його конкурентноздатність може змінюватися в досить широких межах, реагуючи на різні фактори, обумовлені конкурентною позицією підприємства в зовнішньому економічному середовищі.
Таким чином, представляється, що проблема конкурентноздатності продукції є комплексною, яка знаходиться на стику двох наукових дисциплін:
- технічної дисципліни кваліметрії(виміру якості);
- економічної дисципліни маркетингу.
Відповідно проблема аналізу й оцінки конкурентноздатності продукції повинна зважуватися на основі погодженого застосування теоретичного і прикладного апарата, створеного в рамках цих двох наукових напрямків і включати рішення наступних проблем:
- вивчення запитів і переваг потенційних покупців продукції;
- організація моніторингу ринку з метою збору інформації про умови збуту продукції, фірмах і товарах конкурентах;
- розробка єдиної системи показників якості продукції, використовуваної як її виробником, так і споживачем;
- конструювання узагальненої моделі досліджуваної проблеми, у тому числі формування безлічі факторів, що впливають на конкурентноздатність і визначення їхніх взаємозв'язків;
- формування загальних підходів до кількісної оцінки конкурентноздатності продукції, розробка приватних методів, алгоритмів і процедур рішення задач, що відносяться до даної проблеми;
- аналіз динаміки конкурентноздатності продукції в цілому і факторів, її визначальних;
- визначення рівня конкурентноздатності продукції, що забезпечує заданий обсяг прибутку чи необхідну частку ринку.
1.2 Методичні аспекти дослідження конкурентоспроможності продукції
Від вибору бази порівняння в значній мірі залежить правильність результату оцінки конкурентноздатності продукції і прийняті надалі управлінські рішення. Базою порівняння можуть виступати:
потреба покупців;
величина необхідного корисного ефекту;
конкуруючий товар;
гіпотетичний зразок;
група аналогів.
У тому випадку, коли базою порівняння є потреба покупців, здійснюється вибір номенклатури і встановлення величин параметрів потреби покупців, оцінюваної і конкуруючої продукції, якими споживач користається при оцінці продукції на ринку, а також вагомості цих параметрів у загальному їхньому наборі.