Операційна діяльність підприємства (стр. 2 из 5)

- з загальнозаводських складів у цехи — матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів, оснащення та інших виробів;

- між цехами — заготовок, деталей, складальних одиниць;

- із цехів на склади та відповідні пункти призначення — готової продукції та відходів.

Внутрішньо цехові перевезення пов'язані з переміщеннями деталей та складальних одиниць у процесі виготовлення та складання виробів, заготовок між коморами та дільницями, між дільницями, а на дільницях між робочими місцями.

Від організації транспортного обслуговування залежить ритмічна робота робочих місць, дільниць, цехів, а також обсяги випуску готової продукції, її собівартість і якість та своєчасне задоволення споживачів. На тривалість виробничого циклу безпосередньо впливає час транспортних операцій. Серед допоміжних робітників 30—40 % зайнято на вантажно-розвантажувальних і транспортних операціях. Витрати на транспортно-складське обслуговування та транспортування вантажів на деяких підприємствах досягає 15—20 % від суми всіх побічних витрат у собівартості продукції, що випускається.

Основними завданнями транспортного господарства є:

- швидке і безперебійне пересування предметів праці, палива та готової продукції відповідно до вимог виробничого процесу;

- ефективне використання транспортних засобів і праці транспортних робітників;

- механізація й автоматизація транспортних і вантажно-розвантажувальних операцій;

- зниження собівартості транспортних операцій;

- забезпечення суворої узгодженості технологічних і транспортних операцій;

- постійне підтримування транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів у робочому стані.

Актуальними завданнями транспортного господарства є координація роботи промислового транспорту з магістральним залізничним, водяним, автомобільним транспортом, широкий розвиток контейнерних і пакетних перевезень вантажів.

Виконання поставлених завдань залежить від правильної організації транспортного господарства, чіткого планування роботи транспорту, обґрунтованого вибору транспортних засобів, підвищення рівня механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.

2.2 Склад транспортного господарства

Склад транспортного господарства залежить від технології й характеру продукції, що виготовляється (габарити, маса, складність та ін.), обсягу внутрішньозаводських і зовнішніх перевезень, рівня кооперування з транспортними організаціями, виробничої структури підприємства розташування цехів, типу і масштабу виробництва.

До складу транспортного господарства великого промислового підприємства можуть входити: залізничний, річковий, автотранспортний, авіаційний, вантажно-розвантажувальний. Виробничі підрозділи підприємства також можуть мати у своєму складі внутрішньовиробничий транспорт.

Матеріальною базою транспортного господарства є об’єкти загальновиробничого призначення (гаражі, депо, ремонтні майстерні рейкові і безрейкові шляхи) та різноманітні транспортні засоби, які класифікуються за видами, призначенням перевезень, способом дії, напряму переміщення вантажів.

За видом і призначенням транспорт поділяється на: залізничний водний, автомобільний, авіаційний, механічний, трубопровідний, пневматичний, гідравлічний, підйомно-транспортний, підвісні дороги, конвеєрні пристрої та ін.

Класифікація транспортних засобів

Вид транспорту	Вид транспортних засобів
	зовнішній міжцеховий	цеховий
Залізничний	Тепло, електровози, вагони, на піввагони, платформи и т.д.	Вагонетки вузької колії
Безрейковий	Автомобілі, тягачі, трактори й причепи до них.	Ручні візки
	Електротранспорт	Электро-, автокари, электро-, автонавантажувачі
Водний	Буксири, баржі, танкери, контейнеровози і т.п.	—

На Рисунку наведено приклад найбільш часто зустрічаємої схеми управління цеховими безрейковими транспортними засобами

Схема управління цехом безрейкових транспортних засобів

Завдання такого цеху наступні:

· організація транспортного обслуговування підрозділів основного і допоміжних виробництв у суворій відповідності з технологічним процесом і заданими програмами;

· ефективне використання транспортних і вантажно-розвантажують зочних засобів;

· механізація і автоматизація вантажно-розвантажувальних операцій;

проведення попереджувальних ремонтів транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів і підтримання їх в працездатному стані;

· підбір і навчання кадрів водіїв, машиністів, ремонтників.

Такий цех досить жорстко пов'язаний в технологічному процесі виробництва. Тому особливе місце і значення в ньому приділяється диспетчерської групі, яка постійно підтримує зв'язок з диспетчерською службою підприємства та диспетчерами цехів.

Одна з особливостей промислового виробництва при його системному представленні полягає в тому, що дана система носить яскраво виражений імовірнісний характер. Вірогідними є не тільки зовнішні фактори, що впливають на систему в цілому, а й поведінка кожного її елементу (колективу людей, засобів і предметів праці). З урахуванням імовірнісного характеру протікання виробничого процесу організація ефективного транспортного обслуговування виробництва являє собою досить складне завдання: необхідно забезпечити своєчасну подачу транспортних засобів під навантаження і своєчасну доставку їх до місця споживання. Недотримання цієї вимоги призводить до додаткових зупинок окремих агрегатів, перебоїв у виробничому процесі та ін; щоб уникнути зупинки з вини транспорту доводиться створювати велику кількість різних за потужністю проміжних складів. Можна, звичайно, збільшити кількість транспорту, але тоді ефективність його знизиться, тобто питомі витрати на його утримання зростуть, що дуже небажано. Організація перевезень має передбачати стабільність розмірів і напрямків окремих вантажопотоків і виконання роботи з графіками і маршрутами перевезень.

Розрізняють два основні системи перевезення вантажів: маятникові і кільцеву. Маятникова система передбачає зв'язок між двома пунктами. При цьому можливі наступні варіанти повернення транспорту: порожняком - односторонній і віяловий маятники; з вантажем - двосторонній маятник;

Маятникова система

Кільцева передбачає послідовну доставку вантажу з одного пункту в інший з наступним поверненням транспорту в начальний пункт.

Кільцева система

Необхідно відзначити, що вибір типів транспортних засобів для обслуговування вантажопотоків визначається родом вантажів, обсягом вантажопотоку, відстанню перевезення, характером і режимом роботи обслуговуваного ділянки виробництва, а також ступенем оснащеності його технічними засобами для необхідних вантажно-розвантажують зочних операцій. Як правило, час пробігу транспортних засобів між пунктами відносно мало у порівнянні з часом навантаження-розвантаження. Це вимагає максимальної механізації вантажно-розвантажувальних робіт, застосування різної спеціальної тари, піддонів, захоплень і т. п.

За характером дії транспорт може бути періодичної і безперервної дії.

За видами виконуваних робіт розрізняють:

- міжцеховий транспорт, що виконує операції з перевезення вантажів у межах території підприємства між цехами і складськими приміщеннями;

- внутрішньоцеховий транспорт, що забезпечує переміщення предметів праці між робочими місцями, апаратами за ходом технологічного процесу.

За напрямом переміщення вантажів внутрішній транспорт поділяється на: горизонтальний (транспортери, рольганги), вертикальний (підіймачі, ліфти), горизонтально-вертикальний (автонавантажувачі, крани-балки, мостові крани), похилий (канатні і монорельсові дороги), їх можна розділити на дві основні групи: стаціонарні транспортні пристрої; рухомі транспортні засоби.

До стаціонарних належать транспортні пристрої, за допомогою яких продукти виробництва переміщаються у визначених (горизонтальному, вертикальному або похилому) напрямах (конвеєри, трубопроводи, транспортери різноманітних видів, жолоби, лотки, сковзала). Стаціонарні пристрої споживають малу кількість енергії, вирізняються невеликими витратами на обслуговування і мають більшу надійність і безпеку ніж рухомі.

До пересувних належать транспортні засоби, що виконують або вертикальні транспортування (підіймачі), або горизонтальні переміщення (візки, електрокари, автомобілі, автонавантажувачі тощо).

Останнім часом зростає рівень використання транспортних засобів без водія - з дистанційним управлінням. Транспортні системи з дистанційним управлінням добре підходять для раціоналізації транспортних функцій і можуть використовуватися як на частково механізованих, так і на цілком автоматизованих підприємствах. Удосконалювання технології і зв'язок із центральною комп'ютерною системою забезпечують їх економічність, велику гнучкість і високий ступінь використання.

Транспортні системи з дистанційним управлінням можуть бути у вигляді візків з власним приводом і використовуватися для внутрішньовиробничого пересування (запрограмованого або дистанційно керованого).

Поряд з перевагами дистанційно керованих транспортних систем існують певні недоліки: висока вартість, проблеми з завантаженням-розвантаженням, невелика швидкість руху, обмеженість маневрування змонтованими шляхами, труднощі проїзду в складних умовах - вузькі місця проїзду, високі бар'єри, випадкові перешкоди та ін.