Логіка опрацювання плану доходів і видатків передбачає визначення загальної суми продажу продуктів фірми, від якої поступово відраховуються різні види витрат фірми і в результаті обчислюються: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до сплати податків, чистий прибуток.
Таблиця 2.1
1) План доходів і видатків фірми.
| Показники | Роки | ||
| Перший | Другий | Третій | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. Вартість реалізованої продукції | |||
| 2. Прямі витрати на виробництво реалізованої продукції | |||
| 3. Валовий прибуток (р.1 - р.2) | |||
| 4. Адміністративно-збутові (операційні) витрати | |||
| 5. Операційний прибуток (р.З - р.4) | |||
| 6. Сплата відсотків за кредит | |||
| 7. Прибуток до сплати податків (р.5 - р.6) | |||
| 8. Податки з прибутку | |||
| 9. Чистий прибуток (збиток) (р.7 - р.8) | |||
2) У процесі розробки підрозділу фінансового плану «План доходів і видатків» необхідно спрогнозувати майбутні обсяги продажу послуг з помісячним розподілом для першого року і поквартальним для другого й третього років. (Таблиця 2.2.) Майбутній обсяг продажу треба прогнозувати окремо по кожній послузі та по всій сукупності на основі продажної ціни за одиницю й кількості проданих послуг у одиницях. При цьому необхідно давати чітке пояснення припущень, які обґрунтовують прогнозування обсягів продажу продукції.
У цьому підрозділі фінансового плану мають бути здійснені аналіз і розрахунок точки беззбитковості виробництва та реалізації продукції майбутнього бізнесу.
Таблиця 2.2
Прогноз обсягів продажу фірми
| Показники | Роки | ||
| Перший | Другий | Третій | |
| Туристичні послуги | |||
| Кількість реалізованих послуг в одиницях | |||
| Середня планова ціна за одиницю в гривнях | |||
| Обсяг продажу в гривнях | |||
| Консалтингові послуги | |||
| Кількість реалізованих послуг в одиницях | |||
3) Розраховуються прямі та операційні витрати фірми на виробництво й реалізацію послуг.
Прямі витрати фірми на виробництво й реалізацію послуг (вартість проданих послуг) включають:
- прямі матеріальні витрати, тобто вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та інші змінні витрати, зв‘язані з виготовленням продукції;
- прямі витрати праці, тобто заробітну плату та інші виплати основному виробничому персоналу фірми.
Операційні витрати - це всі інші витрати, які необхідні для забезпечення нормальної діяльності фірми. Ці витрати включають в себе:
- заробітну плату адміністративно-управлінського, допоміжного та обслуговуючого персоналу фірми;
- нарахування й податки на заробітну плату цих категорій персоналу;
- додаткові виплати, які передбачені колективним договором (дотації на харчування, медичне обслуговування тощо);
- рентні платежі;
- платежі за комунальні послуги;
- витрати на офіс;
- витрати на відрядження;
- витрати на рекламу;
- страхові платежі;
- амортизаційні відрахування;
- інші операційні витрати.
У процесі розрахунків вартості проданих послуг та операційних витрат важливо якомога повніше передбачити можливі статті витрат і правильно спрогнозувати їх динаміку по місяцях. Річ у тому, що витрати на ту саму статтю можуть суттєво відрізнятися протягом розрахункового періоду.
4) Визначається валовий прибуток фірми. Валовий прибуток обчислюється як різниця між загальним обсягом продажу фірми і вартістю проданих послуг (сумою прямих витрат фірми на виробництво та реалізацію послуг).
5) Обчислюється операційний прибуток фірми відніманням від валового прибутку суми операційних витрат.
6) Розраховуються суми сплати процентів за отримані кредити.
7) Обраховується прибуток до сплати процентів як різниця між операційним прибутком і сумою сплати відсотків за кредит.
8) Обчислюються згідно з чинним законодавством суми податків з прибутку фірми.
9) Визначається чистий прибуток фірми як різниця між прибутком до сплати податків і сумою податків з прибутку фірми.
Розміри прибутків і збитків фірми значною мірою залежать від обсягів продажу її послуг. Обсяг продажу - це параметр, що його рідко коли можна точно спрогнозувати. Саме для того, щоб з‘ясувати, якими мають бути обсяги продажу послуг фірми, щоб досягти прибутковості і проводиться аналіз беззбитковості. Ось чому інвестори й кредитори вимагають, щоб у підрозділі «План доходів і видатків» було проведено аналіз беззбитковості та обчислено точку беззбитковості.
Точка беззбитковості характеризує таку ситуацію, за якої загальні доходи від продажу послуг фірми повністю покривають витрати на її виробництво й реалізацію. Таким чином, точка беззбитковості показує, скільки одиниць послуг має продати фірма, щоб її витрати окупилися її доходами. Продаж кожної наступної послуги приноситиме фірмі прибуток. Навпаки, зменшення обсягів продажу послуг нижче за рівень, визначений точкою беззбитковості, означає, що фірма нестиме збитки.
Обчислення точки беззбитковості здійснюється за формулою:
Тб = Зов / (Цоп – Вп)
де Тб - точка беззбитковості;
Зов - загальні операційні витрати фірми;
Цоп - ціна одиниці послуги фірми;
Вп — прямі витрати на одиницю послуги.
Точку беззбитковості можна визначити і графічним методом.
У процесі обчислення точки беззбитковості підприємець має можливість моделювати різні ситуації (змінювати ціну одиниці послуг, рівень прямих та операційних витрат) і спостерігати, як такі зміни впливатимуть на прибуток фірми. Таким чином, аналіз беззбитковості є дуже корисним інструментом фінансового планування.
План доходів і видатків, навіть із хорошими перспективами щодо прибутку, зовсім не гарантує стабільної платоспроможності фірми. Обсяги готівкових коштів змінюються лише тоді, коли фірма фактично отримує платежі або коли сама здійснює якісь виплати. Продаж послуг фірми не завжди означає миттєве надходження грошей у касу або на рахунок фірми.
План грошових надходжень і виплат складається для вирішення таких проблем як:
- погашення основної суми боргу (за винятком сплати відсотків), так як це не належить до витрат фірми і відповідно не включається до плану прибутків і видатків, але сплата боргу є грошовим зобов‘язанням фірми, тому цей борг відображається у плані руху готівки;
- у разі коли фірма розширює свою діяльність, витрати на такі статті, як заробітна плата, платежі за комунальні послуги - зростають швидше, ніж надходження від реалізації послуг (виникає дефіцит готівки);
- на практиці іноді виникає ситуація, коли фірма має надлишок готівки, для того щоб його використати максимально ефективно, також потрібно підготуватися заздалегідь.
Головне завдання розробки плану руху готівки зводиться до узгодження в часі грошових надходжень і виплат, щоб забезпечити ліквідність фірми в плановому періоді, тобто забезпечити постійну наявність на рахунку фірми коштів, достатніх для розрахунків за її зобов‘язаннями.
Плановий касовий бюджет складається на основі плану доходів і видатків з поправкою на очікувані зрушення в надходженнях і виплатах готівкових коштів. У разі, коли виплати в даний період перевищують надходження коштів, фірма має заздалегідь вирішити питання щодо короткострокової позички, розміри якої були б достатніми для розрахунків із кредиторами. Якщо в інший період грошові надходження, навпаки, перевищують виплати, то ці “зайві гроші” можна, в свою чергу, комусь позичити з відповідним зиском.План грошових надходжень і виплат складається на такі самі терміни, що й план доходів і видатків, тобто на три роки: на перший рік - із розподілом по місяцях, а на другий та третій роки - з виокремленням кварталів.
Складаючи план руху готівки, слід усвідомлювати, що діяльність новоствореної фірми, як правило, асоціюється зі збитками. Ось чому фінансування фірми у перші місяці після старту за рахунок лише внутрішніх ресурсів часто є неможливим. Для цього періоду, який має вирішальне значення, слід шукати якісь способи залучення зовнішніх джерел фінансування. Складений план руху готівки саме й уможливлює своєчасне передбачення таких ситуацій, дає змогу заздалегідь підготувати документи для отримання кредитів.
З метою одержання максимального прибутку від інвестиційної діяльності та забезпечення фінансової стійкості підприємства на практиці, зазвичай, здійснюється оптимізація структури джерел інвестицій. Використання лише внутрішніх джерела фінансування веде до зниження ефективності господарської діяльності.
Плановий баланс характеризує фінансовий стан підприємства на кінець розрахункового періоду і відображає ресурси підприємства по їх складу і напрямках використання - з одної сторони і по джерелах їх фінансування - з другої. При складанні планового балансу враховується купівля основних фондів, зміни вартості матеріальних запасів, що зумовлені зростанням обсягів продажу та іншими чинниками.
Балансовий план підприємства складається методом визначення відсоткового співвідношення до продажу. Він ґрунтується на тому, що на рух активів підприємства впливають зміни в обсязі реалізації. За зростання обсягу продажу виникає необхідність у збільшенні суми активів. Використання методу відсотків передбачає диференціацію активів. Необхідно виділити активи, на які впливають зміни в обсязі продажу й активи незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажу, наприклад дебіторська заборгованість. Вона прямо пов‘язана зі зменшенням або збільшенням продажу. Відбуваються зміни і в зобов‘язаннях. Так, збільшення кількості зайнятих призведе до зростання статті “нарахованих податків” через збільшення податкової бази.