Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми ЗАТ Шпалерна фабрика "Едем", м. Дніпропетровск (стр. 11 из 14)
Рис.3.2. Схема вексельної схеми операцій при імпортно-експортному контракті на умовах відстрочки оплати
банківським переказом при видачі авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)
1) Етап 0 - Заключення зовнішньоекономічного експортного договору;
2) Етапи 1,2 – Авалювання резидентом – імпортером у своєму банку векселя на суму контракту;
3) Етапи 3,4 – Поставка „франко-завод” продукції в обмін на авальований вексель (час Т0);
4)Етап 5 - Поставка імпортного контракту на облік в комерційному банку виконання терміну надходження коштів на рахунок – не більше 90 днів з дня відгрузки продукції);
5) Етап 6 – продаж експортером векселя по форфейтинговій угоді фірмі- форейтору та перерахування 80% суми на розрахунковий рахунок експортера;
6) Етап 7 – Заключення фактор –фірмою з банком А – нерезидентом договору на інкасування векселю через банк Б – нерезидент ( Тінкас=Т0+ΔТ1), де DТ1<= 70 днів;
7) Етап 8 – направлення банком А інкасової вимоги (з додатком – векселем) вбанк Б – нерезидент на сплату коштів за векселем по строку ( Твимог=Тінкас+ΔТ2), де DТ2<= 10 днів;
8) Етап 9,10 – направлення банком Б-резидентом повідомлення імпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту – згоди імпортера на перерахування коштів з його розрахункового рахунку в банк експортера;
9) Етап 11 – банківський переказ коштів з розрахункового рахунку імпортерав банку Б –резиденті на кореспондентський рахунок банку А – нерезидента в банку Б – резиденті( Ткошти=Твимог+ΔТ3), де DТ3<= 5 днів;
10) Етап 12, 13 – перерахування 50% валютних коштів на розрахунковий рахунок фактор-фірми та 50% на транзитний рахунок продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України
11) Етап 14 – повідомлення в фіскальні органи фактичного строку виконання імпортного контракту та обов”язкового продажу 50% валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України
10) Етап 15 – Перерахування гривневого еквіваленту 50% проданої валютної виручки на розрахунковий рахунок експортера ( Текспорт=Ткошти+ΔТ4), де DТ4<= 3 днів;
11) Етап 16 - Сплата можливих штрафів за порушення строків контракту
12) Етап 17,18 – Надання документі в податкові органи та отримання експортного відшкодування ПДВ (20% від суми експортного контракту)
13) Основні ризики вексельно - форфейтингової схеми контракту для імпортера - перерахування коштів імпортером в строки більше нормативу в 90 днів та штрафні санкції фіскальних органів України;
При наданні комерційного кредиту ціна партії імпортуємої продукції з боку експортера формується за принципами ціни при негайній оплаті чи передоплаті + надбавки за банківський кредит та страхування операцій на період відстрочки платежу:
(3.1)де
- ціна партії імпорту при негайній оплаті; 
- період часу комерційного кредиту по контракту; 
- річна процентна ставка кредитування банка; 
- страховий тариф в залежності від строку комерційного кредиту;У випадку, якщо оплата імпортованої партії здійснюється авальованими банком векселями імпортера – резидента на момент поставки імпортованої партії продукції на митний кордон України зі строком погашення Dt, експортер має можливість застосувати тимчасове вексельне перекредитування в банку –нерезиденті під заставу векселів, які обліковуються банком з дисконтом. Возврат суми кредиту експортер поручає за рахунок інкасації авальованих бан-ком-резидентом векселів банком –нерезидентом, який одночасно видає грошо-вий кредит експортеру негайно по обліку векселів.
Ця операція дозволяє експортеру в контракті йти на зниження ціни пос-тавки партії експортованої продукції за алгоритмом :
- ціна партії при негайній оплаті;
- ціна банківського кредиту для некомпенсованої частини дисконту врахування векселів в банку-нерезиденті;
- ціна страхування для некомпенсованої частини дисконту врахування векселів в банку нерезиденті;
Відношення ціни контракту при використанні описаної вексельної схеми розрахунків між імпортером-резидентом та експортером-нерезидентом до ціни контракту при комерційному кредиті з боку експортера-нерезидента (формула 3.1) розраховується як :
(3.2)де
- ставка аваля векселя імпортера банком-резидентом;Формула (3.2) дає можливість при варіації параметрами розрахувати зни-ження матеріальних витрат імпортера в собівартості, тобто розрахувати можли-ве підвищення прибутковості від імпортної операції за рахунок застосування векселів в зовнішньоекономічних розрахунках з експортером.
3.2 Мінімізація податкового навантаження на підприємство за рахунок використання конвейеру взаємозаліку ПДВ - податкових векселів при імпорті сировини та бюджетного ПДВ – відшкодування при експорті шпалерної продукції
Починаючи з січня 2008 року підприємства подають численні скарги на незаконні дії Уряду щодо заборони використання податкових векселів, які ви-даються на суму податку на додану вартість при здійсненні митного оформлен-ня товарів.
16.01.2008 р., згідно вимогам Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” [ ] Державна митна служба України направила регіональ-ним митницям листа № 11/1-15/352-ЕП «Про вексельні розрахунки по ПДВ», яким всупереч п. 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вар-тість» [ ] заборонила регіональним митницям приймати у сплату ПДВ подат-кові векселі під час здійснення митного оформлення товарів.
Відповідні дії митних органів вже завдали нищівного фінансового удару по виробниках-експортерах, які використовують у виробничому процесі імпор-тну сировину, комплектуючі та обладнання. Експортний ПДВ до відшкодуван-ня у таких підприємств за допомогою податкових векселів зараховувався в оп-лату ПДВ при імпорті обладнання, сировини та матеріалів, а підприємства, в яких відсутнє відшкодування, мали можливість сплатити даний податок з відс-трочкою 30 днів або достроково.
Ліквідувавши механізм податкових векселів без попередніх консультацій з роботодавцями, Уряд у 2008 -2009 роках звітував про перевищення плану від-шкодування податку на додану вартість, не вказуючи при цьому на те, що зрос-тання обсягів сплати ПДВ митними органами від початку року ведеться фак-тично за рахунок вимивання обігових коштів підприємств.
Незважаючи на позитивні показники відшкодування податку на додану вартість, при недосконалості існуючої схеми відшкодування ПДВ (відображен-ня в Податкових Деклараціях, система камеральних, виїзних документальних та зустрічних перевірок, подання реєстрів), сума податку, сплачена митницям, може бути реально отримана платником не раніше 6 місяців. У окремих під-приємств, частка експорту в яких перевищує 80-90 відсотків, за такий термін було «вимито» всі оборотні кошти, підприємства втратили можливість нор-мально розраховуватися з постачальниками, бюджетом, соціальними фондами, сплачувати вчасно заробітну платню. Крім того, у багатьох підприємств-екс-портерів існує прострочена заборгованість із відшкодування ПДВ. На 1.01.2010 року ця заборгованість становить близько 6,5 млрд. гривень.
Навряд чи можна назвати нормальною законотворчою практикою, коли законодавчі норми намагаються змінити на рівні листів ДМСУ. Закон України «Про податок на додану вартість» є спеціальним законом, який регулює випуск, обіг і погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України. І цей Закон не містить жодних обмежень щодо застосування податкових векселів, ним визначено лише дві умови для використання імпортером податкового векселя під час митного оформлення товарів – імпортер повинен бути платником ПДВ і мати бажання надати податковий вексель митному органу.
В умовах девальвації гривні продовження практики вимивання обігових коштів у національних виробників та посилення податкового тиску призведе до зниження конкурентоспроможності вітчизняної економіки, що є неприпусти-мим в умовах вступу України до СОТ.
В розділі 2 дипломного проекту наведені результати розрахунків подат-ковогое навантаження на діяльність ЗАТ «Едем» у 2007 -2009 рр.. Як показує аналіз даних, деталізованих графіками на рис.3.3 – 3.7:
- бюджет постійно невідшкодовує ЗАТ «Едем» все більшу суму експорт-ного ПДВ з рівня -1,77 млн.грн. у 2007 році (при застосуванні податкових ім-портних векселів) до рівня -11,45 млн.грн. у 2008 році та до рівня -23,3 млн.грн. у 2009 році, яка продовжує рахуватися як борг за державою;
частка недоотриманого прибутку за рахунок боргу відшкодування ПДВ державою становить від 4,25% чистого прибутку до рівня 80,58% у 2009 році, що відповідно знижує дохідність акціонерів ЗАТ «Едем»(див.табл.3.1).
Таблиця 3.1
Прогнозування рівня чистого прибутку та дивідендної доходності акціонерів в ЗАТ «Едем» при застосуванні схеми імпортних податкових векселів (аналогічно досвіду 2007 року)
Рис.3.3. Динаміка оподатковуємих операцій , податкових зобов’язань та податкового кредиту в ЗАТ “Едем» у 2007 – 2009 роках(обробка декларацій ПДВ)
