Менеджмент операційної системи підприємства є центральною ланкою управління, яка відноситься до виробництва товарів та послуг шляхом переробки необхідних ресурсів усіх видів (вхідні системи) і виробництво товарів та послуг (вихідні системи).
Функції операційного менеджменту можна поділити на технологічні і управлінські. Технологічна функція пов'язана з технологічною діяльністю, не має прямого відношення до управлінської функції. До управлінської функції відноситься необхідність використання матеріальних, фінансових і людських ресурсів.
Призначення виробничого/операційного менеджменту - сприяти створенню товарів: виробів або послуг, які організація може з вигодою для себе реалізувати на ринку. Тому перша, очевидна мета менеджменту - оптимізувати "вихід" операційної системи, шляхом максимального задоволення споживчого попиту.
Операційна система, повинна мати на виході якийсь специфічний товар (або послугу), що задовольняє споживача. Однак, ця не єдина вимога. Споживач повинен бути задоволений також і ціною товару й часом його надання. Ці три аспекти: специфіковані товари, що відповідають всім вимогам до якості, їхні ціни й час їхнього надання є основними джерелами задоволення споживчого попиту й, одночасно, визначення конкурентного статусу виробляючої їхньої бізнесу-організації. Тому їхній розгляд не можна відривати від аналізу проблем управління виробництвом.
Звичайно організація не ставить перед собою завдання домогтися максимального результату по всім трьох напрямках. Це завдання практично нездійсненне, хоча її виконання й можна вважати ідеалом, до якого варто постійно прагнути. Зусилля зосереджують на якому-небудь одному напрямку більшою мірою, ніж на два інших. І це відрізняє дану бізнес-організацію від інших, працюючих у тім же сегменті ринку. З іншої сторони це визначає й специфіку виробничого/операційного менеджменту в цій організації.
Операційний менеджмент являє собою сферу діяльності, у якій наука управління людьми поєднується з різними способами використання новітніх технологій. Основна його ціль полягає в розробці й застосуванні максимально ефективних методів й інструментів створення благ для забезпечення споживачів якісною продукцією й послугами.
У наш час операційний менеджмент глибоко проникнув в усі аспекти бізнесу, а також інтегрований з високими технологіями й наданням високоякісних послуг.
Операції - це процес, метод або ряд дій, головним чином практичного характеру. Виходячи із цього визначення операції є невід'ємний атрибут будь-якого виду людської діяльності, якому властива організованість і продуктивність. Звідси можна укласти, що всі організаційні функції є операції й що всяка управлінська діяльність містить у собі операційний менеджмент.
Виділяють шість окремих видів діяльності в операційному менеджменті, які можна описати як операції. По цих шести категоріях рішень операційні менеджери спеціалізуються в організаціях (табл. 1).
Таблиця. Види операційної діяльності
| Рішення | Сфера політики | Стратегічний вибір |
| Якість | ПідхідНавчанняПостачальники | Запобігання або наглядТехнічне або управлінське навчанняВибір за якістю або вартістю |
| Продукт | РозробкаВид власності | Самостійно розробляти чи закупити кресленняКупити патент чи розро6иіи свій |
| Процес | Запуск процесуАвтоматизаціяТип виробництва | Виготовити чи купуватиРучна робота чи автоматичнаОдиничне, серійне, масове |
| Потужність | Розмір підприємства РозташуванняІнвестиції | Одне велике чи кілька малихСвій ринок чи закордоннийПостійні чи тимчасові |
| Матеріально-технічне забезпечення | КількістьДистрибуціяСистема контролю | Високий чи низький рівень запасівЦентралізоване чи децентралізоване постачанняДетальний або вибірковий контроль |
| Робоча сила | СпеціалізаціяСистема зарплати | Висока чи низькаТипи заохочувальних виплатВисока чи низька зарплата |
Численні обов'язки операційних менеджерів можна розбити на три основні групи.
1. Розробка і реалізація загальної стратегії і напрямків операційної діяльності організації.
2. Розробка і впровадження операційної системи, включаючи розробку виробничого процесу, рішення про місце розташування виробничих потужностей, проектування підприємства, проектування продукту, уведення стандартів і норм на виконання робіт.
3. Планування і контроль поточного функціонування системи.
Оперативне планування й управління операційною діяльністю є частиною загальної системи менеджменту і спрямоване на вирішення комплексу завдань у часі і просторі, пов'язаних з контролем, обліком і регулюванням ходу проведення робіт відповідно до запланованих показників.
2.2 Загальний огляд виробничо – технологічного менеджменту товару
На відміну від працівників виробництва, які не мають відношення до управління і виконують тільки виробничо-технологічну функцію, в обов'язки менеджера входять не тільки вирішення управлінських задач, а й виробничих: з планування (стратегічного, перспективного, поточного і оперативного); з реалізації виробничих процесів на перспективу їх розвитку на прогнозний період (10 і більше років), на 5-ти річну перспективу, поточну-річну перспективу і оперативну-поквартальну-помісячну реалізацію планів по всім видам робіт, ресурсів і організаційних заходів, необхідних для отримання запланованого прибутку; з організаційних питань - організаційні заходи, щодо реалізації інвестиційних і інноваційних прогнозів, особливостям управління інноваційною системою в менеджменті операційної системи підприємства, управління підготовкою і забезпечення оновленого підприємства; з координаційних питань - координаційні заходи щодо організації управління оновленою операційною системою в системі менеджменту інноваційного персоналу і економічного обґрунтування управлінських рішень в умовах подолання підприємством економічних ризиків і небезпеки кризових явищ і ситуацій; з мотиваційних питань - мотиваційні заходи щодо врахування матеріально-соціально-психологічних особливостей людини (винагорода, задоволеність роботою, гарні умови праці, високий статус на підприємстві, висока зарплата, можливість службового росту, зручна система відпусток, заслужена похвала колег і інше, і іншу сторону мотивацій становлять заслужені покарання працівників в тому чи іншому виді); контрольні заходи менеджера щодо своєчасного виявлення небезпеки економічних ризиків, різних конфліктів на підприємстві і їх своєчасних подолань, а також відхилення від існуючих нормативів Держстандарту якості продукції і іншого і ліквідації цих негараздів.
Виробничий процес – це сукупність організованих в певній послідовності процесів праці і природних процесів, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. Це сукупність взаємозв’язаних дій працюючих людей, засобів праці та природи – складових виготовлення продукції. Головною складовою частиною виробничого процесу є технологічний процес – це сукупність дій, під впливом яких змінюється стан предмета праці.
Виробничі функції маркетингу орієнтовані на організацію виробничо-технологічного процесу. Вони використовуються для того, щоб підприємство виробляло продукцію саме тієї якості і асортименту, які максимально задовольнятимуть потребам і запитам споживачів. Зіставивши вимоги ринку і свої виробничі можливості, фірма пристосовує свій асортимент до різних сегментів ринку, планує спектр нових товарів для подальшого їх виробництва, а також рахує собівартість і рентабельність продукції. При правильному аналізі ринку, випускаючи нові товари, підприємство зможе довгий час зберегти свою монополію на потрібному сегменті. Скорочення термінів виробництва, встановлення оптимальних цін на продукцію, зниження собівартості, накладних витрат – все це досягається за рахунок налагодженої системи матеріально-технічного постачання.
У даній маркетингової функції є два основні завдання, які тісно взаємопов’язані і переплітаються:а) підвищення конкурентоспроможності своєї продукції (основні показники – якість і корисність для споживачів),б) використання науково-технічних досягнень у виробництві.
В результаті даної діяльності фірма приходить до того, що її продукція стає конкурентоспроможною, а асортимент відповідає вимогам ринку.
Виробничо-технологічні функціїпідприємства пов’язані із використанням, впровадженням новітніх технологій, раціоналізацією виробничих процесів і винахідництвом.
Виробничий процес у комплексі можна поділити на наступні частини:
Основне виробництво – це процеси, при яких відбувається обробка предметів праці, включаючи переміщення їх від одного робочого місця до іншого з метою виготовлення відповідної продукції. До основного виробництва на підприємстві відносять ті підрозділи, які пов’язані з переробкою сировини і матеріалів та виготовленням продукції: заготівельний, механічної обробки, зварних конструкцій, складальний, фарбувальний.
Технічне обслуговування – це процеси, спрямовані на забезпечення роботи обладнання і підтримку його в придатному стані для експлуатації в процесі виробництва. Сюди належать: виробництво всіх видів енергії, технічний нагляд, ремонтні служби, виготовлення запасних частин та інструментів.
Матеріальне обслуговування – це процеси, спрямовані на забезпечення основного виробництва і технічне обслуговування предметами праці. Матеріальне обслуговування включає постачання підприємства матеріальними ресурсами, їх транспортування і зберігання.