Основні положення інноваційного менеджменту та реструктуризації (стр. 4 из 4)

Залежно від системи страхових відносин виділяють різні види страхування: соцстрахування, подвійне страхування, перестраховка, самострахування.

При соцтрахуванні два страховики і більш беруть участь певними долями в страхуванні однієї і тієї ж ризики, видаючи сумісний або окремі договори кожен на страхову суму в своїй частці.

Подвійне страхування має на увазі наявність декількох страховиків одного і того ж інтересу від одних і тих же небезпек, коли загальна страхова сума перевищує страхову суму за кожним договором страхування.

При перестраховці ризик виплати страхового відшкодування або страхової суми, прийнятий на себе страховиком за договором страхування, може бути застрахований або повністю або частково у іншого страховика (страховиків), При настанні страхової події страхова організація -перестраховщик несе відповідальність в об'ємі прийнятих на себе зобов'язань по перестраховці.

Самострахування — створення грошових коштів і натуральних страхових фондів безпосередньо в господарюючих суб'єктах. Основне завдання самострахування полягає в оперативному подоланні тимчасових утруднень у фінансово-комерційній діяльності.

Хеджування — ефективний спосіб зниження риски несприятливої зміни цінової кон'юнктури за допомогою висновку термінових контрактів (ф'ючерсів і опціонів). Спосіб дозволяє зафіксувати ціну придбання або продажу на певному рівні і таким чином компенсувати втрати спот-ринке (ринку наявного товару) прибутком на ринку термінових контрактів. Купуючи і продаючи термінові контракти, підприємець захищає себе від коливання цін на ринку і тим самим підвищує визначеність результатів своєї виробничо-господарської діяльності.

У практиці управління іноді зустрічаються випадки, коли необхідно піти від ризикових інноваційних. проектів або припинити спільну діяльність з партнерами. Для цього існують методи відходу від рисок:

♦ відмова від ненадійних партнерів;

♦ відмова від ризикованих проектів;

♦ пошук гарантів і так далі

Таким чином, інноваційна діяльність характеризується високим рівнем невизначеності динаміки основних чинників, що визначають її результати. Інновації на відміну від стабільних процесів можуть закінчитися повною невдачею. Проте, все більше число підприємців, приступаючи до реалізації нововведень, вважають за краще прорахувати свої ризики і шанси, передбачити вузькі місця і спробувати понизити можливі негативні відхилення. Ці завдання вирішуються при створенні системи управління ризиками.

ІІІ. Задача

Запропоновано три альтернативних проекти по технічному переозброєнню підприємства. Визначить, який проект більш рентабельніший.

Інвестиції (К_т), млн.. грн..	Предпологаємий дохід (Д_т), млн..грн.
446,6	646,6
756,6	977,6
1250,0	1475,5

РОЗВ’ЯЗАННЯ

Індекс дохідності будемо визначати за формулою:

1) По першій технології

144,7 %

2) По другій технології

129,2 %

3) По третій технології

118,0 %

Таким чином, найбільш рентабельною є перша технологія.

Список використаних джерел

1. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент: Учеб.пособие. — К.: МАУП, 2000. – 148 с.

2. Балабанов И.Г. Инновационный менеджмент. Краткий курс. С.-П. Питер. 2000.

3. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навчальний посібник. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 278с.

4. Ковалев Г.Д Основы инновационного менеджмента. Учебник. м:

ЮНИТИ. 1999.

5. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент. Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 400с.

6.Медынский ВТ. Инновационный менеджмент. Учебник. ИНФРА-М,2000.

7. Риски в экономике: Учеб. Пособие для вузов \ под ред. Проф. В.А.Швандара. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 380с.