Смекни!
smekni.com

Практична реалізація електронного документообігу на прикладі конкретної організації (стр. 1 из 4)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ДИСЦИПЛІНА "ОСНОВИ ДІЛОВОДСТВА"

Індивідуальне завдання

Тема "Практична реалізація електронного документообігу на прикладі конкретної організації"

Виконала

Студентка гр. ЕП-09-1

Панчук Л.В.

Перевірила

старший викладач

кафедри менеджменту

Садковська І.П.

Дніпропетровськ 2010


ЗМІСТ

ВСТУП

1. Правові засади електронної звітності

2. Поняття ЕЦП. Загальні вимоги до електронного документа

3. Порядок формування та подання звітності в електронному вигляді

4. Підводні камені електронної звітності

5. ЕЦП на конкретному підприємстві (УВД ФСС НВУ в дніпропетровській області)

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність теми. Подання звітності в електронному вигляді має багато переваг - економія робочого часу та коштів на придбання бланків, гарантоване оперативне відстеження змін до форм звітності, і не тільки податкової, арифметичний контроль за показниками декларації, безпаперова технологія подання звітності, уникнення витрат часу на черги при поданні звітності, надходження підтвердження прийняття звітності, так і для працівників органів ДПС - оперативність обробки податкової звітності, суттєве скорочення часу на проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного відшкодування. Мета і завдання роботи полягає у дослідженні таких питань: правові засади електронної звітності; поняття ЕЦП, загальні вимоги до електронного документа; порядок формування та подання звітності в електронному вигляді; підводні камені електронної звітності.

Об'єктом дослідження є використання електронного цифрового підпису в Україні.

Предметом дослідження є використання електронного цифрового підпису на конкретному підприємстві (УВД ФСС НВУ в Дніпропетровській області).

Методи дослідження: Джерельною та статистичною базою є література представлена в бібліографічному списку.

Структура і обсяг роботи:

Індивідуальна робота складається із вступу, 5 розділів і висновків. Загальний обсяг курсової роботи становить 31 сторінку комп’ютерного тексту. В роботі розміщено 12 додатків, список використаних джерел налічує 13 найменувань.

1. Правові засади електронної звітності

Подання звітності в електронному вигляді - це пріоритетний напрям у розвитку партнерських стосунків між органами державної податкової служби та платниками податків, тому ДПА України приділяє велику увагу питанню впровадження платниками податків подання податкової звітності в електронному вигляді.

Для запровадження в органах ДПС України процесу прийняття електронної податкової звітності ДПА України керується завданнями п. 16 Плану першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності, затвердженого Указом № 300/2006, Указу № 1154/2006, а також вимогами законів № 851-IV та № 852-IV.

Для реалізації цього процесу ДПА України розроблено формат електронної звітності на основі специфікації extensible Markup Language (XML), затверджений наказом № 242. Цей формат використовується розробниками бухгалтерських програм, безкоштовного програмного забезпечення для платників податків, а також власних програмних продуктів для сумісності з програмним забезпеченням з приймання та обробки поданої податкової звітності, впровадженим в усіх державних податкових інспекціях.

Для врегулювання процесу подання податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів державної податкової служби ДПА України наказом № 485 затверджено Уніфікований формат транспортного повідомлення, який застосовується для організації обміну електронними документами між податковими органами й платниками податків телекомунікаційними каналами зв'язку з використанням електронного цифрового підпису (за текстом - ЕЦП). Обмін електронними документами здійснюється за допомогою транспортного повідомлення з прикріпленим до нього транспортним контейнером, що містить зашифровані дані (електронні звіти).

ДПА України видано наказ № 233, яким затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових доку­ментів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку та Примірний договір про визнання електронних документів (за текстом - Інструкція № 233).

Інструкцією № 233 визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів ДПС України в електронній формі з використанням ЕЦП. Дія Інструкції поширюється на ДПА України, її територіальні органи та платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Підпунктом 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-III визначено, що податкова звітність може надаватися за добровільним рішенням платника податковому органу в електронній формі за умови реєстрації елек­тронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Отже, платник податків само­стійно приймає рішення - подавати чи не подавати звітність в електронному вигляді.

2. Поняття ЕЦП. Загальні вимоги до електронного документа

Відповідно до ст. 1 Закону № 852-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа і перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Статтею 3 Закону № 852-IV визначено, що ЕЦП за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису у разі, якщо:

1. ЕЦП підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;

2. під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення ЕЦП;

3. особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному в сертифікаті.

Електронний підпис не може бути визнано недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа [11].

Статтею 4 Закону № 852-IV визначено, що ЕЦП призначено для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. ЕЦП використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Використання ЕЦП не змінює порядку підписання договорів та інших документів, установленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Нотаріальні дії із засвідчення справжності ЕЦП на електронних документах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом.

Порядком № 1452 визначено вимоги до застосування ЕЦП органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності (за текстом - установи).

Відповідно до п. 2 цього Порядку установа застосовує ЕЦП лише за умови використання надійних засобів ЕЦП, що повинно підтверджуватися сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, отриманим на ці засоби від Адміністрації Держспецзв'язку України, та за наявності посилених сертифікатів відкритих ключів у своїх працівників - підписувачів.

Установа не застосовує ЕЦП для складання електронних документів, які не можуть бути оригіналами у випадках, передбачених законодавством, та для вчинення правочинів на суму, що перевищує 1 млн. грн.

Установа отримує на договірних засадах послуги, пов'язані з ЕЦП, від акредитованого центру сертифі­кації ключів, причому лише від одного центру. Використання підписувачами особистих ключів, відповідні відкриті ключі яких засвідчені іншими акредитованими центрами сертифікації ключів, забороняється.

Порядок надання працівникам установи права застосування ЕЦП, ведення обліку, зберігання та знищення їх особистих ключів, а також надання акредитованому центру сертифікації ключів інформації, необхідної для формування, скасування, блокування або поновлення посилених сертифікатів відкритих ключів підписувачів установи, визначається наказом її керівника, якщо інше не встановлено законодавством. [10]

Електронна печатка застосовується установою лише за наявності у неї відповідної печатки, що застосовується для документів на папері.

У посиленому сертифікаті відкритого ключа, що використовується установою для електронної печатки, додатково зазначається спеціальне призначення ЕЦП та сфера його застосування, а також відтворюється текстова інформація, розміщена на відповідній печатці.

Право проставлення електронної печатки на електронних документах надається лише тому працівнику установи, який проставляє відповідну печатку на документах на папері.

Отримання в акредитованому центрі сертифікації ключів посиленого сертифіката відкритого ключа для забезпечення застосування електронної печатки та генерація відповідних ключів здійснюються в тому самому порядку, що й для ЕЦП.

ЕЦП володіє всіма основними функціями особистого підпису:

1. засвідчує те, що отриманий документ надійшов від особи, яка його підписала;

2. гарантує цілісність та захист від спотворення/виправлення підписаного документу;

3. не дає можливості особі, яка підписала документ, відмовитись від зобов'язань, що виникли в результаті підписання цього документу.