Особливості обслуговування споживачів у спеціалізованих підприємствах ресторанного господарства (стр. 6 из 6)
Підвищення ефективності та якості роботи підприємства в умовах ринкової економіки можна досягти лише шляхом поєднання прогресивної техніки й технології з раціональною організацією виробництва і праці, тобто впровадження менеджменту.
Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту
Загальні показники.
1. Виробництво продукції на 1 грн. витрат;
2. Відносна економія основних виробничих фондів, нормативних коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці;
3. Собівартість;
4. Рентабельність;
5. Прибуток;
Частка збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності праці
1. Економія чисельності працівників;
2. Зниження трудомісткості виробів основних виробничих фондів;
3. Приріст обігових коштів стосовно приросту товарної продукції;
4. Відношення приросту прибутку до капітальних вкладень, які його зумовили;
5. Питомі капітальні вкладення до приросту продукції ;
6. Термін відшкодування капітальних вкладень - відношення їх до суми приросту одержаного прибутку
Відношення темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту товарної продукції
За всіма технічними, технологічними та організаційними заходами, передбаченими стратегією (бізнес-планом), визначаються також показники: умовно-річна економія; економія до кінця року; перехідна економія. Умовно-річна економія - економія від впровадження того чи іншого заходу за рік (12 міс), його використання у виробництві. Розраховується через показник зниження собівартості і річний випуск продукції. Цей показник є базовим для оцінки економічної значущості заходів з організації виробництва, а також визначення терміну відшкодування витрат на їх реалізацію.
"Ефект" і "ефективність" - різні поняття. Економічний ефект - це результат праці людини в процесі виробництва матеріальних благ (кількість випущеної продукції, приріст знову створенім вартості в народному господарстві).
Але ефект сам по собі недостатньо характеризує діяльність людини. Для більш повної її характеристики важливо знати, з якими витратами отриманий різний ефект, і навпаки, той самий ефект може бути досягнутий з різними витратами праці. Ціль суспільного виробництва - одержання більшого ефекту з найменшими трудовими, матеріальними і грошовими витратами. Тому необхідно отриманий результат порівняти з тими витратами, за допомогою яких він отриманий, тобто віднести ефект до витрат, зіставити одну абсолютну величину (ефект) з іншою абсолютною величиною (витрати). Таке зіставлення дає відносну величину (ефективність).
Удосконалення системи управління не тільки призводить до підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, а й сприяє кращій організації та підвищенню результативності праці всіх працівників підприємства, зростанню виробітку, скороченню простоїв людей, техніки тощо.
Удосконалення управління виробництвом дозволяє якісно приймати управлінські рішення, підвищувати оперативність у вирішенні виробничо-господарських завдань, бізнесу і перспективи його розвитку.
Основним показником оцінки ефективності ринкової діяльності компанії є нарощування прибутку від вкладення капіталу за конкретний період. Тому будь-які управлінські інновації звичайно націлені на підвищення ефективності бізнес-процесів і вимагають вкладення капіталу. Звідси рішення приймаються з урахуванням намічуваних фінансових результатів, термінів і можливих ризиків і повинні гарантувати таку ефективність використання вкладень, що намічається програмою.
Висновок
Досліджено ринок ресторанного господарства в сфері спеціалізованих підприємств, але щоб зрозуміти дослідження треба все розкласти по поличкам. Загальна економічна характеристика підприємства на даному етапі задовільна, але ще є над чим працювати. За короткий проміжок часу в країні було багато змін, до яких ресторанне господарство не було готове. Наприклад: епідемія грипу, яка продовжувалась не два дні а місяць карантинного режиму плюс ще вибори, морози які були також відобразились на підприємстві. З огляду всього до цього не був готов ніхто, це видно з продажу, середнього чек і т. і., самий головний показник це відвідувачі, які за цей період зменшилися.
На підприємстві є над чим працювати, перше – це чистота в приміщенні не тільки в зовнішніх; друге – персонал, треба підбирати персонал як кажучи під заклад, на даний момент я б змінила деяких працівників; третє – обслуговування повинно бути на кращому рівні, звичайно це не ресторан, але не заклад фаст-фуду; четверте – одяг обслуговуючого персоналу, повинен бути з логотипом та приємних кольорів; п’яте – зручний графік роботи закладу та персоналу, з розвозкою по домівках; шосте – належна заробітна платня в залежності з займаємої посади; сьоме – внесення змін в меню, новинки; восьме – дизайн приміщення теж багато чого вирішує, він створює атмосферу закладу з допомогою якого збільшиться чи зменшиться кількість відвідувачів.
Основна проблема роботи закладу це може бути не бажання працювати персоналу, таке буває, але ми повинні цього не допустити, для цього в нас є все, тобто – книги, тренінги, виставки, закордонний досвід (але обов’язково ми повинні звертати увагу на менталітет люди, тобто з якої країни, це є важливе значення), інші заклади де ми можемо вчитися на інших помилках, навчальні заклади з профілю, а також на даному етапі дуже багато спеціалістів тільки ми до них повинні прислуховуватися.
Це заклад на порозі змін, з допомогою яких він покращить своє існування та створення мережі закладів по Києву.
ЛІТЕРАТУРА
1.Оробейко Е.С. Шредер Н.Г. Организация обслуживания: рестораны и бары. – М., 2006. – 320 с
2. Белошавка М.И. Технология ресторанного обслуживания. – М., 2003. – 357 с
3. Браун Г. Хернер К. Настольная книга официанта.: Справочник.: пер с англ. – Ростов –на – Дону.: Издательство «Феникс», 2003.-320с.
4. Волкова И.В., Миропольский Я.И., Мумрикова Г.М. Ресторанный бизнес в России: с чего начать и как преуспеть. – М: Издательство «Флинта», 2002. - 184 с.
5. Кучер Л. С., Шкуратова Л. М. Организация обслуживания общественного питания: Учебник. — М.: Издательский Дом «Деловая литература», 2002. — 544с.
8. Газета «Ділова Столиця»
9. Підручники Туризм Основи економіки готельного та ресторанного господарства.
Додаток 1
Організаційна структура підприємства.
 Генеральний директор компанії |
 Керуючі закладу | Старший кухар |
       Відділ доставки(диспетчер) |
 Курь’єри |
| Старший офіціант | Бармен | Кухар гарячого процесу | Кухар холодного процесу | Піца - пекар |
| посудомийниця | офіціант | Практикант |
Додаток 2
Звіт з праці
| № | Посади напідприємстві: | Вкількості | стать | Вік |
| 1 | Куруючи | 2 | ж | 25-30 |
| 2 | Старший кухар | 1 | Ч | 25-30 |
| 3 | Старший офіціант | 2 | Ж | 25-30 |
| 4 | Бармен | 2 | Ч | 25-30 |
| 5 | Кухарі | 4 | 3 - ж1 - ч | 18-25;25-30;30-40; |
| 6 | Піца – пекарі | 4 | 2 - ч2 - ж | 19-25; |
| 7 | Посудомийниця | 2 | ж | 30-40;50-60; |
| 8 | Офіціанти | 8 | 5 - ж3 - ч | 18-25;25-30; |
| 9 | Диспетчер(з відділу доставки) | 1 | ж | 50-60; |
| 10 | Кур’єри | 4 | ч | 19-25;30-40; |
| 11 | Практиканти | 4 | ч | 16-18; |
| 12 | Бухгалтер(по сумісництву) | 1 | ж | 40-50; |
Додаток 3
Штатний розклад
| Посада | Кількістьднів | Час приходу | Час уходу |
| Керуюча | 3 | 11:00 | 23:30 |
| Старший кухар | 5 | 9:00 | 17:00 |
| Кухар | 3 | 9:30 | 22:00 |
| Піца-пекар | 3 | 9:30 | 22:00 |
| Бармен | 3 | 10:00 | 22:00 |
| Старший офіціант | 3 | 11:00 | 22:00 |
| Офіціант | 3 | 9:0010:0012:0013:00 | 20:0022:0023:0023:00 |
| Посудомийниця | 2 | 9:00 | 22:00 |
| Диспетчер | 30 | 10:00 | 22:00 |
| Кур’єри | 2 | 10:00 | 22:00 |