Компанія здійснює регулярне авіасполучення усередині США, до Канади, Латинської Америки, Карибських островів, Європи, Японії, Китаю і Індії. "American Airlines" лідирує на ринку пасажирських перевезень між США і країнами Латинської Америки (у 2005 році - 12,1 млн). Компанія має п'ять хабов: міжнародний аеропорт Даллас-Форт-Уерт Міжнародний аеропорт О''Хара до Чикаго, міжнародного аеропорту Майамі, Міжнародний аеропорт Луіс Муньос Марін до Пуерто-Ріко і Міжнародного аеропорту Ламберт в Сент-Луїсі. Найбільшим з них є Даллас-Форт-Уерт, 84% рейсів з цього аеропорту здійснюється компанією "American Airlines". Додатковими хабамі є також Міжнародний аеропорт Лос-Анжелеса, Міжнародний аеропорт імені Джона Кенеді і Міжнародний аеропорт Логан в Бостоні.
У місті Форт-Уерт розташована також база компанії "American Eagle Airlines" - регіонального партнера "American Airlines", яким також повністю належить корпорації "AMR Corporation". "American Airlines" є членом-засновником авіаальянсу "Oneworld". Рейси "American Airlines" обслуговують міста на чотирьох континентах, мережа компанії особливо розвинена в Америці, де вона обслуговує більше напрямів, чим будь-який інший авіаперевізник. Хаби в аеропортах Даллас-Форт-Уерт, Майамі і Нью-Йорку використовуються для рейсів по Америці, в Чикаго - для перельотів до Європи і Азії, в Сент-Луісі - як регіональний хаб компанії. В середині 2000-х років компанія почала з різним успіхом розширювати свою присутність в азіатських країнах. У 2005 році вона знов запустила авіарейс з аеропорту Даллас-Форт-Уерт в Осаку, який уривався після терористичних атак 11 вересня 2001 року. У тому ж році стартували рейси Чикаго - Нагоя, який не продовжився навіть роки, і рейс Чикаго - Поділи. Не дивлячись на те, що аналогічний маршрут вже пропонувала компанія "United Airlines", він виявився прибутковим. У жовтні 2006 року компанія перестала виробляти перевезення по маршруту Сан-Хосе (Каліфорнія) - Токио-Наріта, залишивши на західному побережжі США лише один аеропорт для міжнародних рейсів - в Лос-Анжелесе.
У вересні 2007 року компанія отримала дозвіл на організацію рейсів з Чикаго до Пекіна, які плануються з квітня 2010 року.3 червня 2008 року відбувся перший прямий авіарейс з Києва (Бориспіль) в Чикаго (Міжнародний аеропорт О''Хара), завдяки чому стало можливим пролетіти 8 075 км. між цими містами за 10 годин 45 хвилин. Польоти проходят на лайнерах Боїнг 777-200 з кількістю посадочних місць 247, включаючи 16 місць першого і 37 місць бізнесу-класу. Компанія відкрила також свій вебсайт російською мовою. Також з 2 листопада 2008 року компанія почала виробляти регулярні рейси з Майамі в Бразільські міста Белу-Орізонті, Ресифі і Салвадор. За станом на березень 2008 року флот компанії "American Airlines" налічував 655 одиниць (за даними ФАА - 688). Приблизно половина літаків вироблені компанією "Mcdonnell Douglas". За станом на квітень 2008 року середній вік флоту компанії складав 15,2 років. "American Airlines" є одним з трьох перевізників (у їх числі також Continental Airlines і Delta Air Lines), які підписали ексклюзивний договір з компанією "Боїнг" в кінці 1990-х. Проте, коли "Боїнг" придбав "Mcdonnell Douglas", Європейський Союз змусив їх анулювати контракти. Проте взаємини даних перевізників з "Боїнгом" будуються далі на підставі "джентльменської угоди". "Aadvantage" - програма "American Airlines", що діє, існує з 1 травня 1981 року. Є першою програмою такого роду в світі і залишається найбільшою з 50 тисячами членів (2005 рік).
Милі, набрані за програмою, можуть бути використані для замовлення квитків, підвищення класу обслуговування, оренду автомобілів безкоштовно або із знижкою, бронювання місць в готелях, придбання різних товарів і послуг. Найбільш активні члени отримують елітне членство "Aadvantage Gold", "Aadvantage Platinum" і "Aadvantage Executive Platinum", які надають додаткові привілеї їх володарям. Вони також отримують аналогічні привілеї в ряду компаній-партнерів "American", зокрема серед тих, які є членами альянсу "Oneworld". Зростання конкуренції, пов'язаної з прийняттям в США закону про дерегуляції авіаперельотів в 1978 році, привело до того, що компанія була вимушена застосовувати нові маркетингові ходи для заохочення постійних клієнтів і створення вірності бренду. [3]
Первинна ідея компанії "Loyalty fare" (спеціальна ціна за вірність компанії) була розширена і постійним клієнтам стали надавати безкоштовні квитки для польоту першим класом або поліпшення класу для компаньйонів, а також знижки на економ-класс. Членство визначалося за допомогою системи "Sabre" по телефонних номерах, що повторюються, 130 тисячам володарям яких, а також 60 тисячам членів "Admirals Club" були розіслані листи з номерами їх рахунків. Логотип програми був розроблений Массимо Віньеллі. Менше, ніж через тиждень аналогічну програму під назвою "Mileage Plus" пустила в хід авіакомпанія "United Airlines", незабаром багато інших компаній наслідували цей приклад. Швидке підвищення конкурентних програм змусило компанію "American Airlines" змінити політику, а також запропонувати ряд нових переваг в рамках програми, для чого зокрема були поміщені контракти з рядом готелів і компаній по оренді автомобілів. У 1982 році "Aadvantage" стала першою серед аналогів американською програмою, яка стала співробітничати з іноземними перевізниками, - члени програми могли нагромаджувати і витрачати милі на рейсах компанії "British Airways". У 2005 році "American Airlines" надала можливість членам програми використовувати накопичені милі для онлайну-покупок.
Сучасне положення ринку авіапослуг США характеризуються перш за все тим, що на них в достатній відчутній мірі вплинула світова економічна криза слідством чого став те факт, що дві найбільші американські авіакомпанії, Delta і Northwest, вдалися до передбаченої законодавством про банкротство правовому захисту від вимог кредиторів. Високі ціни на нафту поставили цей сектор в складне положення: банкротство стало звичайним явищем для американських авіакомпаній. За останні чотири роки авіакомпанії США втратили 32 млрд. доларів унаслідок терактів, війни в Іраку, епідемій жорсткій конкуренції з боку бюджетних авіаліній.14 вересня Delta Air Lines і Northwest Airlines, третя і четверта найбільші авіакомпанії Америки, відкрили процедуру банкротства. Враховуючи, що авіакомпанії United і US Airways вже знаходяться в стані банкротства, не менше 50% авіаційного транспорту США можна назвати такими, що збанкротили. Що колись процвітала, галузь тепер офіційно визнається кризисною. Міжнародна асоціація повітряного транспорту прогнозує, що цього року збитки американських авіаперевізників складуть близько 8 млрд. доларів, що на 2 млрд. перевищує травневий прогноз. Тоді, в травні, ціна барреля нафти знаходилася на рівні 47 доларів, зараз вона вже піднялася до 64. Бюджетні авіалінії доки зберігають прибутковість і дуже активно тіснять на ринку традиційних перевізників, що володіють усесвітньою популярністю.
Останні страждають від вищої собівартості совій продукції і від нездатності перекласти зростаючі ціни на паливо на плечі пасажирів. На початку літа спостерігалися деякі ознаки поліпшення: число пасажирів збільшилося, літаки наповнювалися на 79%, проте дохід з одного пасажирського місця як і раніше падав (-1,8%) згідно давньої тенденції. Завдяки інтенсивному скороченню витрат і співпраці із стурбованими профспілками удалося добитися поліпшення результатів. У квітні-червні найбільша авіакомпанія США American Airlines отримала прибуток у розмірі 58 млн. доларів - перший прибуток за п'ять років. Ще кращий результат зафіксувала Continental Airlines - доходи виросли на 12%, прибуток склав 100 млн. доларів. Навіть United Airlines зуміла понизити збитки з 247 до 26 млн. доларів. Проте утримати успіх не удалося. Зростання цін на нафту звело нанівець всі зроблені останніми роками зусилля і позбавив галузь надії на відродження. Так, Delta збанкрутіла не дивлячись на крупну фінансову оптимізацію, скорочення організаційної структури і звільнення 7 тисяч співробітників - 10% штату. Законодавство про банкротство дозволяє проблемним авіакомпаніям продовжувати роботу і відстрочити виконання окремих зобов'язань - погашення боргів і внесення платежів до пенсійного фонду, наприклад. Передбачається, що така проміжна форма дозволяє уникнути непотрібних ліквідацій, сплесків безробіття і фінансового збитку кредиторам. Проте в середині жовтня наберуть чинності суворіші правила про цю проміжну форму неспроможності, що стимулюватиме оголошення про банкротство з боку американських авіакомпаній.
Звичайне відродження галузі йде через консолідацію, проте жоден з крупніших авіаперевізників не готовий поглинути конкурента, оскільки боїться перейняття на себе його проблем. Бюджетні авіакомпанії також не зацікавлені в інвестуванні в традиційних, окрім компанії America West, яка в прагненні розширити свою географію оголосила про злиття з US Airways. Швидше за все, американські авіаперевізники проситимуть підтримки в уряду. Після 11 вересня вони отримали від нього субсидії на 2,5 млрд. доларів, а деякі - пільгові кредити. Тепер вони проситимуть про відміну федеральних податків на паливні надбавки до авіаційних тарифів, оскільки федеральні податки в цій галузі досягають 26 центів з долара (у 1972 році - всього 7 центів). Оскільки зниження цін на нафту нижче за відмітку 60 доларів маловірогідні, реального оздоровлення американських авіакомпаній чекати не доводиться. У міру скорочення витрат і зниження собівартості польотів вони понизять якість обслуговування до рівня, що асоціюється з бюджетним авіалініями. Останні ж, завдяки простішим рейсам і більш мотивованому персоналу, виграватимуть у них по ряду параметрів, у тому числі по точності дотримання розкладу. Поступово бюджетні компанії розширять свою географію і змусять традиційних перевізників відступити ще далі. Єдиним перспективним напрямом залишаються міжнародні польоти, прибули від яких стабільно зростають. Але тут розвиток стримується амбіціями європейських конкурентів, які розцінюють вживання проміжних форм банкротства як приховане державне субсидування.