Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошових потоків під час проведення стратегічного аналізу (стр. 3 из 8)

Отже, основним об'єктом кількісної оцінки вартості грошей у часі є грошові потоки як результат проведення фінансових операцій або реалізації фінансових відносин. Проте положення концепції часової вартості грошей, її принципи та математичні моделі можуть використовуватися також при визначенні вартості активів, відмінних від грошових коштів. Проблема оцінки вартості активів посідає провідне місце у стратегічному аналізі. Переважна більшість рішень щодо управління фінансами суб'єктів господарювання базується саме на оцінці вартості тих чи інших активів, насамперед інструментів фінансового ринку (цінних паперів, деривативів). Прийняття стратегічних рішень залежить від рівня відповідності результатів оцінки вартості активів їх цільовому значенню.

Методологічною основою визначення вартості грошей у часі є процент. У фінансових розрахунках використовують різні види та методи розрахунку процента. Рівень процента складається в результаті вирішення конфлікту інтересів двох економічних агентів – власника капіталу (капіталодавця, інвестора, кредитора) та позичальника. Отже, гроші мають свою ціну, яка формується на грошовому ринку у вигляді процента.

Для того щоб отримати у тимчасове користування певну величину грошових коштів, позичальник має компенсувати власнику грошових коштів (кредитору) його відмову від поточного їх споживання. Разом із втратою можливості користуватися певною сумою грошей сьогодні капіталодавець постає перед проблемою невизначеності вартості цієї суми грошей у момент їх повернення позичальником, – майбутньої вартості грошей. Кількісним вираженням рівня невизначеності інвестора щодо майбутньої вартості його грошей вважається ризик. Відповідно, процент, який сплачує позичальник за використання грошових коштів, компенсує інвестору відстрочене споживання, а також його сукупний ризик, тобто процент компенсує капіталодавцеві неможливість задоволення своїх потреб у поточний момент. З іншого боку, позичальник погоджується на сплату процента у зв'язку із можливістю отримання додаткової економічної вигоди від поточного використання грошових коштів – вкладення капіталу в об'єкти інвестування.

Залежно від порядку застосування процента щодо грошових потоків, які виникають у результаті фінансових взаємовідносин між позичальником та капіталодавцем, можливе використання: простого процента (об'єктом нарахування є виключно абсолютна величина боргу); складного (нарощеного) процента (об'єктом нарахування виступає абсолютна величина боргу, збільшена на суму нарахованих у попередні періоди процентів).

Процес, за якого гроші рухаються від поточного часу до майбутнього є накопиченням (компаундуванням); процес, за якого гроші рухаються від майбутнього часу до теперішнього (за заданої майбутньої суми та ставки дисконту) є дисконтуванням [16].

Інструментарій оцінки вартості грошей за простими процентами. використовує формулу [16]:

, (1.1)

де I – сума процента за обумовлений період часу;

PV – початкова сума грошових коштів (теперішня вартість);

n – кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок відсоткових платежів, у загальному обумовленому періоді;

i – відсоткова ставка, виражена десятковим дробом.

Майбутня вартість (FV) вкладених сьогодні грошей з урахуванням нарахованої сум й процента визначається за формулою [16]:

, (1.2)

Множник (1 + n • i) називають множником, або коефіцієнтом, нарощення суми простих процентів.

(1 + n • і) завжди > 1.

Для розрахунку майбутньої суми вартості грошей у процесі його прирощення за складними процентами використовується формула [16]:

, (1.3)

де FV – майбутня вартість вкладу (грошових коштів) при його нарощенні за складними процентами;

PV – початкова сума вкладу (грошових коштів);

i – процентна ставка, виражена десятковим дробом;

n – кількість інтервалів, за якими здійснюється кожний процентний платіж, в загальному обумовленому періоді.

Відповідно, сума процента в цьому випадку визначається за формулою [16]:

І=FV – РV(1.4)

Складний процент може нараховуватися кілька разів у межах одного року. Відповідно, чим частіше нараховуються проценти, тим більшою є сума накопичення.

Отже, якщо m – кількість разів нарахування складного процента протягом року, тоді майбутня вартість FV депозиту РV за ставки процента i після п років становить [16]:

(1.5)

2. Аналіз грошових потоків на ДП ХМЗ «ФЕД»

2.1 Характеристика головних показників діяльності підприємства ДП ХМЗ «ФЕД»

Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету промислової політики України.

Найменування Підприємства: повне – державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»;

скорочене – ДП «ХМЗ «ФЕД»

Місцезнаходження Підприємства: Україна, 61023 м. Харків, вул. Сумська 132.

Статутний фонд підприємства становить 64180 тис. грн. і включає основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображується у самостійному балансі Підприємства.

Чисельність підприємства на кінець 2005 р. становила 6200 чол.

Зміни статутного фонду відображаються в балансі підприємства.

Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, у відповідності до законодавства України, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Державне підприємство Харківський машинобудівний завод «ФЕД» заснований в 1927 г. Основні види діяльності: виробництво промислових і споживчих товарів. Спеціалізується на розробці і виробництві складних і високоточних виробів для потреб авіаційної промисловості, автомобілебудування, сільськогосподарського машинобудування, транспорту, а також товарів народного споживання.

Основними напрямками ефективності фінансового господарювання підприємства за всіма напрямками його діяльності: виробничої збутової постачальницької, фінансової та інвестиційної є отримання прибутку. Він становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнення його фінансових відносин з партнерами.

Доход і прибуток є найефективнішим джерелом:

1. поповнення державного бюджету;

2. оновлення і придбання засобів виробництва;

3. виплати заробітної плати;

4. погашення кредиторської заборгованості;

5. здійснення операційних витрат.

Головний прибуток формується за рахунок випуску складних і високоточних інтегральних гідроприводів, топливо-регулюючої апаратури, насосів і насосних станцій, електромеханізмів і ін. виробів, що використовуються в авіаційній і ракетній техніці виробництва СНД і бивш. СРСР, тобто що експлуатується у всіх країнах СНД, в більшості країн світу, що розвиваються, країнах Близького Сходу. Прибуток у 2005 році від усіх видів діяльності становив 2650000 грн.

Основні групи споживачів, їх характеристики. Основні споживачі пропонованих до освоєння агрегатів – літакобудівні підприємства країн СНД, що освоюють випуск літаків АН-140, АН-38–100, АН-148, АН-74ТК-300, Бе-200, СУ-ЗОМК, Мул-96–300, Мул-76 ТФ, Як-130. Програма випуску вказаних літаків складена на підставі маркетингових досліджень і підписаних договорів, контрактів і протоколів про наміри із ЗАТ «Корпорація ФЕД», із ЗМКБ «Прогрес», з ВАТ «Мотор Сич».

Конкуренція. На момент складання бізнес-плану вказані в плані агрегати серійно не випускалися. Дослідні зразки для випробувань виготовлялися на допоміжних виробництвах конструкторських бюро, які серійним виробництвом не займаються.

Тенденції розвитку ринків збуту. Після тривалої кризи в авіакосмічній промисловості країн СНД намітився прогрес, викликаний загальною Економічною стабілізацією, пожвавленням авіаперевезень на тлі старіючого парку літаків, що знаходяться в Експлуатації, Ту-134, Ан-24, Ан-26, Ан-12, Як-40. Вартість літаків фірм «Боїнг» і «Ербас Індастрі» обмежує їх інтенсивне впровадження на ринку СНД і низки країн, що розвиваються, що дає хороші шанси для продажів освоюваної продукції.

2.2 Факторний аналіз та оцінка грошових потоків в стратегічному аналізі

Як було зазначено вище аналіз грошових коштів та грошових потоків є необхідною умовою ефективного управління підприємством в цілому. Проте для здійснення стратегічного аналізу даного напрямку слід володіти певно інформаційною базою щодо аналізу грошового потоку. Таку базу знань зазвичай у вигляді економічних показників забезпечує фінансовий аналіз грошових потоків підприємства. Методичні прийоми, що їх використовує фінансовий аналіз, дозволяють здійснити загальний аналіз грошових потоків, аналіз руху грошових коштів, ліквідність грошового потоку, та його ефективність, а отже, здійснити подальші висновки та врахувати отримані результати при розробці тактики та стратегії діяльності підприємства.

Аналіз джерел утворення і напрямів витрачання грошових коштів здійснюється на основі балансу підприємства, динаміка статей якого інтерпретується як формування джерел або як витрата коштів [18].

Зменшення активів та зростання власного та позикового капіталу призводить до формування джерел коштів. Використання коштів оцінюється за його наслідками – збільшенням активів та зменшенням заборгованості підприємства.

За даними балансу досліджуваного підприємства (див. Додаток А) державної власності ДП ХМЗ «ФЕД» здійснено оцінку утворених у звітному періоді джерел коштів і обсягів їх витрачання за напрямами використання (Табл. 2.1).