Таблиця 2.1. Визначення і оцінка джерел утворення та напрямів витрачання коштів ДП ХМЗ «ФЕД»
Найменування показника | На початок 2006 р., тис. грн. | Накінець 2006 р., тис. грн. | Інтерпретоване відхилення, тис. грн. | |
як джерело коштів | як витрата коштів | |||
Актив | ||||
1. Необоротні активи | 62 396,0 | 61 204,0 | – 1 192,0 | - |
1.1. Нематеріальні активи | 189,0 | 187,0 | – 2,0 | - |
1.2. Незавершене будівництво | 1 960,0 | 1 242,0 | -718,0 | - |
1.3. Основні засоби | 60 117,0 | 59 645,0 | – 472,0 | - |
2. Оборотні активи | 37 405,0 | 41 443,0 | - | 4 038,0 |
2.1. Запаси, в т. ч. | 28 790,0 | 34 285,0 | - | 5 495,0 |
– виробничі запаси | 6 767,0 | 7 676,0 | - | 909,0 |
– незавершене виробництво | 13 960,0 | 14 512,0 | - | 552,0 |
– готова продукція | 7 244,0 | 11 151,0 | - | 3 907,0 |
– товари | 819,0 | 946,0 | - | 127,0 |
2.2. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 4 402,0 | 5 205,0 | - | 803,0 |
2.3. Дебіторська заборгованість за розрахунками | 35,0 | 375,0 | - | 340,0 |
2.4. Інша поточна дебіторська заборгованість | 2 245,0 | 569,0 | – 1676,0 | - |
2.5. Грошові кошти та їх еквіваленти: | ||||
в національній валюті | 884,0 | 329,0 | – 555,0 | - |
в іноземній валюті | 555,0 | 65,0 | -490,0 | - |
2.6. Інші оборотні активи | 494,0 | 615,0 | - | 121,0 |
3. Витрати майбутніх періодів | 10,0 | 67,0 | - | 57,0 |
Підсумок | 99 811,0 | 102 714,0 | - | 2 903,0 |
Пасив | ||||
1. Власний капітал | 90 947,0 | 93 472,0 | 2 525,0 | - |
1.1. Статутний капітал | 63 996,0 | 63 996,0 | - | - |
1.2. Інший додатковий капітал | 14 328,0 | 14 239,0 | - | – 89,0 |
1.3. Нерозподілений прибуток | 12 623,0 | 15 237,0 | 2 614,0 | - |
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів | - | 3,0 | 3,0 | - |
3. Довгострокові зобов’язання | 2 146,0 | 1 440,0 | - | – 706,0 |
4. Поточні зобов’язання | 6 718,0 | 7 799,0 | 1 081,0 | - |
4.1. Короткострокові кредити банків | 1480,0 | 3445,0 | 1965,0 | - |
4.2. Векселі видані | 262,0 | 109,0 | - | – 153,0 |
4.3. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 2417,0 | 3253,0 | 836,0 | - |
4.3. Поточні зобов’язання за розрахунками, в т. ч. | 2 421,0 | 868,0 | - | – 1 553,0 |
– з одержаних авансів | 206,0 | 199,0 | - | -7,0 |
– з бюджетом | 1392,0 | 125,0 | - | – 1267,0 |
– з позабюджетних платежів | 57,0 | 12,0 | - | – 45,0 |
– зі страхування | 301,0 | 131,0 | - | – 170,0 |
– з оплати праці | 447,0 | 388,0 | - | – 59,0 |
– із внутрішніх розрахунків | 18,0 | 13,0 | - | – 5,0 |
4.3. Інші поточні зобов’язання | 138,0 | 124,0 | - | – 14,0 |
5. Доходи майбутніх періодів | - | - | - | - |
Підсумок | 99 811,0 | 102 714,0 | 2 903,0 | - |
Аналіз даних наведених у таблиці свідчить про загалом позитивні зрушення в активах та пасивах підприємства, що призвели до збільшення джерел утворення та обсягів витрачання коштів ДП ХМЗ «ФЕД». У звітному періоді підприємство здійснювало розвиток власних активів переважно за рахунок утворення додаткових джерел позикового капіталу у вигляді короткострокових кредитів банків.
Більш наглядно оцінити та проаналізувати грошові кошти ДП ХМЗ «ФЕД» можливо за допомогою факторного аналізу. Факторний аналіз грошових коштів здійснюється на основі балансової факторної моделі, у якій результативний показник (залишки грошових коштів) визначається як алгебраїчна сума чинників (інших елементів балансу) [18].
Факторна модель грошових коштів будується відповідно до балансового рівняння, яке характеризує взаємозв'язок між активами (А), власним капіталом (К) і зобов'язаннями (3) [18]:
А = К + 3(2.1)
Конкретизація складових наведеного рівняння дозволяє визначити місце грошових коштів у балансовому рівнянні [18]:
НА + (ОА – ГК) + ГК + В = (К – РП) + РП + ЗМВП + ДЗ + ПЗ + Д (2.2)
Шляхом перетворення даного балансового рівняння можна побудувати адитивну факторну модель грошових коштів [18]:
ГК = РП + (К – РП) + ЗМВП + ДЗ + ПЗ + Д – НА – (ОА – ГК) – В, (2.3)
де НА – необоротні активи;
ОА – оборотні активи;
ГК – грошові кошти;
В-витрати майбутніх періодів;
К – власний капітал;
РП – реінвестований прибуток;
ЗМВП – забезпечення майбутніх витрат і платежів;
ДЗ – довгострокові зобов'язання;
ПЗ – поточні зобов'язання;
Д – доходи майбутніх періодів
Оцінка впливу чинників на зміну залишків грошових коштів за наведеною факторною моделлю здійснюється методом прямого рахунку на основі рівняння [18]:
, (2.4)де
– абсолютна зміна відповідного показника у звітному періоді.Скориставшись даними таблиці 2.1, можна оцінити вплив чинників на зміну залишків грошових коштів досліджуваного підприємства у звітному періоді:
ГК = 1699,0+826,0+3,0–706,0+1081,0+1192,0–2993,0–57,0= 1045,0 (тис. грн.)
Отже, за методом прямого рахунку визначено, що сукупний вплив чинників, які призвели до збільшення залишків грошових коштів, склав 2 903,0 тис. грн., у тому числі, внаслідок реінвестування прибутку залишки грошових коштів зросли на 1 699,0 тис. грн., внаслідок інших змін у залишках власного капіталу – на 826 тис. грн., внаслідок змін залишків забезпечень майбутніх витрат і платежів та поточних зобов'язань – відповідно на 3,0 тис. грн., 1 081,0 тис. грн., та внаслідок зменшення вартості необоротних активів на 1 192,0 тис. грн. Негативно вплинуло на залишки грошових коштів зростання витрат майбутніх періодів на 57 тис. грн., та зменшення грошових коштів в національній та іноземній валюті в цілому на суму 1 045,0 тис. грн.
2.3 Оцінка майбутньої та теперішньої вартості грошових потоків в стратегічному аналізі
Оцінка майбутньої та теперішньої вартості грошових потоків зазвичай застосовується при здісненні підприємством видатків грошових коштів в процесі своєї інвестиційної діяльності. Розрахунок даних величин є надзвичайно корисним та необхідним для забезпечення успішної господарської діяльності, адже саме це дозволяє спланувати та розрахувати ймовірність та величину отримання очікуваного результату від інвестування грошових коштів, обрати оптимальний, найменш ризиковий шлях інвестування.
Проте, дослідження практичної діяльності ДП ХМЗ «ФЕД» виявило, що на даному підприємстві відсутній аналіз грошових потоків з погляду їх теперішньої вартості та вартості грошей в майбутньому.
Цей суттєвий недолік діяльності підприємства на практиці не дає змоги ефективно управляти грошовими потоками підприємства, так як суттєво підвищується ризик недоотримання значної частини прибутку на яку розраховує підприємство здійснюючи інвестиційні проекти.
Наприклад, як змінюється чиста теперішня вартість проекту залежно від зміни факторів: обсягу продажу товарів, матеріальних витрат, витрат на оплату праці, розміру дисконту та інших дає змогу визначитиметод аналізу чутливості реагування.Цей метод на основі визначення очікуваних та безпечних грошових потоків та їх теперішньої вартості дає змогу встановити ризикованість проекту: чим більше відхилення або зміна чистої теперішньої вартості проекту, тим він ризикованіший. Розглянемо цей метод більш детально на прикладі.
Розглянемо приклад з господарської діяльності підприємства який допоможе збагнути всю важливість проведення стратегічного аналізу грошових потоків з боку їх теперішньої та майбутньої вартості [18]. Нехай, підприємство має вибір між двома інвестиційними проектами. Початкові інвестиції складають 4 500 грн. Аналізуючи проекти, планово-економічний відділ визначає, що грошові потоки проекту А становлять: 1-й рік – 4 000 грн.; 2-й рік – 3 500 грн., грошові потоки проекту Б: 1-й рік – 5 300 грн.; 2-й рік – 4 000 грн., а ставка дисконту зросте з 10% до 12%. Який проект буде обрано?
Спочатку розрахуємо чисту теперішню вартість кожного проекту за ставкою 10%. Для цього помножимо значення грошових потоків на фактори теперішньої вартості за ставкою 10%, підсумуємо результати і потім віднімемо від суми початкову вартість інвестиції.
Чиста теперішня вартість проекту А за ставки 10% становить 2 027 грн, а проекту Б за тієї ж ставки – 3 622 грн.:
1) (4000 • 0,909) + (3500 • 0,826) – 4500 = 2 027 грн;
2) (5300 • 0,909) + (4000 • 0,826) – 4500 = 3 622 грн.
Скориставшись цим же методом, визначимо чисту теперішню
вартість грошових потоків за новою ставкою – 12%. Чиста теперішня вартість проекту А за ставки 12% – 1 862 грн, а проекту Б за тієї ж ставки – 3 421 грн:
1) (4000 • 0,893) + (3500 • 0,797) – 4500 = 1862 грн;
2) (5300 • 0,893) + (4000 • 0,797) – 4500 = 3421 грн.
Проаналізуємо, як змінилися значення чистої теперішньої
вартості обох проектів при зміні ставки (Табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Зміна чистої теперішньої вартості (%)
Проект | Чиста теперішнявартість за 10%, грн. | Чиста теперішнявартість за 12%, грн. | Зміна чистої тепе-рішньої вартості, % |
А | 2 027 | 1862 | -8,14 |
В | 3 622 | 3 421 | -5,55 |
З таблиці видно, що чиста теперішня вартість проектів знижується при зростанні дисконту з 10% до 12%. Чиста теперішня вартість проекту А змінюється більше, ніж проекту Б. Отже, проект А чутливіше реагує на зміну дисконту, тобто він ризикованіший за проект Б, якщо дисконт у майбутньому зміниться.