Методи управління поділяються на:
- економічні;
- адміністративно-правові;
- соціально-психологічні.
Економічні методи управління - це прийоми і способи управління, в основі яких лежить використання економічних законів, економічних інтересів і показників. Ці методи включають:
• матеріальну відповідальність;
• ціноутворення;
• державне регулювання;
• стимулювання;
• податки.
Адміністративно-правові методи управління передбачають юридичний (правовий) і адміністративний вплив на відносини людей у процесі виробництва, оскільки ці відносини регулюються певними правовими нормами:
• законодавчими актами;
• інструкціями;
• положеннями;
• наказами і розпорядженнями.
Адміністративно-правові методи передбачають і застосування відповідних матеріальних, адміністративних і карно-правових санкцій.
Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини, оскільки традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій стимулюючий вплив. Ці методи передбачають вивчення соціальних запитів та інтересів членів колективу, вивчення середовища виробництва, громадської думки.
Всі ці методи повинні поєднуватись і створювати необхідний арсенал засобів для найефективнішого управління фірмою.
Кожна фірма є унікальною, тому не існує єдиної моделі управління. Нижче наводяться фактори, що визначають вибір моделі.
Модель управління Фактори, що визначають її вибірОсновні напрями управління підприємством |
Елементи конкретних функцій менеджменту | Методи менеджменту, отримані внаслідок реалізації функцій менеджменту |
Планування впровадження нової технологічної лінії з виробництва велосипедів | • графік впровадження нової технологічної лінії• кошторис витрат на впровадження технологічної лінії• технологічний процес та ін. |
Планування діяльності підприємства планово-економічним відділом | • виробнича програма• техніко-економічний план• бюджет• проект наказу про виконання положень техніко-економічного плану тощо |
Організація на підприємстві нового підрозділу — науково-дослідної лабораторії | • штатний розпис працівників лабораторії• проект наказу про створення науково-дослідної лабораторії• посадові інструкції для працівників науково-дослідної лабораторії• правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії |
Реорганізація на підприємстві двох відділів (експортного та імпортного) у відділзовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) | • штатний розпис працівників відділу ЗЕД• проект наказу про реорганізацію експортного та імпортного відділу, відділ зовнішньоекономічної діяльності• посадові інструкції для працівників відділу ЗЕД• проект наказу про скорочення посад працівників, які не відповідають відповідним вимогам• проект наказу про залучення у відділ ЗЕД висококваліфікованих спеціалістів у галузі ЗЕД тощо |
Стимулювання основних робітників підприємства | • положення з преміювання основних робітників• фонд оплати праці основних робітників• проект наказу про впровадження відрядної системи оплати праці для основних робітників тощо |
Розробка відділом праці та заробітної плати системи стимулювання інженерно-технічного персоналу (ІТП) | • фонд оплати праці• положення з преміювання• проект наказу на персональне нагородження працівників за високі результати праці тощо |
Контролювання директором результатів роботи своїх заступників | • проект наказу про підготовку річних звітів щодо результатів роботи підрозділів організації• програма атестації заступників директора тощо |
Усунення недоліків та відхилень, виявлених відділом технічного контролю організації в процесі контролювання | • проект наказу про усунення недоліків в технології виробництва• проект наказу щодо внесення змін в організацію трудових процесів з метою підвищення їх ефективності тощо |
4. Взаємозв’язок функцій та методів управління
Результатами управлінської діяльності є конкретні способи та прийоми впливу на керовану систему, які у просторовому, часовому та ресурсному аспектах визначають сфери та напрями діяльності працівників, створюють механізми зацікавленості у виконанні завдань та Досягненні цілей. Але забезпечення узаконеного впливу методів управління можливе лише при їх затверджені відповідними управлінськими рішеннями.
У практиці господарювання можуть застосовуватися кілька типів організаційних структур залежно від масштабів діяльності, виробничо-технологічних особливостей, стратегічних і поточних завдань діяльності підприємства (фірми).
1. Лінійна - це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії (рис. 5.1., а). За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурному підрозділі. Перевагами організаційної структури управління лінійного типу є:
o чіткість взаємовідносин;
o однозначність команд;
o оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень;
o надійний контроль;
o несуперечливість управлінських рішень.
Недоліком є те, що керівник повинен виконувати, крім основних координуючих функцій, цілий ряд робіт: облік, робота з кадрами, контроль якості тощо.
Але керівник при цьому має бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів (ланок).
2. Лінійно-штабна структура передбачає створення при лінійному керівництві спеціальних функціональних служб (штабів), які допомагають йому вирішувати певні виробничі завдання і формувати відповідні управлінські рішення. При цьому штаби не дають безпосередніх розпоряджень лінійним керівникам. Головна перевага такої структури в тому, що лінійні керівники мають можливість сконцентрувати увагу на поточному лінійному керівництві, а недоліки — ріст управлінських витрат, зниження оперативності. Така структура є ефективною в масовому виробництві з незначними технологічними змінами.