Керівництво ДП «Завод ім. В.О. Малишева» повинно наслiдувати тім самім принципам і підходам, що й у керуванні якістю продукції, і в контролі за рівнем запасів, і внутрівиробничих заділів, установлювати такі самi за характером відносини з працівниками на своєму виробництві. Було б непогано спробувати запросити до себе на роботу, якщо знадобиться, управлінців і фахівців, особливо інженерно-технічних працівників, з інших компаній цієї ж галузі, покладаючись здебiльшого на їхню кваліфікацію і чисто професійні якості.
Варто побоюватися, що такий захід може і не додати конкурентноздатності, тому що у ДП «Завод ім. В.О. Малишева» можуть бути інші порівняльні переваги в конкуренції на ринку, нiж у їх основних суперників.
Наступним заходом щодо підвищення рівня конкурентноздатності можне стати принцип "нововведенчеського конвеєра". Суть цього принципу полягає в тім, щоб націлити підприємства, по-перше, на постійне впровадження у виробництво нових, більш досконалих виробів, по-друге, на неухильне скорочення усіх видів витрат на виробництво продукції, по-третє, на підвищення якісних і споживчих характеристик при зниженні цін на вироби, що випускаються.
Власне кажучи, ставиться завдання об'єднати в рамках господарчих комплексів нового типу гнучкість і адаптивність дрібносерійного виробництва з низькими витратами і високою продуктивністю праці масового виробництва. Таке сполучення повинне дозволити забезпечити не тільки стабілізацію, але і зниження витрат на всіх ланках виробничо-збутового ланцюжка при постійному впровадженні в серійне виробництво нових виробів, розширенні номенклатури продукції, що випускається, і зміні асортименту, що і повинно в підсумку створити умови для перемоги в конкурентній боротьбі.
Щоб у найбільш короткий термін з мінімальними вкладеннями вийти на намічені рубежі, керівництво підприємства повинно зосередити зусилля на трьох головних напрямках, комплексній автоматизації виробничих процесів, удосконалюванні форм і методів управління включаючи організацію виробництва і розвиток техніко-економічної бази, розвиток кадрового потенціалу при одночасному підвищенні кваліфікації, активності і лояльності кожного працівника.
Саме така конкуренція ресурсів є найбільш перспективною для того, щоб створити адаптивні виробничі системи нового покоління.
Щоб успішно конкурувати на внутрішніх і зовнішніх ринках, ДП «Завод ім. В.О. Малишева» повинно побудувати свою стратегію на пріоритеті інновацій, нарощуючи за рахунок цього свої конкурентні переваги. Джерелом цих інновацій і нарощування конкурентних переваг буде приплив капіталовкладень у матеріальні і нематеріальні активи. Мінлива природа конкуренції і зростаючий тиск глобалізації в наші дні роблять також і капіталовкладення вирішальним фактором досягнення конкурентної переваги.
Ціль такого заходу повинна полягати в створенні такої системи, у якій менеджери будуть інвестувати в проекти орієнтовані на цiлі компанії. Інтереси осіб, що надають капітал, необхідно привести у відповідність з інтересами підприємства, а інвесторам надати гарантовану надійну інформацію, що дозволяє приймати більш ефективні інвестиційні рішення. Вищі посадові особи підприємства повинні так організувати управляння своїми підприємствами, щоб капіталовкладення здійснювалися у формах, що сприяють підвищенню конкурентноздатності.
Менеджери можуть відігравати провідну роль у модернізації системи розподілу капіталу. Нижче перераховані найважливіші зміни, ініціаторами яких могли б стати менеджери.
1. Знайти довгострокових власників (стратегічних інвесторів) i надати їм прямий голос у управлінні компанією.
2. Допустити власників великих пакетів акцій, споживачів, постачальників, працівників компанії в раду директорів.
3. Уникати невиправданої диверсифікованості не пов'язаної (або мало пов'язаної) з попередньою діяльністю компанії, що веде до непродуктивних витрат капіталу і збільшує нерозположення керівництва компанії до довгострокових інвестицій.
4. Єдиний спосіб створити конкурентноздатну компанію — концентрація на декількох найважливіших напрямках і інтенсивні капіталовкладення саме в ці напрямки, що дозволить їй досягти стійких конкурентних переваг.
3.3 Аналіз ефективності стратегії та особливості впровадження
У проектному варіанті були запропоновані заходи щодо підвищення економічної ефективності.
Проведемо розрахунок економічної ефективності автоматизації управління якістю (далі АСКЯ).
Показники, ефективності впровадження АСКЯ наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Показники, ефективності впровадження
Показники | Формула розрахунку | До впровадження | Після впровадження |
- Середній час на 1 операцію, год. | Заг.час/Кiлькопер | 1,7 | 0,5 |
- Середня кiл-ть операцій за рік, оп. | Кiлькопермес* 12 | 82 | 175 |
- Загальна трудомісткість за рік, чол/год. | Кіл_чол*8*260 | 6240 | 4160 |
- Кiл-ть працівників, чол. | - | 3 | 2 |
- Середня заробітна плата, грн. | ФОПвiддiлу/Кiлчол | 2400 | 2600 |
- Витрати на впровадження, uhy. | див. п. 6.5 | - | 2623 |
Нижче наведені формули і розрахунки показників економічної ефективності проекту:
1. Річна економія
(PE) - РЕ = Витрати до впровадження - Витрати після впровадження. РЕ: (26815,2 -18429,08)*12=8386,2 грн.
2. Річний економічний ефект (РЕЕ) -
РЕЕ = (Витрати на вир-во 1 од. продукції за старої технології - Витрати на вир-во 1 од. продукції за нової технології)
** Кiл-ть продукції в рік при новій технології.
Як витрати на виробництво одиниці продукції візьмемо витрати на 1 операцію (див. Таблицю 3.1):
РЕЕ: [(26815,2 * 12)/82-(18429,08 * 12)/175]* 175=465582,54 грн.
3. Коефіцієнт ефективності (КЕ) -КЕ = Річна економія/Видатки пiсля впровадження за рік.
КЕ = 8386,12 /(18429,08* 12)=0,0379.
4. Строк окупності поточних витрат (СОВ) –
СОВ = 1/КЕ. СОВ=1/0,0379=26,3852 мiс.
5. Строк окупності капітальних вкладень (СОВ) -СОВ = Витрати на введення нової технології/Економія витрат.
СОВ = 2623/(26815,2 -18429,08)=0,3 мiс. (без обліку амортизації ОС).
Далі розрахуємо економічну ефективність від залучення інвестицій.
Вихідні умови наступні:
привабива сума 20 тис.дол.
відсоток ставки б/кр 25% (з/с 20%) за схемою.
терміни використання кредиту 3 мiс.
плата за кредит розраховується в такий спосіб:
I т.р = P * i * h_,............. (3.1)
T * 100%
де I т.р.- плата за кредит;
Р - сума кредиту;
і - процентна ставка;
h - терміни користування кредитом;
Т - кількість днів.
Для позикових коштiв сума плати за кредит скоректована з обліком того, що вона виплачується за рахунок чистого прибутку підприємства
Тi= P * i * h_ * (1 + К п.п.), (3.2)
T * 100%
де Кп.п.- ставка податку на прибуток підприємства позичальника (ставка для позикового підприємства дорівнює 24%).
Дані розрахунки зводимо в таблицю 3:2
Таблиця 3.2. Дані розрахунків
Показники | Банківськийкредит | Позиковікошти | Товарний вексель |
Сума | 20000 | 20000 | 20000 |
Процентнаставка | 25% | 20% | - |
Терміни використання кредиту | 3 мiс. | 3 мiс. | 3 мiс. |
Плата за кредит | 1,23 т.діл. | 1 т.діл. | - |
Економічний ефект при використанні товарних векселів виразиться в економії коштiв пов'язаних із залученням кредитних ресурсів.
Проведемо аналіз зміни фінансового становища після впровадження заходів, що підвищують конкурентноздатність підприємства (табл.3.3).
Скористаємося методом Creditmen(кредитору), розробленим у Франції Ж. Де Паляном, відповідно до якого фінансова ситуація підприємства може бути точно охарактеризована показником:
N=25R1+25R2+10R3+20R4+20R5, (3.3)
де Ri-розраховується таким методом:
R- показник підприємства
Ki (нормативний показник):
K1- коефіцієнт швидкої ліквідності;
K2- коефіцієнт кредитоспроможності;
K3- коефіцієнт іммобілізації власного капіталу;
K4- коефіцієнт оборотності запасів;
K5 - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.
Коефіцієнти рівняння (25, 25, 10, 20, 20) виражають питома вагу впливу кожного показника.
Таблиця 3.3. Показники економічної ефективності базового і проектного варіантів
Показники | Базовий | Проектний |
Коефіцієнти швидкої ліквідності | 1,76 | 1,56 |
Коефіцієнт кредитоспроможності | 5,03 | 5,15 |
Коефіцієнт іммобілізації власного капіталу | 0,62 | 0,92 |
Коефіцієнт оборотності запасів | 3,16 | 3,89 |
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 4,2 | 4,4 |
Базовий варіант – 323,15
Проектний варіант – 342,75
Економічна ефективність добра, тому що показник більше 100
Показник проектного варіанта вище базового на 19,6, що говорить про доцільність упровадження про заходів.
Представлені в роботі методи оцінки конкурентоспроможності продукції і вживання їх при виробництві виробів, на ДП «Завод ім. В.О. Малишева» свідчать про те, що вони не досконалі і створюють певні труднощі в практичній роботі фахівців. У зв'язку запропонуємо економіко-математичний метод визначення інтегральної конкурентоспроможності продукції підприємства, який дозволить виключити експертні оцінки в результаті проведення розрахунків і приведе до інтерпретації інтегрального показника конкурентоспроможності.
В цілому по сукупності діяльності на всіх ринках або по окремих ринках і їх секторів критерії конкурентоспроможності можна згрупувати по окремих елементах комплексу маркетингу: продукт, ціна, доведення виробу до споживача, просування виробу (маркетингові комунікації). Для розрахунку зведеного показника конкурентоспроможності використовуємо кількісні показники, систему показників ділової активності і ефективностідіяльності виробництва.