Коефіцієнт ринкової долі (КРД) складе:
, (3.4)де ОП – об'єм продажів товару підприємством;
ЗОПР – загальний об'єм продажу даного товару на ринку.
Цей коефіцієнт показує долю, яку займає підприємство на ринку.
Коефіцієнт передпродажної підготовки (КПП):
, (3.5)де ВПП – сума витрат виробу на передпродажну підготовку;
ВВОП – сума витрат на виробництво виробу і організацію його продажу.
Цей показник характеризує зусилля підприємства по зростанню конкурентоспроможності за рахунок поліпшення передпродажної підготовки виробу. У випадку, якщо виріб не вимагає передпродажної підготовки в звітний період, то приймається коефіцієнт рівний 1, тобто КПП = 1.
Коефіцієнт зміни об'єму продажів (КЗОП):
, (3.6)де ОПкін – об'єм продажів виробу на кінець звітного періоду;
ОПпоч – об'єм продажів виробу на початок звітного періоду.
Цей коефіцієнт показує зростання або зниження конкурентоспроможності виробу за рахунок зростання об'єму продажу.
Коефіцієнт рівня цін (КРЦ):
, (3.7)де Цmax – максимальна ціна виробу на ринку;
Цmin – мінімальна ціна виробу на ринку;
Цпр – ціна виробу, встановлена підприємством.
Цей показник показує зростання або зниження конкурентоспроможності виробу за рахунок динаміки цін.
Коефіцієнт постачання виробу споживачеві (КП)
, (3.8)де КЗОП – див. формулу (3.6);
ЗБкін – сума витрат по виробу на функціонування системи збуту на кінець звітного періоду;
ЗБпоч – те ж на початок звітного періоду.
Даний показник показує прагнення підприємства по підвищенню конкурентоспроможності виробу за рахунок поліпшення збутової діяльності.
Коефіцієнт рекламної діяльності (Крек.д):
, (3.9)де ВРДкін – витрати на рекламну діяльність виробу на кінець звітного періоду;
ВРДпоч – те ж на початок звітного періоду.
Коефіцієнт рекламної діяльності характеризує прагнення підприємства до зростання конкурентоспроможності своєї продукції за рахунок поліпшення рекламної діяльності.
Коефіцієнт використання персонального продажу (КВПП):
, (3.10)де ВПТАкін – сума витрат на оплату праці торгівельних агентів, що доводяться на виріб, на кінець звітного періоду;
ВПТАпоч – те ж на початок звітного періоду.
Даний коефіцієнт показує прагнення підприємства до зростання конкурентоспроможності за рахунок зростання персонального продажу виробу із залученням торгівельних агентів.
Коефіцієнт використання зв'язків з громадськістю (КВЗГ):
де ВЗкін – витрати на зв'язку з громадськістю для виробу, на кінець звітного періоду;
ВЗпоч – те ж на початок звітного періоду.
Цей коефіцієнт показує прагнення підприємства до збільшення конкурентоспроможності продукції за рахунок поліпшення зв'язків з громадськістю. Підсумовуючи підраховані вище коефіцієнти і визначивши середньоарифметичну величину, отримуємо підсумковий умовний показник конкурентоспроможності виробу (УПК):
УПК = (КРД+КПП+КЗОП+КРЦ+КП+
+КВПП+КВЗГ)/L (3.12)де L – загальне число показників в чисельнику. В даному випадку L = 8. Використовуючи показники по виробу, що вивчається, – двигуну для приводу бурових установок, що випускає ДП «Завод ім. В.О. Малишева» в 2006 році, визначаємо наступні коефіцієнти (таблиця. 3.4):
Таблиця 3.4. Розрахунок коефіцієнтів кількісних показників по двигуну для приводу бурових установок
№п/п | Показники | Розрахунок | Примечания |
1 | Коефіцієнт ринкової долі | ОП – 5709 т. грн;ЗОПР – 8997 т. грн | |
2 | Коефіцієнт передпродажної підготовки | ВПП – 9,4 т. грн;ВВОП – 12,8 т. грн | |
3 | Коефіцієнт зміни об'єму продажів | ОПкін – 5709 т. грн;ОПпоч – 4904,9 т. грн | |
4 | Коефіцієнт рівня цін | Цmax – 110,4 т. грн;Цmin – 38,0 т. грн;Цпр. – 100,0 т. грн | |
5 | Коефіцієнт постачання виробу споживачеві | ЗБкін – 7,8 т. грн;ЗБпоч. – 6,9 т. грн | |
6 | Коефіцієнт рекламної діяльності | ВРДкін – 0,51 т. грн;ВРДпоч. – 0,49 т. грн | |
7 | Коефіцієнт використання персонального продажу | ВПТАкін – 31,8 т.грн;ВПТАпоч – 28,1 т. грн. | |
8 | Коефіцієнт використання зв'язків з громадськістю | ВЗкін – 13,4 т. грн;ВЗпоч. – 15,1 т. грн |
На підставі отриманих коефіцієнтів отримуємо інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності українського двигуна для приводу бурових установок (3.12):
I = (0,635 + 0,734 + 1,164 + 0,362 + 1,316 + 1,211 + 1,675 + 1,033):8 = 1,016.
В порівнянні з отриманим інтегральним коефіцієнтом, розрахованим з врахуванням експертних оцінок (1,37), отриманий коефіцієнт можна вважати точнішим і доступнішим при проведенні аналогічних розрахунків на промислових підприємствах.
Відмічені недоліки методики оцінки конкурентоспроможності продукції на підприємстві визначають необхідність побудови системи рівня конкурентоспроможності технічних виробів на принципах системного підходу, усуваючу роз'єднаність і неузгодженість окремих підходів до цієї проблеми. Найважливішим з недоліків відомих підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності, є відсутність системного підходу до проблеми оцінки конкурентоспроможності виробу. Це означає, що не встановлені зв'язки між технічним рівнем, собівартістю, ціною, економічністю і ефективністю засобів виробництва, але визначений чіткий перелік чинників економічності і конкурентоспроможності, що ускладнює управління конкурентоспроможністю. Пропонована концепція оцінки рівня економічності і конкурентоспроможності технічного виробу побудована на наступних принципах:
показники технічного рівня, кількість яких має бути мінімальною, зумовлюють одиничні, узагальнювальні і інтегральний економічні показники;
як інтегральний показник економічності пропонується застосувати питому ціну споживання (ЦС, витрати на одиницю корисної роботи);
технічні і економічні показники розташовані відповідно до причинно-наслідкових зв'язків між ними, тобто є системою розрахунків з обгрунтованою структурою. Оскільки ціна технічного виробу в ринкових умовах розглядається як ціна споживання, то передбачуваний критерій економічності техніки можна представити у вигляді мінімуму питомої ціни споживання:
(ЦСпит= ЦС / Робота) ® мінімум. (3.13)
Економічний виріб повинен забезпечувати мінімум ціни споживання з врахуванням чинника часу і інфляції, визначеної в одиницю роботи, виконаної засобом праці за його життєвий цикл (розрахунковий період). Економічність виробу вимірюється такими інтегральними показниками, як «економічний ефект» і «ціна споживання». Їх відмінність полягає в тому, що перший показник вимірює результати споживання засобів виробництва, а другий – витрати споживача. Для визначення різниці цін споживання по двом оцінюваним варіантам використовується оцінний показник економічної ефективності виробу грошового потоку (ГП):
, (3.14)де
– чистий прибуток;А – амортизаційні відрахування;
К – капіталовкладення.
Формула ціни споживання:
, (3.15)де К – капіталовкладення споживача;
– сумарні, за строк служби Т витрати на експлуатацію.Спрощена формула розрахунку ЦС заснована на припущенні постійності експлуатаційних витрат протягом розрахункового періоду Т:
, (3.16)Використовуючи приведені формули, визначимо грошовий потік і ціну споживання двигуна для приводу бурових установок, заводу, що випускається ДП «Завод ім. В.О. Малишева» з врахуванням чинника часу (дисконту) і інфляції (таблиця. 3.5).
Таблиця 3.5. Визначення сумарного грошового потоку і ціни вжитку на двигун для приводу бурових установок з врахуванням чинника часу за 2002–2006 роки
№п/п | Показники | Роки | ||||
2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
1 | Капіталовкладення тис. грн | 30,6(6,12 в рік) | – | – | – | – |
2 | Амортизаційні відрахування тис. грн. (нормат. строк – 7,5 років) | – | 13,3 | 11,6 | 10,0 | 8,7 |
3 | Чистий прибуток, тис. грн | – | 33,6 | 32,4 | 42,2 | 79,6 |
4 | Грошовий потік, | –30,6 | 46,9 | 44,0 | 52,2 | 88,3 |
5 | Коефіцієнт дисконтування та інфляції | 1 | 0,8 | 0,64 | 0,51 | 0,41 |
6 | Експлуатаційні витрати, тис. грн | 49,8 | 55,1 | 56,9 | 50,2 | 48,7 |
7 | Зростання дисконт.грошового потоку тис. грн, (ряд.4 х ряд.5) | –30,6 | 37,52 | 28,16 | 25,6 | 36,2 |
8 | Зростання ДГП накопиченим підсумком ΣДГП, тис. грн | –30,6 | 6,92 | 35,08 | 60,68 | 96,88 |
9 | Дисконтовані експлуатаціні витрати, тис. грн, (ряд.6 х ряд.5) | 49,8 | 44,08 | 36,42 | 25,6 | 19,97 |
10 | Ціна споживання з урахуванням фактору часу, тис. грн, (ряд.1 + ряд.9) | 55,92 | 50,2 | 42,54 | 31,72 | 26,09 |
Результати розрахунку показують, що двигун, що випускається, досить ефективний: економічний ефект, вимірюваний чистим грошовим потоком, складає 96,9 тис. грн., а термін окупності додаткових капітальних вкладень у розмірі 30,6 тис. грн. на виріб, визначений з врахуванням чинника часу по показнику накопиченого дисконтованого грошового потоку складає 1 рік. Структура ціни споживання даного двигуна складає на 2006 г.:тобто витрати по експлуатації з врахуванням чинника часу перевищують капіталовкладення споживача в 3,3 разу (76,5: 23,5); а без врахування часу (за витратами виробництва) – в 8,0 разів (48,7: 6,12). Звідси витікає, що на ціну споживання впливають показники економічності виробу, його надійності і довговічності ресурсів, що витрачаються на ремонт і обслуговування, але найбільшою мірою – ставка дисконту і середньорічна інфляція. Таким чином, ціна споживання машин може служити оціночним показником економічності і ефективності виробу, а її різниця по порівнюваних варіантах – основою для коректування ціни виробу, що реалізовується. Представлені алгоритми розрахунку показників рівня економічності з врахуванням чинника часу дають можливість отримати науково обгрунтовану оцінку і вибір конкурентоздатної техніки (виробу) по критерію її економічності.