У Польщі після приватизації готелів і проведення ринкових реформ кількість готельних номерів збільшилася приблизно на 50% у результаті появи нових підприємств, особливо у складі мереж. Поширення останніх підвищує продуктивність праці завдяки, по-перше, поліпшенню структури галузі, а по-друге, зміцненню конкурентних позицій на ринку. За таких умов готелі, що не входять до тієї чи іншої мережі, докладатимуть більше зусиль для підвищення ефективності роботи.
Зваживши на польський досвід, можна припустити, що продуктивність праці в українському секторі готельних послуг протягом 10 років могла б досягти 60-65% її рівня в передових готелях світу, якщо вжити ряд заходів.
По-перше, треба змінити структуру галузі: мають з'явитися висококатегорійні готелі у складі комплексу і малі готелі сімейного типу.
По-друге, зростання продуктивності праці стало б результатом більшого завантаження готелів (до 55-60%) та вдосконалення організації праці.
Поліпшення показників із цих двох позицій дозволить підвищити продуктивність праці з 16 до 50% середнього рівня передових готелів світу. Але реалізація наведених розрахунків вимагає конкретних дій із боку уряду. Мова йде про політику розвитку внутрішнього й іноземного туризму.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство: организация, управление, обслуживание.– К.: Альтерпресс, 2002.
2. Бойко М.Г. Сучасний стан та особливості розвитку підприємництва в готельному господарстві України // Вісн. Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок України.–2001.– № 4.
3. Ваген Л. Гостиничный бизнес: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.
4. Гостиничный и туристический бизнес / Под ред. Чудновского А. – М.: Экмос, 2001. – 400 с. 16. Дубинина Т.И., Яворская А.О. Зарубежный опыт малых гостиниц. – М.: УГТ РБ, 1997.
5. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки // Урядовий портал (www.kmu.gov.ua)
6. ДК 016-97 «Державний класифікатор продукції і послуг» (ГКПУ).
7. Конвенція про умови праці в готелях, ресторанах та аналогічних закладах N 172// http://nau.ua/
8. Король С.Я. Характеристика основної діяльності готелю. //Тр. Міжнародної науково-практичної конференції: Стратегія розвитку туристичної індустрії та громадського харчування. – К.: КДТЕУ. – 2000.
9. Кузнецова Н.М. Основи економіки готельного та ресторанного господарства. Навчальний посібник. – К.: Федерація профспілок України. Інститут туризму, 1997.
10. Лесник А.Л., Смирнова М.Н. Практические аспекты работы в гостиницах: Сборник деловых ситуаций для студентов и слушателей. – М.: АС ПЛЮС, 2002.
11. Ляпина И.Ю. Организация и технология гостиничного обслуживания. ПрофОбрИздат, М., 2001 г.
12. Мініч І.М. Соціальні аспекти розвитку готельного господарства як елемента інфраструктури туризму // ХХІ століття і сучасна науково-практична інноваційна культура. Матеріали ІІІ-х аспірантських читань (м. Київ, 11 квітня 2001 р.). – К.: Вид-во КІТЕП, 2001.
13. Организация и управление гостиничным бизнесом: Учебник / Под ред. Лесника А.Л., Мацицкого И.П., Чернышева А.В. – М.: Интел универсал, 2000. - Т-1.
14. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах: Зб. наук. пр. / Київський національний торговельно-економічний ун-т / М.І. Пересічний (відп.ред.). – К.: КНТЕУ, 2004.
15. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2005.
16. Сокол Т.Г. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч.посібник. – К.: Рокор, 2001
17. Федорченко В.К. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посіб. // За ред. проф. В.К. Федорченка; Л.Г. Лук’янова, Т.Т. Дорошенко, І.М. Мініч. – К.: Вища шк., 2001.
18. Черных Н. Технология путешествий и организация обслуживания клиентов. – М.: Совспорт, 2002.
19. Ресурси Інтернету