В нашому прикладі виникає емісійний дохід в сумі 1000 грн. (3000 грн. – 2000 грн.), який відноситься до додаткового капіталу, а неоплачений капітал зменшується лише на 2000 грн., тобто на вартість сплачених акцій за номінальною вартістю. В результаті рахунок «Каса» дебетується на 3000 грн., а кредитується два рахунки: активний рахунок «Неоплачений капітал» в сумі 2000 грн. і пасивний рахунок «Додатковий капітал» на суму емісійного доходу в сумі – 1000 грн.
Таким чином, операція відображається по дебету одного рахунку і по кредиту двох рахунків. Це приклад складної кореспонденції.
Прості і складні кореспонденції рахунків оформляються в реєстраційному журналі господарських операцій (табл. 1):
Таблиця 1. Реєстраційний журнал господарських операцій
№ з/п | Зміст операцій | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
Д‑т | К‑т | |||
1. | Витрачено сировини на виробництво продукції | Виробництво | Виробничі запаси | 5000 |
2. | Нарахована заробітна плата виробничим робітникам | Виробництво | Розрахунки з оплати праці | 2000 |
3. | Отримана продукція від виробництва | Готова продукція | Виробництво | 10000 |
4. | Утриманий з нарахованої заробітної плати податок з фізичних осіб | Розрахунки з оплати праці | Розрахунки з податків і платежів | 300 |
5. | Видана з каси заробітна плата працівникам підприємства | Розрахунки з оплати праці | Каса | 1700 |
6. | Зафіксований статутний капітал в розмірі, встановленому в статуті підприємства | Неоплачений капітал | Статутний капітал | 100000 |
7. | Поступили в касу грошові кошти в оплату за акції:a) за номінальною вартістю | Каса | Неоплачений капітал | 2000 |
b) емісійний дохід | Каса | Додатковий капітал | 1000 |
На підставі реєстраційного журналу проводиться розноска господарських операцій в облікові регістри (відомості, журнали-ордери), в учбових цілях на схемах («літаках»). По закінченню місяця на кожному рахунку визначаються обороти і залишки (сальдо) на кінець місяця.
Оборот – сукупність записів, відображених з однієї сторони рахунку за місяць. Тому на кожному рахунку є дебетовий і кредитовий оборот. Різниця по сумі між записами по дебету і кредиту є залишком на кінець місяця (кінцеве сальдо).
Кінцевий залишок (сальдо) на активному рахунку визначається таким чином: до суми початкового дебетового залишку (сальдо) додається оборот по дебету і віднімається оборот по кредиту.
Кінцевий залишок на пасивному рахунку визначається таким чином: до суми початкового кредитового залишку (сальдо) додається оборот по кредиту і віднімається оборот по дебету.
2. Документування як обов’язків елемент методу обліку
Як відомо, відмінною рисою бухгалтерського обліку від інших видів господарського обліку є обов'язкове оформлення кожної господарської операції відповідним документом.
В Законі «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» дається таке визначення: «Первинний документ» – документ, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення». В одних первісних документах дається розпорядження на здійснення господарської операції, в інших – підтвердження вже здійсненої господарської операції. Тому можна дати і таке визначення: «Первинний документ – це письмове розпорядження на здійснення господарської операції або письмовий доказ здійсненої операції.
Оскільки бухгалтерському обліку характерно суцільне і безперервне спостереження за здійсненням господарської діяльності підприємства, то можна говорити про систему документації. Що таке документація?
Документація – спосіб суцільного і безперервного відображення господарських операцій в документах з метою отримання інформації про діяльність підприємства та її контролю.
Значення документів:
– є основою бухгалтерського обліку і звітності;
– виступають як засіб оперативного керівництва і управління діяльністю виробничих підрозділів і в цілому підприємств;
– за допомогою документів ведеться спостереження за рухом матеріальних і грошових коштів, станом розрахунків. Підписуючи документ, керівник і головний бухгалтер контролюють законність і доцільність даної господарської операції;
– є засобом забезпечення збереження майна, контролю над діями матеріально-відповідальних осіб і виявлення випадків розкрадань і зловживань;
– використовуються для проведення інвентаризації;
– виступають як докази при суперечках, що розглядаються в судових органах.
Таким чином, документи мають економічне, контрольне і юридичне значення.
З метою правильного використання бухгалтерських документів в практиці їх класифікують за різними ознаками (рис. 3.)
Рис. 3 Класифікація документів
Коротко розглянемо сутність груп документів за вказаними ознаками.
За призначенням документи класифікуються на розпорядчі, виправдувальні (виконавчі), бухгалтерського оформлення та комбіновані.
Розпорядчі – документи, які дають право здійснювати будь-яку господарську операцію. Наприклад, для отримання готівкових коштів з поточного рахунку банку необхідне письмове розпорядження керівника і головного бухгалтера, яке буде оформлене в грошовому чеку на отримання готівки. Для списання грошових коштів з поточних та інших рахунків в погашення кредиторської заборгованості в банк надаються платіжні доручення – розпорядчі документи.
Виправдувальні (виконавчі) – оформляються вже після здійснення операції і підтверджують її здійснення. Наприклад, по закінченню будівництва споруди комісія оформляє форму ОЗ-1 «Акт приймання-передачі основних засобів», яким підтверджує, що капітальні інвестиції завершені, і новий об'єкт основних засобів прийнятий в експлуатацію. Виправдувальними документами будуть акти на виконані роботи, наряди на відрядну роботу і ін.
Документи бухгалтерського оформлення – документи, які складають працівники бухгалтерії на підставі первинних документів з метою подальшої обробки інформації. До них відносяться різні накопичувальні і групувальні відомості, відомість розрахунку амортизаційних відрахувань та ін.
Комбіновані – поєднують в собі ознаки вище розглянутих документів, вони містять і розпорядження, і підтверджують факт здійснення операції, а також містять елементи бухгалтерського оформлення. В цю групу, включається, наприклад, витратний касовий ордер (типова форма КО-2), в якому дається розпорядження керівника і головного бухгалтера про видачу працівнику підприємства певної грошової суми. Виконавча частина документа виражається в тому, що касир своїм підписом про видачу грошових коштів виконує розпорядження. Вказівка кореспондуючого рахунку, кодів аналітичного обліку і цільового призначення відноситься до сутності документів бухгалтерського оформлення. До комбінованих документів також можна віднести звіт про використання засобів, виданих на відрядження або в підзвітну суму, накладну на відпуск матеріальних цінностей зі складу.
За об'ємом відображення операцій документи класифікуються на первинні і зведені.
Первинні – є першим свідоцтвом про здійснення операції і складаються у момент здійснення господарської операцій. До них відносять грошовий чек, платіжне доручення, рахунок-фактуру, накладну на відпуск матеріалів, акт про ліквідацію основних засобів і ін.
Зведені – складаються на підставі первинних документів шляхом узагальнення їх даних. У зведених документах проводиться угрупування однорідних операцій; облікові дані в них систематизують в необхідних напрямках для подальшої підготовки інформації з метою складання бухгалтерської звітності та прийняття управлінських рішень. До таких документів можна віднести касову книгу, звіт про рух матеріальних цінностей, книгу складського обліку та ін.
За ступенем обхвату операцій документи класифікуються на разові і накопичувальні.
Разові – оформляють одну або декілька господарських операцій і на їх підставі зразу ж робляться подальші облікові записи. В цю групу можна віднести форму КО-1 «Прибутковий касовий ордер», КО-2 «Витратний касовий ордер», М‑11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» та ін.
Накопичувальні – складаються впродовж певного періоду (дня, декади, місяця) для відображення однорідних операцій, що систематично повторюються. Вони остаточно оформляються по закінченню встановленого періоду і передаються в бухгалтерію. Прикладом накопичувального документа може служити форма М‑9 «Лімітно-заборна карта». Документ використовується при систематичному відпуску одних і тих же цінностей впродовж звітного періоду. На початку місяця в лімітно-заборній карті вказують найменування матеріальних цінностей, їх ліміти відпуску у виробничі підрозділи. Один екземпляр лімітно-заборної карти постійно знаходиться у завідувача складом, інший – у особи, що отримує цінності (керівника виробничого підрозділу). При відпуску цінностей в обох екземплярах проводиться запис про їх кількість і робиться підпис завідуючим складом і одержувачем цінностей. Таким чином, в документі робляться записи впродовж місяця, по його закінченню – підраховують підсумки кількості одержаних (відпущених) цінностей за їх найменуваннями.
За місцем складання документи класифікуються на внутрішні і зовнішні.
Внутрішні – складаються на даному підприємстві. До них відносять прибуткові і витратні касові ордери, касова книга, накладні на відпуск матеріалів зі складу та ін.