При роботі за комп’ютером бухгалтер зобов’язаний дотримуватися нижче наведеної інструкції.
3.2 Інструкція з охорони праці при роботі на ЕОМ
Загальні вимоги безпеки праці
1. До самостійної роботи на персональних електронно-обчислювальних машинах (ПЕОМ) допускаються особи, що досягли 18-річного віку, пройшли медичний огляд, інструктаж з охорони праці і навчання за спеціальною програмою.
2. Під час роботи на ПЕОМ та інших пристроях, які входять до ПЕОМ, на працівника можуть впливати такі небезпечні та шкідливі фактори:
2.1. Електрострум. Випромінювання.
2.2. Перенапруга зору під час роботи з електронними пристроями, особливо при нераціональному розташуванні екрана по відношенню до очей.
3. Освітлювальні установки повинні забезпечувати рівномірну освітленість і не повинні утворювати засліплюючих відблисків на клавіатурі і інших частинах пульту, а також на екрані дисплею в напрямку очей оператора.
4. Дисплеї повинні розташовуватися при однорядному їх розміщенні на відстані не меншій 1 м від стін; відстань між робочими місцями повинна бути не менша ніж 1,5 м. Забороняється встановлювати дисплеї екранами один проти одного.
5. Кут нахилу екрана дисплея по відношенню до вертикалі повинен складати 10–15 градусів, а відстань до екрана – 400–500 мм.
6. У приміщеннях і на робочому місці необхідно підтримувати чистоту і порядок, проводити систематичне провітрювання.
7. Про всі виявленні під час роботи несправності обладнання необхідно доповісти керівнику, у випадку аварії слід негайно припинити роботу для усунення аварійних обставин.
8. Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, який його виявив або сам потерпілий повинен доповісти безпосередньому керівникові робіт і вжити заходів щодо лікарської допомоги.
9. Керівники, які не забезпечили дотримання вимог цієї інструкції, а також особи, що допустили порушення цих вимог притягують до відповідальності, згідно з діючим законодавством.
II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
10. Перевірити наявність та надійність захисного заземлення устаткування.
11. Перевірити стан електричного шнура та вилки.
12. Перевірити справність вимикачів та інших органів управління ПЕОМ.
13. Перевірити наявність та стан захисного екрана на дисплеї.
14. При виявленні будь-яких несправностей ПЕОМ не вмикати і негайно повідомити про це керівника.
III. Вимоги безпеки праці під час роботи
15. Виконувати тільки ту роботу, яка входить в обов’язки працівника.
16. Вмикати і вимикати ПЕОМ тільки вимикачем, забороняється проводити вимкнення вийманням вилки з розетки.
17. Забороняється оператору знімати захисні кожухи з обладнання і працювати без них.
18. Не допускати до ПЕОМ сторонніх осіб, які не беруть участі у роботі.
19. Забороняється переміщати і переносити блоки, обладнання, які знаходяться під напругою.
20. Забороняється поправляти і заправляти фарбуючу стрічку на принтері під час роботи.
21. Не палити на робочому місці.
22. Суворо виконувати загальні вимоги по електробезпеці та пожежній безпеці.
23. Самостійно розбирати та проводити ремонт електронної та електронно-механічної частини ПЕОМ категорично забороняється. Ці роботи можуть виконувати лише фахівці з технічного обслуговування ПЕОМ.
24. ПЕОМ необхідно використовувати у суворій відповідальності з експлуатаційною документацією на неї.
25. Під час виконання роботи слід бути уважним, не звертати уваги на сторонні речі.
26. Про всі виявленні несправності та збої в роботі апаратури необхідно повідомити безпосереднього керівника.
Режим праці та відпочинку
27. Необхідно чітко виконувати встановлений режим праці та відпочинку, що враховує функціональну напруженість праці, динаміку систем організму та працездатності і передбачає обов’язкове виконання регламентованих перерв.
28. Основною перервою є перерва на обід. Крім того, у відповідності з особливостями трудової діяльності працівників на ПЕОМ, в режимі праці повинні бути додатково через кожну годину роботи перерви на 5–10 хв., а через 2 год. – на 15 хв.
29. Кількість знаків, які опрацьовуються, не повинна перевищувати 30-ти тисяч за 4 години роботи.
30. Під час роботи з текстовою інформацією (у режимі введення даних, редагування тексту та читання з екрану дисплея) найбільш фізіологічним є пред’явлення чорних знаків на світлому фоні.
IV. Вимоги безпеки праці після закінчення роботи
31. Відключити ПЕОМ від електромережі, для чого необхідно вимкнути тумблери, а потім витягнути штепсельну вилку із розетки.
32. Протерти зовнішню поверхню ПЕОМ чистою вологою тканиною. При цьому не допускається використання розчинників, одеколону, очищаючих препаратів в аерозольній упаковці.
33. Прибрати робоче місце. Скласти дискети у відповідні місця зберігання.
Відповідальність
За порушення пунктів даної інструкції винні притягуються до матеріальної, адміністративної і кримінальної відповідальності згідно з діючим Законом України про охорону праці.
V. Вимоги безпеки життєдіяльності в аварійних ситуаціях
При появі незвичного звуку, запаху паленого, самовільного вимкнення машини негайно припиніть роботу і повідомте про це безпосереднього керівника.
Висновки
Комп'ютер як засіб опрацювання інформації. З кожним днем інформації стає щораз більше. Для її опрацювання люди використовують різні методи (алгоритми) і технічні засоби. Основним технічним засобом опрацювання інформації є комп'ютер.
Комп'ютери використовують для перетворення, відображення, зберігання, пересилання, шукання, нагромадження інформації тощо.
Комп'ютер виконує складні обчислення, допомагає розв'язати інженерні та економічні задачі. Щоб вручну відтворити його кілька-секундну роботу, людині потрібні роки. Опрацьовану інформацію записують на магнітні чи оптичні диски, де вона зберігається тривалий час. На таких дисках нагромаджують дані, наприклад, про результати переписів населення, про робітників і службовців підприємств та організацій, вміст книгосховищ бібліотек, архівів, про наявність матеріалів на складах тощо. За допомогою комп'ютерів нараховують зарплату, виконують банківські операції, контролюють виробничі процеси, проектують машини, навчають студентів, діагностують хворобу, влаштовують телеконференції. Комп'ютер дає змогу швидко підготувати й видрукувати будь-який текст: лист, довідку чи документ; намалювати кольорову картинку чи відтворити мелодію.
Комп'ютери, подібно до телефонів, люди об'єднують у мережі, якими пересилають копії текстів, рисунків, документів, листів. За лічені секунди інформація про розклад руху літаків, поїздів, про наявність книжок у бібліотеці, зміст енциклопедичних словників та довідників, комерційна інформація про діяльність фірм і корпорацій подається з інформаційних банків на екран дисплея чи телевізора або папір у зручному для читання вигляді: в текстовій або графічній формі.
Персональний комп’ютер використовується в різних галузях діяльності людини. Залежно від сфери застосування комп'ютер повинен мати визначений набір необхідних пристроїв, що називається також конфігурацією комп'ютера. Від правильного вибору конфігурації залежить ефективність застосування комп'ютера для розв'язання певних задач. Конфігурацію комп'ютера визначають;
· тип ЦП і материнської плати (двохядерні процесори типу Intel або AMD з тактовою частотою вище 2,0 ГТц);
· обсяг оперативної пам'яті (512 -2048 MB);
· ємність вінчестера (80–1024 MB);
· тип дисплея (плазменний з діагоналлю більше 17»);
· відеокарти (Radeon чи GeForce з об'ємом пам'яті 256–1024;
· MB); S наявність додаткових зовнішніх пристроїв (принтери, сканеримодеми, TV‑тюнер, колонки);
· наявність програмного забезпечення для конкретного
· розв'язання потрібних задач і потреб користувача.
Отже, в дипломній роботі розглянуто основні пристрої персонального комп'ютера, їхнє призначення та сучасні їхні конфігурації.
Використана література
1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»
2. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001–334 с.
3. «Бухгалтерський облік в Україні» за редакцією. Хом'яка, Львів, 2006; «Все про бух облік» – всеукраїнська професійна газета.
4. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч.-практ. посібник / За ред. С.Ф. Голова. – Дн.: Баланс-клуб, 2001.
5. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. 4.4. – Луганськ, 2004.
6. Глинський ЯМ. Інформатика: Навч. посібник для учнів 8–11 кл. середн. шк.: У 2‑х кн. – Кн. 2. Інформаційні технології. – Львів: Деол», 2001. – 256 с.
7. Глинський ЯМ. Інформатика: 8–11 класи. Навч. посібник для загальноосвітніх навчальних закладів: У 2‑х кн. – Кн. 1. Алгоритмізація і програмування. 3-тє вид. – Львів: Деол, СПД Глинський, 2003. – 200 с.
8. Інформатика: Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.І. Пушкаря. – К.:ВЦ «Академія», 2002. – 704 с
9. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики. – К.: Фенікс, 2001. – 370 с.
10. Половнев Н.М., Якимов A.M. Системы автоматизированной обработки учетной информации. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 187 с.
11. Твердохлеб Н.Г., Татарчук Н.И., Сендзюк М.А. Организация машинной обработки экономической информации в промышленности. – К.: Вища школа, 1984. – 416 с.
*Термін "дебет" походить від лат. debet, шо означає "бути винним", а "кредит" - від лат. credit, що означає "вірити". З часом терміни "дебет" і "кредит" втратили буквальне розуміння цих слів, а залишилися тільки умовними технічними, позначеннями сторін рахунка.
*Термін "синтетичний" походить від лат.syntesis. що означає зведення, об'єднання в єдине ціле окремих
**Термін "аналітичний" походить від лат. analisys - розкладання цілого на складові частини (елементи).