Реферат на тему:
«Ревізія як елемент методу економічного контролю»
Ревізія — один із способів економічного контролю, його складова частина. Вона походить від латинського revisio — перегляд, що і покладено в основу цього способу контролю — контрольне дослідження здійснених господарських операцій з метою виявлення дотримання їх законності, достовірності та економічної доцільності, тобто ревізія е способом наступного контролю, яка здійснюється переважно на підставі документальних джерел.
За допомогою ревізій забезпечують систематичний контроль за збереженням і раціональним використанням колективної і державної власності. Вони сприяють всебічному виявленню резервів та підвищенню ефективності виробництва. За результатами ревізій розробляють заходи щодо усунення виявлених недоліків і приймають рішення про притягнення винних до матеріальної та адміністративної відповідальності, чим досягається висока оперативність і дієвість даного способу економічного контролю. Ревізія - планова й обов'язкова форма контролю на всіх державних підприємствах, а також на підприємствах з колективною власністю. Характерними властивостями ревізій є їх правове регламентування, всеохоплюючий і безперервний характер, чітко визначений порядок проведення у спеціальній Інструкції. Ревізія повинна проводитися висококваліфікованими спеціалістами спеціальних органів контролю (контрольно-ревізійні управління, відділи, інспекції) або окремим підрозділом підприємства (ревізійна комісія). На відміну від інших способів контролю ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки проведення, права й обов'язки посадових осіб (ревізорів), порядок оформлення і розгляду результатів ревізій.
При проведенні ревізій широко використовують прийоми документального і натурального (візуального) контролю, що дозволяє глибоко досліджувати стан виробничо-фінансової діяльності і вирішувати різнобічні завдання економічного контролю. Положенням про відомчий контроль визначені такі основні завдання ревізійних служб: перевіряти стан економіки підприємств, об'єднань, організацій і установ; виконання виробничих і фінансових планів; дотримання державної дисципліни та законності здійснених операцій; збереження коштів і матеріальних цінностей; ефективність використання матеріальних та фінансових ресурсів; повноту виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів; з'ясовувати причини утворення непродуктивних витрат і втрат, псування продукції, пошкодження майна.
Крім того, передбачається перевірка дотримання діючого порядку застосування цін і тарифів, своєчасності і повноти платежів у бюджет, сум додаткової виручки, одержаної в результаті порушення діючого порядку встановлення і використання цін та тарифів; правильності і достовірності ведення бухгалтерського обліку і звітності; фінансових, кредитних і розрахункових операцій, своєчасність виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими органами фінансової системи; виконання вказівок по усуненню недоліків, виявлених попередньою ревізією або перевіркою. Для успішного вирішення зазначених завдань необхідно постійно вдосконалювати організацію і техніку проведення ревізій з урахуванням особливостей розвитку ринкової економіки і формування нових підприємств на базі колективної і приватної власності. Однією з цих особливостей є приватизація майна шляхом роздержавлення підприємств. Численні порушення законодавства про роздержавлення і приватизацію вимагають посиленої уваги до ревізії оцінки і стану майна, що приватизується, правильності визначення об'єктів приватизації, персоніфікації власності та ін. Важливим напрямом ревізійної роботи є розкриття фактів корупції і злочинності, яка набула нині загрозливого характеру. Чільне місце в ревізійній роботі повинна займати проблема посилення режиму економії.
Участь у комплексних ревізіях галузевих спеціалістів (агрономів, інженерів, зооінженерів, економістів та ін.) відкриває широкі можливості для активізації впровадження науково-технічного прогресу в усіх галузях сільськогосподарського виробництва, досягнень передового вітчизняного і зарубіжного досвіду з питань прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур і виробництва продукції тваринництва. Все це сприяє раціональному використанню виробничого потенціалу і нарощуванню національного багатства.
Важливим завданням ревізій є не тільки викриття різних порушень і виявлення зловживань, а й розробка конкретних пропозицій і рекомендацій щодо поліпшення виробничо-фінансової діяльності підприємств і організацій, зміцнення внутрішньогосподарського контролю, раціоналізації обліку, звітності та інших функцій управління.
Багатогранність ревізійної роботи зумовлює виділення окремих видів ревізій за певними ознаками. Залежно від органів, які проводять ревізію, вони поділяються на відомчі, позавідомчі і внутрішньогосподарські.
Відомчі ревізії здійснюють у підвідомчих підприємствах органи галузевого управління (міністерства і відомства). Так, на сільськогосподарських підприємствах їх проводить контрольно-ревізійний апарат Міністерства сільського господарства і продовольства, обласних і районних управлінь а інших органів управління.
Позавідомчі ревізії фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств проводять органи позавідомчого державного контролю: Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова інспекція, органи Мінфіну, Агропромбанк «Україна», інспектори Пенсійного фонду, спеціалізовані державні комітети і комісії.
Внутрішньогосподарські ревізії здійснюють ревізійні комісії підприємств і організацій.
Щодо плановості розрізняють планові і позапланові ревізії. Планові проводять за встановленим планом ревізій контрольно-ревізійного апарату міністерства або відомства.-Позапланові ревізії здійснюють за вимогами правоохоронних органів, при наявності заяв про правопорушення на конкретних підприємствах у строки, не визначені в планах.
Залежно від обсягу охоплюваних ревізією господарських операцій розрізняють повні і часткові ревізії.
Повна ревізія охоплює всі сторони виробничо-фінансової діяльності підприємства за весь ревізійний період. Такі ревізії, як правило, проводить контрольно-ревізійний апарат відомчого контролю за затвердженим планом. Це найбільш глибокий вид ревізії, в результаті якого найбільшою мірою виявляють допущені порушення і недоліки у виробничо-фінансовій діяльності та попереджують їх виникнення в подальшому. Проте вони трудомісткі, а тому не завжди доцільні.
Часткові ревізії передбачають перевірку лише окремих ділянок діяльності підприємства (наприклад, ревізія наявності і використання матеріальних ресурсів, розрахунків по оплаті праці та ін.).або перевірку господарських операцій за окремі періоди (наприклад, ревізія оприбуткування продукції за червень-вересень). Окремі операції (касові, банківські) навіть при часткових ревізіях можуть перевіряти суцільним способом. У практичній діяльності переважно поєднують повні і часткові ревізії.
Різновидом часткових ревізій є тематичні ревізії, які характеризуються цілеспрямованою і глибокою перевіркою окремих питань або сторін виробничо-фінансової діяльності підприємств (наприклад, ревізія платежів у бюджет, розрахунків по відрахуваннях у Пенсійний фонд, реалізації продукції тощо). Тематичні ревізії забезпечують виявлення однорідних порушень і недоліків на багатьох підприємствах відповідного підпорядкування, глибокий аналіз і узагальнення причин недоліків та розробку заходів щодо їх усунення. Тому їх доцільно широко використовувати в контрольній роботі.
За складом спеціалістів, які проводять ревізію, виділяють комплексні і некомплексні ревізії. Комплексні ревізії проводить бригада (комісія), до складу якої входять спеціалісти різного профілю (ревізори, юристи, економісти, агрономи, інженери-механіки, зооінженери та ін.). Це дозволяє провести ревізію на підприємстві на високому кваліфікованому рівні, виявити резерви в усіх галузях і ділянках роботи. Тому саме такі ревізії забезпечують високу ефективність і рекомендуються для всіх сільськогосподарських підприємств. Некомплексні ревізії здійснюють спеціалісти облікового і фінансового профілю і передбачають перевірку в основному фінансової діяльності підприємств та стану обліку і звітності. Такі ревізії менш ефективні і рекомендуються, переважно для бюджетних установ і організацій або. за тематичним принципом на сільськогосподарських підприємствах.
Залежно від повторюваності розрізняють первинні, повторні і додаткові ревізії. Первинні ревізії як основний вид можуть бути плановими і позаплановими. Повторні ревізії призначають при наявності сигналів і скарг про проведення ревізії на низькому рівні, в результаті чого не виявлені відомі окремим особам факти зловживань.
Додаткові ревізії здійснюють для уточнення окремих питань після первинних і повторних ревізій.
Наскрізні ревізії проводять вищестоящі органи управління для дослідження стану справ з окремих проблем або для оцінки контрольно-ревізійної роботи конкретного обласного чи районного управління сільського господарства і продовольства. Наскрізною ревізією охоплюють всі структурні одиниці, які підпорядковані відповідному органу управління (наприклад, при проведенні наскрізної ревізії контрольно-ревізійним апаратом обласного управління сільського господарства і продовольства перевіряють відповідні районні управління, а в них — окремі сільськогосподарські підприємства).
За певними ознаками можуть виділятись інші види ревізій (суцільні, вибіркові, комбіновані та ін.).
Знання класифікації ревізій за певними ознаками потрібні для організації їх проведення з урахуванням конкретних потреб і ситуацій. Залежно від конкретних обставин вибирають той вид ревізій, який забезпечує виконання поставлених завдань.