Всі три схеми планування іноді можна знайти на одному підприємстві. Госпіталь, наприклад, має післяопераційне планування (кардіологічне, радіологічне, хірургічне відділення спеціалізовані на різних видах операцій). Разом з тим, в госпіталі може бути клініка для проведення обстежень, планування якої відповідатиме потоковій схемі. Приклади фіксованого позиційного планування можна знайти в операційних і в палатах інтенсивної терапії.
3. Елементи процесу розміщення матеріально-технічних об’єктів
Процес проектування матеріально-технічного об'єкта, виробничого підприємства складається з ряду логічно зв'язаних між собою етапів. Порушення послідовності виконання етапів може вести до згубних для виробництва помилок, виправлення яких обходиться дуже дорого. Ці етапи включають:
1 Збір початкових даних. Проектувальник повинен мати в своєму розпорядженні докладну інформацію про:
а) схему планування виробничого процесу, розміщеної на підприємстві;
б) задану продуктивності і асортименту продукції, що випускається;
в) дані по майданчику (розмір, конфігурація) і будь-яким існуючим на майданчику будівлям (висота перекриттів);
г) будівельні норми і будь-які інші нормативні акти, що відносяться до техніки безпеки, охорони, захисту навколишнього середовища.
2 Визначення кількості і типів виробничих ресурсів, потрібних для забезпечення заданої продуктивності. Наприклад, скільки касових місць необхідно передбачити в банку для обслуговування очікуваного числа клієнтів?
3 Визначення площі, потрібної для кожної виробничої ділянки. Якщо у відділенні офсетного друку стоятиме чотири машини, то яка площа потрібна для цього відділення з урахуванням проходів, проміжних складів, площі забезпечення, кімнати відпочинку або ремонтної служби?
4 Аналіз зв'язків між різними ділянками включає визначення того, які з них слід розміщувати ближче один до одного, а які можна або необхідно рознести. У аеропортах, наприклад, контори з прокату автомашин завжди розміщують поряд з відділенням видачі багажу. Деякі ділянки доводиться розносити за вимогами екології, техніки безпеки і т.д. Ділянку фарбування, наприклад, необхідно розміщувати подалі від ділянки піскоструминної обробки, де виділяється пил і високий рівень вібрації.
5 За наслідками етапів 3 і 4 розробляється генеральне компонування з вказівкою всіх розмірів і місця розміщення кожної виробничої і допоміжної ділянки. При цьому, звичайно, опрацьовують декілька можливих варіантів.
6 Чітке визначення точного місця кожної одиниці устаткування, меблів і інших виробничих ресурсів на кожній ділянці. Часто цю роботу виконують за допомогою шаблонів, які накладають на креслення генерального компонування і, переміщаючи їх в різні положення, добиваються оптимального розміщення устаткування. Останнім часом цю роботу виконують за допомогою ЕОМ.
Процес проектування підприємства ведеться з урахуванням багатьох чинників і включає цілий ряд компромісів. Звичайно, зважаючи на вельми високий ступінь складності проблеми, єдино прийнятним підходом є прагнення до «погоджувального», а не до «оптимізованого» результату. Для проектування важливі як аналітичні, так і творчі здібності розробників.
Управління трудовими ресурсами в системі операційного менеджменту
1. Класифікація трудових процесів
Трудовий процес – це вплив людини на предмет праці за допомогою знаряддя праці або внаслідок дії керованого людиною знаряддя праці, щоб створювати продукт, який знаходиться в певних природних або штучних умовах. Трудовий процес є найскладнішим, головним і одночасно завершальним етапом будь-якого виробничого процесу. Трудовий процес охоплює всі сфери діяльності людини, отже, слід чітко визначити види трудових процесів за їх класифікаційними ознаками (табл. 4.1).
Трудовий процес складається з декількох етапів.
1 Аналіз ситуації (проблеми плану робіт, програми, технології, задуму тощо).
2 Формування певного уявлення про технологію виробів, умови і вимоги зовнішнього середовища, прогнозування результатів процесу.
3 Підготовка робочого місця і забезпечення його всім необхідним (матеріальними ресурсами, робочою силою, інформацією, технологією тощо).
4 Виконання роботи, тобто власне трудовий процес.
5 Оформлення результатів виконання роботи.
6 Завдання і втілення (реалізація) роботи.
7 Стимулювання високих результатів праці.
Організувати трудовий процес означає об’єднати в просторі й часі за кількістю і якістю предмет праці, її засоби та живу працю. При цьому організатори, технологи, економісти мають відповісти на питання: що виготовляється, з якими параметрами, хто виготовляє, де, коли, які витрати і які результати супроводжують трудовий процес (діяльність)?
Організація трудової діяльності має спиратися на досягнення науки та передовий досвід, забезпечувати підвищення продуктивності праці та збереження здоров’я людини.
Наукова організація трудової діяльності спрямована на розв’язання таких взаємопов’язаних завдань, як економічне, психофізіологічне, соціальне.
Економічне завдання полягає в якнайповнішому використанні обладнання, матеріалів, сировини, підвищенні продуктивності праці.
Психофізіологічне завдання передбачає створення сприятливих виробничих умов для забезпечення здоров’я робітників та їх працездатності.
Соціальне завдання спрямоване на задовольняння робітників умовами й результатами праці.
Таблиця 4.1 – Класифікація трудових процесів
| № з/п | Ознака класифікації | Вид трудового процесу |
| 1 | Характер праці | · фізичний· розумовий· чуттєвий· змішаний (інтегральний) |
| 2 | Субстанція предмета праці | · матеріальні процеси, що пов’язані з виготовленням конкретного продукту· документовані процеси, що пов’язані зі створенням нематеріальних активів· віртуальні процеси, що пов’язані з інформаційним або духовним обслуговуванням |
| 3 | Мета трудових процесів для їх споживачів | · створення матеріальної бази для задоволення потреб· задоволення матеріальних потреб людини· задоволення духовних і соціальних потреб людини· задоволення суспільних потреб |
| 4 | Галузь виробництва, де має місце трудовий процес | · матеріальне виробництво· нематеріальне виробництво |
| 5 | Роль і місце трудового процесу у виробничому процесі | · в основних процесах – випуск продукції, виконання роботи або надання послуг· у допоміжних процесах – забезпечення нормального функціонування основних та обслуговуючих процесів· в обслуговуючих процесах – забезпечення нормального функціонування основних і допоміжних процесів |
| 6 | Періодичність виконання робіт | · безперервні процеси· циклічні процеси· нециклічні процеси |
| 7 | Рівень автоматизації трудових процесів | · ручні процеси· машинно-ручні (механізовані) процеси· автоматизовані процеси· автоматичні процеси |
2. Розподіл та кооперація праці
Найважливішими складовими організації трудової діяльності є розподіл і кооперація праці.
Розподіл праці – це розмежування діяльності людей у процесі їхньої спільної праці.
Розподіл праці на підприємстві означає уособлення окремих частин трудових процесів з метою скорочення виробничого циклу завдяки одночасному виконанню різних робіт і підвищенню продуктивності праці. Остання мета досягається внаслідок формування виробничих навиків робітниками завдяки спеціалізації робіт.
Високий рівень спеціалізації свідчить про культуру виробництва.
Найпоширенішими формами розподілу праці на підприємстві є операційна, професійно-кваліфікаційна, постадійна і функціональна.
1 Операційний розподіл праці зумовлюється поділом виробничого процесу на складові частини з додержанням певних технічних та економічних вимог (висока точність оброблення, раціональне використання обладнання, оснащення тощо).
2 Професійно-кваліфікаційний розподіл праці здійснюється з урахуванням спеціальності робітників і складності виконуваної ними роботи. Це потрібно, щоб відокремити кваліфіковану працю від менш кваліфікованої.
3 Постадійний розподіл праці здійснюється між робітниками, що зайняті на різних стадіях виробництва продукції. Його мета – досягти однаково високої продуктивності при виконанні кожного виду робіт (заготівельних, складальних, зварювальних і т.д.), а також оптимізувати чисельність робітників за професіями та спеціальностями у виробничому процесі.
4 Функціональний розподіл праці передбачає розподіл усього комплексу робіт між різними категоріями працівників (робітників тощо) залежно від характеру участі їх у виробничому процесі та виконуваних функцій (закріплення робіт, технологічних процесів, технічної підготовки виробництва, технічного обслуговування й управління за конкретними виконавцями).
Розподіл праці неможливий без її кооперації, завданням якої є забезпечення взаємоузгодженості дій окремих робітників або груп робітників у процесі виконання різних трудових функцій. Розподіл і кооперація праці становлять дві взаємопов’язані та доповнюючі одна одну функції трудової діяльності.
Однією з найважливіших форм кооперації є бригада (або ланка) – первинний виробничий та соціальний осередок колективу працівників (робітників), які разом виконують планові завдання і несуть колективну й індивідуальну відповідальність за результати своєї праці.