Управління Херсонським виноробним заводом у кризовій ситуації (стр. 13 из 15)
4) Коефіцієнт оборотності запасів. Цей коефіцієнт показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Він розраховується за формулою:
| Коефіцієнт оборотності запасів | = | Собівартість реалізованної продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. №2) |
| [(Запаси на початок + Запаси на кінепь)/2] (ряд. 100-140гр. 3 ф. №1 + ряд. 100-140гр. 4 ф. №1) |
Коефіцієнт оборотності запасів (2000)=3863,6/((3698+2024)/2)=1,35
Цей коефіцієнт свідчить про те, скільки на одну гривню собівартості 1,35 припадає запасів. Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів, необхідну на один обіг запасів: 365/1,35=270 днів. Це означає, що для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно здійснювати через 270 днів.
5) - Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості. Розрив у часі між продажем товару і надходженням оплати за нього виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт обчислюється:
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | = | Загальний обсяг реалізації ( ряд 010 ф. №2) |
| [(Деб. заборгов. на початок +Деб. заборгов. на кінець)/2] (ряд 160-210гр. 3 ф. №1 + ряд 160-210ГО. 4 А. №П |
Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості =
= 8967,9/((2104-1564)+(2754-49)/2)=5,53
Тобто, у підприємства в 5,53 рази обернулися кошти, вкладенні в розрахунки. Використовуючи цей коефіцієнт розрахуємо час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться у грошові кошти. Для цього поділимо тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт обігу за розрахунками: 365/5,53=66 днів (період очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції).
6) Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів, тимчасово залучених підприємством, і таких, що підлягають поверненню. Період погашення кредиторської заборгованості розраховується за допомогою коефіцієнта обігу кредиторської заборгованості.
| Коефіцієнт оборотної кредиторської заборгованності | = | (Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд 040 ф. №2) |
| [(Кред. заборгов. на початок + Кред. заборгов. на кінець)/2] (ряд 620гр. 3 ф. №1 + ряд 620гр. 4 ф. №1) |
Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості(2000) =
= 3863,6/((15971+18965)/2)=0,22
Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості, отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство сплачує рахунки кредиторів: 365/0,22=1659 днів (за період яких підприємство повинно сплатити рахунки кредиторів).
Порівняння термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволить нам зробити висновок про платоспроможність підприємства.
Термін дебіторської заборгованості = 66 днів;
Термін кредиторської заборгованості = 1659 днів.
Ми бачимо, що в даному випадку йде перевищення терміну погашення кредиторської заборгованості над терміном погашення дебіторської заборгованості, що свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.
Деякі аналітики для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості не тільки розраховують відношення між поточними активами та поточними зобов'язаннями, але й визначають їх різницю. Різниця між поточними активами та поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капітал підприємства, який також можна використати в міру платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Чистий робочий капітал (Рк) розраховується по формулі:
Рк = [Обігові активи (ряд 260) + Витрати майбутніх періодів (ряд 270) - [Поточні зобов'язання (ряд 620) + Доходи майбутніх періодів (ряд 630)]
Рк(99)=(11322+4)-15971=-4645 тис.грн.
Рк(2000)=(5779+4)-18965=-17520,25тис.грн.
Від'ємні показники підприємства робочого капіталу свідчать про те, що підприємство не в змозі не тільки сплатити поточні борги, - воно не має фінансових ресурсів для розширення діяльності та залучення інвестицій.
3.2 Аналіз довгострокової платоспроможності.
З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, ступенем залежності від інвесторів та кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний та залучений капітал. Відношення між цими величинами дозволить оцінити довгострокову платоспроможність підприємства.
Розглянемо коефіцієнти, які можна використати при аналізі довгострокової платоспроможності підприємства:
1) Коефіцієнт концентрації власного капіталу;
2) Коефіцієнт концентрації залученого капіталу;
3) Відношення залученого капіталу та власного;
4) Коефіцієнт забезпеченості по кредитам.
1) Коефіцієнт концентрації власного капіталу. Він відображає частку коштів власників підприємства у загальній сумі коштів, вкладених у власність підприємства. Він розраховується по формулі:
| Коефіцієнт концентрації власного капіталу | = | Власний капітал (ряд 380 ф. №1) |
| Активи підприємства (ряд 080+ряд 260 + ряд 270ф.№1) |
Коефіцієнт концентрації власного капіталу(99)=
=974/(5648+11322+4)=0,06
Коефіцієнт концентрації власного капіталу(2000)=
=-6402/(6780+5779+4)=-0,51
Підприємство не має власного капіталу. Ці низькі показники свідчать про фінансову нестійкість підприємства, його нестабільність та залежність підприємства від кредиторів.
Підприємство свої збитки покриває за рахунок статутного капіталу, але цього капіталу недостатньо для покриття, його
сума = -6402.
2) Коефіцієнт концентрації залученого капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнту - їх сума повинна дорівнювати 1. Цей коефіцієнт розраховується по формулі:
| Коефіцієнт концентрації залученнго капіталу | = | Залучений капітал (ряд 430 +ряд 480 + ряд 620 + ряд 630 ф. №1) |
| Активи підприємства (ряд 080+ряд 260 + ряд270ф.№1) |
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу(99)=
=(29+15971)/(5648+11322+40=0,94
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу(2000)=
=918965/(6780+5779+4)=1,51
Ці коефіцієнти свідчать про велику заборгованість підприємства. Збільшення показника 2000 року у порівнянні з 1999 роком свідчить про збільшення частки залучених коштів у фінансуванні підприємства. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу перевищує коефіцієнт власного капіталу у 16,4 рази.
3) Відношення залученого капіталу та власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.
| Коефіцієнт відношення залученного капіталу та -власного капіталу | = | Залучений капітал (ряд 430+ряд 480 + ряд 620+ряд 630 ф. №1) |
| Власний капітал (ряд 380 ф. №1) |
Коефіцієнт відношення залученого капіталу та власного(99)= =(29+15971)/974=16,43
Коефіцієнт відношення залученого капіталу та власного(2000)= =18965/-6402=-2,96
Ці показники свідчать про посилення залежності підприємства від кредиторів
3.3 Аналіз коефіцієнтів рентабельності
На короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства має вплив його здатність отримувати прибуток, тобто рентабельність, яка є якісним показником ефективності роботи підприємства.
При оцінці рентабельності визначають відношення прибутку до наступних показників: рівня продажу, активам, власного капіталу.
Розрахунок коефіцієнта прибутку вирахувати не можливо, бо він відсутній (на підприємстві нема прибутку).
Ми можемо розрахувати коефіцієнти фондовіддачі та фондоозброєння:
Коефіцієнт фондовіддачі =
Коефіцієнт фондоозброєння =
Фондовіддача (1999) =
=1,9Фондовіддача (2000) =
=1,2Фон доозброєння (1999) =
= 0,5Фон доозброєння (2000) =
= 0,8Коефіцієнт фондовіддачі характеризує, скільки з 1грн. вартості основних фондів підприємство має виручки від реалізації продукції. З розрахованого коефіцієнту видно, що підприємство у 1999 році мало показник 1,9, а у 2000 році показник 1,2, який по зрівнянню з 2000 роком помітно зменшився.
Коефіцієнт фондовіддачі показує, яка вартість основних фондів у тис.грн приходиться на одного робітника. З результатів видно, що у 1999 році він мав показник 0,5, а у 2000 році - 0,8, тобто він значно підвищився.
Зниження показника фондовіддачі 1999 року в порівнянні з показником 2000 року та підвищення показника фондовіддачі 1999 року в порівнянні з показником 2000 року свідчить про погіршення використання основних фондів.
Аналіз фінансово-господарської діяльності Херсонського виноробного заводу, проведений на основі звітно-фінансової документації за 1999-2000 роки показав, що підприємство на сьогоднішній день є банкрутом. Тому, для поліпшення його діяльності першочерговою задачею є отримання будь-яких коштів.
Для підвищення ефективності використання основних фондів необхідно підвищення ступеня їх завантаження, відновлення фондів, використання прогресивного обладнання фондів, сучасні технології та кваліфікації робітників.