Для зниження міри ризику доцільно зважати на ймовірність тих чи інших явищ.
Ймовірність – число, що характеризує міру можливого настання події. Відповідно, подія – це явище, можливість виникнення якого визначається. За теорією ймовірності, всі події, що спостерігаються, можна поділити на три групи: достовірні, неможливі та випадкові.
Таб.3.5.1 Класифікація подій
| № п/п | Подія | Визначення події | Значення ймовірності(Р) події |
| 1 | Достовірна | Подія, що обов’язково відбудеться, якщо здійснено випробування | Р=1 |
| 2 | Неможлива | Подія, що явно не тратиться, якщо здійснити випробування | Р=0 |
| 3 | Випадкова | Подія, яка може або трапитись, або не трапитись, якщо здійснено випробування | 0‹Р‹1 |
Невизначеність пов’язана з наявністю можливих випадкових подій. Тому насамперед слід встановити ці можливі випадки події і визначити ймовірність їх.
Ймовірність випадкової події А – це відношення числа сприятливих наслідків випробування (m) до загального числа всіх можливих наслідків (n).
Р(А)= m:n
Перелік усіх можливих результатів події та ймовірності кожного з них називають розподілом ймовірності.
Ймовірність подій, визначена через математичні розрахунки або на підприємстві статистичних спостережень минулих подій, є об’єктивною ймовірністю. Об’єктивну ймовірність можна визначити щодо масових, періодично повторюваних подій.
Але об’єктом рішення не завжди є такі події, тому менеджери нерідко змушені користуватися ймовірністю, визначеною на підставі їх власного досвіду або експертної оцінки відповідних фахівців.
Наявність інформації про ймовірність релевантних явищ дає змогу визначити очікувані результати майбутніх дій з урахуванням ймовірності можливих подій.
Очікувана величина – сума можливих значень змінної величини, зважених за допомогою ймовірності їх.
Очікувану величину обчислюють за формулою:
_ n
А=∑ Аi ∙ Рi
i=1
де А- очікувана величина;
Аi - значення змінної величини для певної події (i);
Рi - ймовірність певної події (i).
Для ілюстрації методики обчислення очікуваної величини та застосування її для прийняття управлінських рішень розглянемо такий приклад.
Древо рішень – діаграма, що відображає кілька можливих напрямів дії, можливі події, а також потенційні результати кожного напряму дії.
Стандартне відхилення визначають як квадратний корінь середньоквадратичного відхилення від очікуваної величини.
Загальні правила прийняття рішення за умов невизначеності можна сформулювати так:
1. Якщо альтернативні дії мають однакову очікувану величину, то обирають дію з найменшим стандартним відхиленням.
2. Якщо альтернативні дії мають однакове стандартне відхилення, то обирають дію з найбільшим очікуваним прибутком або з найменшим очікуваним збитком.
3. Якщо альтернативні дії мають різну очікувану величину і різне стандартне відхилення, то обирають дію з найменшим коефіцієнтом варіації.
Коефіцієнт варіації – співвідношення стандартного відхилення й очікуваної величини.
Чим менше значення коефіцієнта варіації, тим менший ризик.
Очікувана вартість точної інформації – максимальна ціна, що може бути сплачена за додаткову інформацію про події невідомі тому, хто приймає рішення.
Очікувана вартість точної інформації дорівнює різниці між очікуваною вартістю з додатковою інформацією та очікуваною вартістю з наявною інформацією.
Висновки:
У своїй роботі я розглянула низку питань присвячених темі дослідження. Відповідно до завдання у першому розділі роботи були розкриті питання: що таке управлінське рішення, яке місце займає інформація в управлінні та в підготовці управлінського рішення, які джерела допомагають керівнику організації або підприємства отримати інформацію необхідну для керування та прийняття правильних рішень, як впливає релевантна інформація на прийняття управлінських рішень?
Мета даної курсової роботи передбачала розкрити суть релевантності облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень.
Отже необхідно зробити підсумкові висновки, що тема даної роботи багатогранна і вимагає уважного розгляду з усіх можливих сторін. Велика кількість вчених досліджували її, винаходили нові критерії оцінки управлінських рішень, пропонували нові класифікації, але до спільної думки так і не дійшли. Розглядаючи їх праці можна виділити для себе найважливіші аспекти, визначення та зробити висновки:
Управлінське рішення – це організаційно-правова діяльність керівника в керованій системі;
Прийняття управлінського рішення – це процес вибору розумної альтернативи вирішення проблеми, що є вирішальним в системі управління. Результати реалізації прийнятих управлінських рішень – це найбільш об’єктивна оцінка мистецтва керівника.
Релевантність означає, що данні обліку мають задовольняти конкретні інформаційні потреби користувачів. У системі бухгалтерського обліку накопичується багато інформації, але це не означає, що вся інформація буде корисною для менеджера. Релевантною є тільки та інформація, що може вплинути на рішення менеджера. Таким чином, роль бухгалтера в процесі підготовки рішення полягає у своєчасному забезпечені менеджера достовірною і релевантною інформацією.
Для прийняття управлінського рішення потрібна планова, нормативна, інструктивна, правова, статистична, облікова, наукова, та інша інформація. Незалежно від виду, вона має бути точною, повною, достовірною, надійною, зручною для сприйняття та оцінки.
Класифікують джерела інформації через необхідність їх раціонального використання, бо для підготовки та прийняття управлінських рішень доводиться користуватися найрізноманітнішими джерелами інформації.
Необхідно зауважити, що розповсюдженою в розпорядчій діяльності керівників помилкою являється зневажливе відношення до аналізу інформації, що надходить. Деякі з них залишають її без уваги, і свої розпорядження будують лише на основі інформації, одержаної особисто в процесі відвідування керованих об’єктів. Негативні моменти від цього очевидні, так як сучасні масштаби виробництва не дозволяють керівнику бачити все особисто. А якщо це так, то без регулюючого впливу залишається багато, інколи самі істотні сторони діяльності підприємства.
Список використаної літератури:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-14 від 16.07.1999р.
2. Закон України «Про селянське господарство» у редакції Закону України №2009 від 22.06.93р.
3. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: навч.- методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: Знання, 2004р.
4. Аналіз вигід і витрат : Практичний посібник / Пер. з англ. С. Соколик. – К.: Основи, 2000р.
5. Апчерч А. Управлінський облік. – М.: Фінанси та статистика, 2002р.
6. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навчальний посібник. -Д. -К.: Центр навчальної літератури, 2006р.-С.440
7. Атрилл П., Лейни Є.М. Управленческий учет для нефинансовых менеджеров.-Днепропетровск: ООО «Баланс-клуб», 2003.-С.602
8. Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., та ін. Бухгалтерський фінансовий облік.- Житомир, 2005р.
9. БутинецьФ.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник / За ред.. Ф.Ф. Бутинця. -Житомир: ПП «Рута», 2002.-С.480
10. Голов С.Ф. Управлінський облік: підручник.-К.: Скарби, 1998.-С.377
11. Єршова О.Л. Моделі, методи та засоби інформаційної технології прийняття управлінських рішень в соціально-економічних системах. – К., 2000.-21с.
12.Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.А. Бухгалтерський облік у сільському господарстві України. - Київ-2005.-С 462-469.
13.Кучеркова С.О. Напрямки покращення фінансової облікової інформації в управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств//Облік і фінанси АПК, 2005.-С.170-171
14. Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. - центр навчальної літератури, Київ-2006р.
15. Лузан Ю.Я. Звітність підприємства – основа інформаційної системи управління// Облік і фінанси АПК, 2004.-№1.-С.4-9
16. Маренич Т.Г., Бухгалтерський облік в агро формуваннях. -К.:ВД «Професіонал», 2005р.
17.Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., та ін. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах.-К: Вища освіта, 2003р.
18.Павлюк І., Організація та ведення раціонального бухгалтерського обліку нематеріальних активів.//Бухгалтерський облік і аудит.-2003.
19.Паркінсон С., Рутомджі М., Бухгалтерський облік: Навч.посібник-К.:2002р. С.-256
20.Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., та ін.. Бухгалтерський облік у с/г України. – Київ, 2005р. –С 254.
21.Правдюк Н.Л. Підвищення ролі фінансової облікової інформації в управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств// Агро інком, 2005.-№8.-С.16-19
22.Сопко В.В., Бухгалтерський облік: Навч.посібник-К.:КНЕУ.-2000р.
23.Слюсарчук Л. Вплив класифікації витрат на прийняття управлінських рішень // Облік і фінанси АПК., 2006-№6. С.102-106.
24.Соколов Я.В. Учет затрат – от теории к практике //Бух учет, 2005.-№6
25.Суханов А.П. Информация в жизни человека. - М.: Политиздат., 1983.- 112с.
26.Хомин П. внутрішня звітність у с.-г підприємствах та її облікове забезпечення: проблеми узгодженості // Облік, звітність та аудит підприємств, 2004.-№9-10.-С.35-39
27.Цвєткова Н. Сучасна організація обліку та складання звітності для прийняття управлінських рішень // Бухгалтерський облік і аудит.-К., 2008-№3. С.-14-27.
28.Чабанова Н.В., Василенко Ю.А., Бухгалтерський Фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002р.