Висновок:запровадження часткової компенсації відсоткової ставки, як це визначено в проекті Закону, є субсидією відповідно до Статті 1Угоди про субсидії. Крім того, відповідно до Статті 2 Угоди це субсидія адресна.
2. Якому типу субсидій згідно вимог Угоди відповідає визначене в проекті запровадження часткової компенсації відсоткової ставки?
Угода про субсидії встановлює трьохскладову класифікацію субсидій:
- заборонені субсидії;
- субсидії, що дають підстави для вжиття заходів;
- субсидії, що не дають підстав для вжиття заходів.
Визначення забороненої субсидії наведено у Статті 3 Угоди про субсидії, яка передбачає:
"3.1 За виключенням того, що передбачено в Угоді про сільське господарство, забороняються такі субсидії у значенні Статті 1,:
(а) субсидії, що де-юре чи де-факто, в ролі єдиної умови, або однієї з умов, обумовлені показниками експорту, включаючи ті, що наведені в Додатку І
3.2 Члени СОТ не можуть ані надавати, ані зберігати субсидії, що зазначені в частині 1."
Проект Закону, що розглядається, прямо встановлює, що його метою є стимулювання надання експортних кредитів, тобто "банківських кредитів, що включають кредити постачальнику та кредити покупцю." (стаття 1). Відповідно проект визначає, що "кредит постачальнику – банківський кредит, що надається українському експортеру для забезпечення постачання товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або на стадії виробничого циклу для забезпечення виробництва продукції за зовнішньоекономічним договором (контрактом)"; а "кредит покупцю - банківський кредит, що надається іноземному покупцю або банку іноземного покупця для придбання товарів відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українськими експортерами".
Визначальним елементом такої правової конструкції є зовнішньоекономічний договір (контракт) на експорт. Закон не передбачає надання часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами, що не пов’язані прямо чи опосередковано, саме з експортом.
Таким чином, часткова компенсація відсоткової ставки за рахунок державного бюджету за кредитами, що надаються українським виробникам і експортерам для здійснення експортних операцій, відповідає кваліфікації субсидії, що надається під юридичною умовою здійснення експорту в сенсі Статті 3.1(а) Угоди про субсидії. Отже, надання часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами, юридично обумовлено в проекті Закону здійсненням експорту всупереч вимогам Статті 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи Світової організації торгівлі.
Висновок: субсидія щодо запровадження часткової компенсації відсоткової ставки, як це визначено в проекті Закону, підпадає під визначення забороненої субсидії.
3. Чи підпадає субсидія щодо запровадження часткової компенсації відсоткової ставки, як це визначено в проекті Закону, під перелік заборонених субсидій, наведених в Додатку І до Угоди про субсидії, та чи може вона бути захищена?
Однак заборона такої субсидії підлягає застереженню, що міститься у частини другій пункту (k):
"За умови однак, якщо Член СОТ є стороною міжнародної угоди щодо офіційних експортних кредитів, що надаються за державної підтримки, у якому сторонами є принаймні дванадцять Членів-засновників цієї Угоди станом на 1 січня 1979 року, (або зобов’язань його наступника, яке затверджено Членами-засновниками), або якщо на практиці Держава-член застосовує положення щодо відсоткової ставки відповідної угоди, практика надання експортних кредитів, що відповідає з названими положеннями не вважається експортною субсидією, що заборонена цією Угодою."
Проект Закону не передбачає можливості визначення чистих відсоткових ставок по експортним кредитам через прив’язку до базових комерційних ставок в сенсі Угоди ОЕСР. Відповідно, немає підстав вважати, що така прив’язка буде впроваджена.
Висновок: немає підстав вважати, що названий захід може бути захищений шляхом застосування другої частини пункту (k) Додатку І до Угоди про субсидії. Також за відсутності норм законодавства, що конкретизують порядок застосування заходів, передбачених проектом Закону, відсутні можливості запобігти їх несумісності з Угодою про субсидії, оскільки неможливо довести на даному етапі, що перевага в сенсі пункту (k) Додатку І до Угоди не є "суттєвою".
4. Чи відповідає нормам ГАТТ/СОТ щодо субсидій запровадження часткової компенсації відсоткової ставки за рахунок державного бюджету за кредитами, що надаються іноземним покупцям під зобов’язання закупівлі ними українських товарів?
Відмінність цієї правової конструкції від розглянутої вище полягає в тому, що отримувачем переваги є іноземний покупець, який взяв зобов’язання закупівлі ним українських товарів. Однак цей факт не впливає на висновок, що бенефіциаром такого заходу є національний виробник (експортер). Відповідно, такий захід підпадає під дію Статті 3 Угоди про субсидії (див. наведене вище обґрунтування невідповідності запровадження часткової компенсації відсоткової ставки за рахунок державного бюджету за кредитами, що надаються українським виробникам і експортерам для здійснення експортних операцій).
Висновок: запровадження часткової компенсації відсоткової ставки за рахунок державного бюджету за кредитами, що надаються іноземним покупцям під зобов’язання закупівлі ними українських товарів є забороненою субсидією в сенсі Статті 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи Світової організації торгівлі.
5. Чи є запровадження системи страхування експорту та експортних кредитів із залученням коштів державного бюджету субсидією в сенсі Статті 1 Угоди про субсидії?
Проект Закону прямо визначає, що страхування експортних кредитів забезпечується із залученням коштів державного бюджету (статті 5 та 6). Незважаючи на те, що безпосередньо такою страховою діяльністю займатиметься уповноважений страховик, що діятиме в структурі Корпорації (стаття 5), яка не є безпосередньо органом Уряду, така система страхування відповідає поняттю "фінансового сприяння, що надається урядом" у формі забезпечення "послугами, крім загальної інфраструктури" в сенсі частини 1 Статті 1 Угоди про субсидії.
Відповідно залишається питання, чи надає такий захід пільгу. Для визначення цього необхідно з’ясувати, що саме має бути надано в наслідок вступу в дію названого заходу. Однак не викликає сумніву той факт, що названий захід фактично спричинить штучне заниження страхових резервів, які страховик зобов’язаний утримувати з метою забезпечення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування.
Висновок: страхування експортних кредитів із залученням коштів державного бюджету може вважатися субсидією в сенсі статті 1 Угоди про субсидії.
6. Чи є запровадження системи страхування експорту та експортних кредитів із залученням коштів державного бюджету забороненою субсидією в сенсі Статті 3 Угоди про субсидії?
1. Запровадження часткової компенсації відсоткової ставки, як це визначено в проекті Закону, є забороненою субсидією відповідно до вимог Статті 3 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи.
2. Немає підстав вважати, що названий захід може бути захищений шляхом застосування другої частини пункту (k) Додатку І до Угоди про субсидії. Також за відсутності норм законодавства, що конкретизують порядок застосування заходів, передбачених проектом Закону, відсутні можливості запобігти їх несумісності з Угодою про субсидії, оскільки неможливо довести на даному етапі, що перевага в сенсі пункту (k) Додатку І до Угоди не є "суттєвою".
3. Страхування експортних кредитів із залученням коштів державного бюджету є субсидією, що юридично обумовлена здійсненням експорту, та відповідно заборонена в силу Статті 3 Угоди про субсидії.
7.Вдосконалення структури українського експорту
Сприяння ефективній реалізації експортного потенціалу України є одним з найважливіших елементів державної промислової і структурної політики. Зіставлення технологічної структури експорту з України та світового експорту засвідчує істотне відставання України в сфері експорту високотехнологічної продукції – її питома вага є майже на порядок нижчою, ніж в середньому у світі і практично не збільшилася за останні сім років Замість високотехнологічної продукції Україна постачає на світовій ринок товари низького ступеня готовності, так звану технологічну "сировину" та середньотехнологічну продукцію машинобудування, одночасно закупаючи дорогі готові зарубіжні технології, що потребує супутнього придбання дорогих додаткових послуг (монтаж устаткування і його наступне технічне обслуговування).