Формування організаційних структур управління підприємством (стр. 4 из 4)

3) виникаючі при обробці партії предметів праці через їх пролежування в очікуванні обробки всієї партії перед її транспортуванням на наступні операції (перерви партіонності). Ці перерви розраховуються разом з тривалістю технологічних операцій і складають операційний цикл;

4) що викликаються незадовільною організацією виробництва на даному підприємстві (невчасна подача сировини, недоліки ремонту устаткування). Це може привести до збільшення тривалості виробничого циклу;

5) що викликаються випадковими обставинами (затримка надходження сировини від постачальника, відключення електроенергії, аварії устаткування і т.п.).

При розрахунку тривалості виробничого циклу перерви, що виникають в результаті незадовільної організації виробництва і випадкових обставин, не враховуються.

Тривалість виробничого циклу може бути визначений по наступній формулі[3]:

,

деtтех – час технологічних операцій у складі одного циклу;

tест – тривалість всіх природних процесів;

tтр – час транспортних операцій у виробничому процесі;

tконт – час контрольних операцій у складі одного циклу;

tм.о. – час міжопераційного пролежування предметів праці в очікуванні обробки;

tм.с. – час міждусменного пролежування предметів праці.

По цій формулі виробничий цикл в організаціях з безперервним процесом виробництва майже співпадає за часом з технологічним циклом. А в переривчастому виробництві тривалість виробничого циклу набагато перевищує тривалість технологічного процесу. Наприклад, в консервному виробництві Тц прийнято визначати на партію в 1 туб, при виробництві пива партія рівна 1,5 т ячмені.

Робочий період складає основу виробничого циклу. Рівень організації виробничого циклу характеризується коефіцієнтом робочого періоду (Крп), визначуваний як:

Крп =

де Рп – тривалість робочого періоду у складі одного циклу;

Тц – тривалість виробничого циклу.

Збільшення цього показника свідчить про скорочення часу перерв і про поліпшення структури виробничого циклу.

3. Задача 1

Визначити максимальний міжлінійний заділ і число змін роботи споживаючої лінії, якщо живляча лінія працює в одну зміну з тактом 10 мін. Такт споживаючої ліній 21 мін.

Рішення:

Зачепив – це запаси сировини, проміжних продуктів, напівфабрикатів, які в даний момент знаходяться у виробництві або в очікуванні додатку до них праці. Заділ вимірюється кількістю сировини, напівфабрикатів або числом днів, на які забезпечуються ними потреби виробництва. Зачепив, що знаходиться на виробничій ділянці, називається лінійним заділом. Він підрозділяється на технологічний, транспортний, оборотний і страховка.

В результаті відсутності технологічної синхронізації в безперервно-потоковому виробництві виникає необхідність в створенні оборотних заділів. Вони показують ту кількість сировини, яка потрібна мати на потокових лініях, машинах або робочих місцях у зв'язку з перервами в їх роботі. Характерною особливістю оборотного заділу (запасу) є безперервне, що повторюється в строго певні періоди часу зміна його величини – від нуля до деякого максимального значення і навпаки.

Таким чином, оборотний заділ – кількість предметів праці (напівфабрикатів), що знаходяться на робочих місцях в очікуванні процесу обробки. Він визначається між кожною парою суміжних операцій на основі план-графіка (стандарт-плану) роботи ППЛ. Для цього весь період обороту розбивається на частини (приватні періоди), кожна з яких характеризується незмінним числом працюючих одиниць устаткування (робочих місць) на суміжних операціях. Якщо продуктивність попередньої машини більше подальшій, то у подальшої машини відбувається накопичення предметів праці, яка і є оборотним заділом. Якщо продуктивність подальшої машини більше, ніж продуктивність попередньої, то оборотний заділ створюється штучно, щоб забезпечити безперервну роботу подальшої машини. Цей заділ між двома суміжними операціями визначається як різниця числа предметів праці, оброблюваних на цих операціях за певний період часу. Максимальна величина Zоб визначається:

де Т – приватний період роботи устаткування на суміжних операціях, мін.;

Спр.i і Спр.i+1 – число одиниць устаткування, що працюють на суміжних i-й і (i+1)-й операціях протягом приватного періоду часу Т;

tшт.i і tшт.i+1 – норми штучного часу відповідно на i-й і (i+1)-й операціях, мін.

Міжлінійний заділ буде максимальним в кінці першої зміни, коли живляча лінія відпрацювала (Т=480 мін.):

(партій)

Під партією розуміється кількість проведених предметів праці за один такт.

Визначимо кількість змін споживаючої лінії (Nсм).

Визначимо кількість партій живлячої лінії (Nпит) в зміну (480 мін.):

Nпит=480/10=48 (партій)

Визначимо кількість тактів споживаючої лінії (Nпот) в зміну (480 мін.):

Nпот=480/21=22,9 (партій)

Тоді кількість змін споживаючої лінії (Nсм):

Nсм=Nпит/Nпот=48/22,9=2,1 (зміни).

^[1]Сачко Н.С. Теоретические основы организации производства. – Мн., 1997, стр. 52

^[2]Феденя А.К. Организация производства. – Мн., 2004, стр. 119

^[3]Шинкевич Н.В. Организация производства. – Мн., 2004, стр. 76