1. Теоретико-методологічні засади проведення фінансової санації і її місце в системі антикризового управління підприємством
1.1 Економічна сутність фінансової санації підприємств
1.2 Роль та значення фінансової санації підприємств в системі антикризового управління підприємством
1.3 Основні методи та проблеми антикризового управління підприємством.
2. Аналіз основних методичних підходів до оцінки необхідності фінансового оздоровлення підприємства
2.1 Порівняльний аналіз методик та прийомів оцінки неплатоспроможноті підприємства
2.2 Організаційно-правова форма і сучасний стан фінансово-господарської діяльності підприємства
2.3 Показники фінансового стану та платоспроможності
підприємства
2.4 Внутрішні і зовнішні фактори фінансової нестабільності підприємства
3. Основні напрями фінансового оздоровлення підприємств України та джерела фінансування санаційних заходів
3.1 Програма основних заходів для фінансового оздоровлення підприємства ТОВ «Корпорацію ВІТАЛ»
3.2 Основні напрямки фінансової санації підприємства
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність теми. В період формування ринкових відносин в Україні, в умовах мінливості політичних, економічних та соціальних факторів система управління фінансовим станом підприємств потребує змін. Відсутність досвіду роботи у конкурентному середовищі призвела до виникнення та поглиблення кризових явищ на вітчизняних підприємствах. У зв’язку з цим гостро постає проблема фінансової кризи суб’єктів господарювання, виникає необхідність у розробленні системи діагностики і запобігання банкрутству, а також стратегій виходу з кризових ситуацій на самих підприємствах. Так на сьогоднішній день кожне друге підприємство є збитковим, що становить 54 відсотки, серед них 53% – промисловість, 48% – будівництво, 70% – сільське господарство. Отже, дослідження стратегій виходу з кризових ситуацій у ринковій економіці та пошук шляхів їхнього вдосконалення є надзвичайно актуальними.
Дослідження стратегій виходу підприємства з кризових ситуацій у ринковій економіці та пошук шляхів їхнього вдосконалення і є метою дослідження.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення комплексу таких головних завдань, як:
– визначення сутності фінансової санації підприємств;
– класифікації та систематизації причин фінансової кризи українських підприємств та визначиння можливих шляхів усунення цих причин;
– визначення ролі і місця фінансової санації підприємств в системі антикризового управління підприємством;
– аналіз структури та динаміки показників фінансового стану та платоспроможності підприємств та визначення тенденцй їх змін;
– оцінка діючих методів діагностики фінансового стану підприємства та заходів з подолання фінансової кризи, які застосовують на сучасному етапі;
– визначення ефективних напрямів фінансової санації неплатоспроможних підприємств;
– розробка плану фінансової санації;
– визначення джерела фінансової санації неплатоспроможних підприємств.
Об’єктом дослідження є підприємство ТОВ «Корпорація ВІТАЛ».
Предмет дослідження є механізми фінансової санації підприємства в умовах ринкової економіки.
У дослідженні застосовано методологічний апарат сучасної економічної науки, систему економічних законів і наукових принципів, які сформульовані світовою економікою вцілому. Серед них: методи аналізу, логічний та історичний методи, статистичні методи, графічний і табличний методи, порівняльний і системний аналіз.
Практичне значення роботи. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні пропозицій щодо удосконалення методичних підходів діагностики і запобігання фінансової кризи підприємства в умовах ринкової економіки. Запропоновано методики визначення рівня загрози банкрутства, доцільності реалізації окремих фінансових рішень для запобігання банкрутству підприємства.
При визначенні рівня загрози банкрутства і розробці плану фінансової санації на ТОВ «Корпорація ВІТАЛ» апробовано запропоновані у дослідженні напрямки санації. «Корпорація ВІТАЛ» використала запропоновану в роботі класифікацію причин фінансової кризи, методику визначення рівня загрози банкрутства, враховано окремі пропозиції щодо напрямів та джерел фінансової санації.
Скорочений виклад розділів
1. Теоретико-методологічні засади проведення фінансової санації і її місце в системі антикризового управління підприємством
Санація підприємств має важливе значення не лише для його власників, а й держави загалом. Тому підтримка санації є однією з найважливіших ланок економічної політики держави, яка в майбутньому забезпечить економічне зростання та збалансування макроструктури. Якщо є підстави вважати, що економічне становище підприємства не зовсім безнадійне і проведення певних заходів допоможе досягнути достатнього рівня фінансової стабільності для продовження діяльності, то такі заходи мають бути запроваджені. Це надасть боржнику можливість самозбереження, кредиторам – шанси повернення кредитів у повному обсязі, збереже народногосподарські зв’язки в економіці, держава не втратить платника податків, працівники – робочі місця.
Термін «санація» (від лат. «sanare») перекладається як оздоровлення або лікування. В економічній енциклопедії знаходимо таке трактування санації: це – «система заходів, що проводяться для відвернення банкрутств промислових, торгових, банківських монополій. Здійснюється шляхом: злиття підприємств, що знаходяться на грані банкрутства, з більш міцними; випуску нових акцій і облігацій для мобілізації капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; зменшення розміру процентів по облігаціях, які випущені підприємством, і відстрочки їх погашення; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що знаходиться на грані банкрутства»
В залежності від глибини кризового стану підприємства і умов надання йому зовнішньої допомоги, розрізняють наступні форми санації.
I. Направлені на реорганізацію (перетворення) боргу без зміни юридичної особи – підприємства, що потребує санації:
– погашення боргу підприємства за рахунок бюджетних засобів;
– погашення боргу підприємства за рахунок цільового банківського кредиту;
– переведення боргу на іншу юридичну особу;
– випуск облігацій та інших цінних паперів під гарантію санатора.
II. Направлені на реорганізацію боргу зі зміною юридичної особи – підприємства, що здійснює санацію:
– злиття;
– приєднання;
– перетворення у відкрите акціонерне товариство;
– розподіл;
– передача в оренду;
– приватизація.
Ринкова економіка, яка протягом кількох століть, є основою функціонування багатьох розвинутих країн, виробила основні відмінності фінансової санації та санації, що проводиться у справі про банкрутство, загальна схема якої наведена в таблиці 1.1.
Актуальність проблеми дозволяє виділити переваги фінансової санації перед банкрутством підприємства – наслідки банкрутства, які можна не допустити за допомогою санації.
З боку держави:
– банкрутство одного підприємства може призвести до ланцюгової реакції, внаслідок чого збанкрутіють постачальники сировини та обладнання, інші кредитори та пов’язані з підприємством особи, таким чином відбудеться погіршення економічної ситуації в окремому регіоні та в країні вцілому;
– в результаті банкрутства держава втрачає платника податку, і як наслідок – знижуються доходи до бюджетів різних рівнів та позабюджетних фондів;
– при банкрутстві вагома частка працівників банкрута втрачає роботу і держава змушена збільшувати фінансування соціальних заходів;
Таблиця 1.1. Основні відмінності між фінансовою санацією та санацією, що проводиться в процесі провадження справи про банкрутство
| № п/п | Характерні ознаки | Санація, що проводиться у справі про банкрутство | Фінансова санація за ініціативою власників або менеджменту |
| 1 | Прийняття рішення про санацію, погодження форм і методів | Приймається і погоджується кредиторами, затверджується господарським судом | Приймається та узгоджується власником або керівником (органом управління) підприємства |
| 2 | План і програма | Розробляється власником (керівником), кредиторами, керуючим санацією, погоджується з комітетом кредиторів, затверджується судом | Розробляється власником або керівником |
| 3 | Джерела | Узгоджуються з кредиторами | Обираються власником |
| 4 | Зміни в структурі власності | В більшості випадків призводить до змін у структурі власності | Часто не призводить до змін у структурі власності |
| 5 | Строк проведення | Після початку судового провадження і проходження певних судових процедур | До початку судового провадження |
| 6 | Тривалість | Чітко регламентується судом | Визначається власником |
| 7 | Керівник | Арбітражний керуючий | Керівник підприємства |
| 8 | Залежність від кредиторів | Залежить по всіх ключових питаннях | Практично не залежить |
– в результаті масових банкрутств погіршується інвестиційний імідж держави перед іноземними та внутрішніми інвесторами.
З боку кредиторів:
– кредитори, як правило, пов’язані з банкрутом, суб’єктами діяльності (позичальники, позиковці, працівники тощо), в наслідок банкрутства вони втрачають власних партнерів;
– в результаті примусової ліквідації боржника його майно часто продається за зниженими цінами і виручки часто не вистачає на задоволення вимог кредиторів у повному обсязі.