Смекни!
smekni.com

Розробка системи менеджменту в організації ЗАТ М’ясокомбінат "Смак" (стр. 2 из 12)

Фінансам підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки. Треба брати до уваги також і особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у різних сферах економіки. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту. Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування та використання грошових доходів і децентралізованих фондів.

Розрізняють численні показники, які характеризують ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства, а використання кожного з них залежить від характеру оцінки та інтересів користувачів цієї інформації. Від цього, в першу чергу, залежить вибір оцінюваного показника (прибутку), використаного в розрахунку; найбільш поширені є такі показники: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток[2].

Рентабельність сукупного капіталу (ROA) :

Показник рентабельності власного капіталу цікавить здебільшого інвесторів. Рентабельність власного капіталу (ROE) :

Введення нової методології списання витрат на собівартість продукції, робіт та послуг без відповідних коригувань визначення ціни виробленої продукції зумовлює необхідність визначати рентабельність виробництва продукції :

Рв = [П / (ВСП + АВ + ПВ)] × 100%,

де П – прибуток (кредитове сальдо на рахунку 79 "Фінансові результати" з виробництва відповідної продукції (робіт, послуг); ВСП – виробнича собівартість продукції; АВ – адміністративні витрати; ПВ – витрати на збут.

В свою чергу, виробнича собівартість продукції визначається за формулою :

ВСП = МВп + ВОП + ІВп + ЗВ,

де МВП – прямі матеріальні витрати, тис. грн; ВОЛ – прямі витрати на оплату праці, тис. грн.; ІВп – інші прямі витрати, тис. грн.; ЗВ – загальновиробничі витрати, тис. грн.[3].

Достатніми показниками для уявлення про ефективність роботи підприємства є наступні:

· Ліквідність запасів:

· Оборотність запасів

· Термін обороту дебіторської заборгованості

· Термін обороту кредиторської заборгованості

Ліквідність у широкому сенсі означає спроможність створення необхідної суми грошових коштів у розмірах, необхідних для покриття інвестиційних та операційних витрат. При цьому використовуються всі можливі джерела: банківський кредит, продаж зайвих активів і власна виробничо-комерційна діяльність. Коефіцієнт ліквідності запасів визначається як відношення вартості запасів до сукупної вартості поточних зобов’язань:

Кл відображає залежність підприємства від наявності матеріально-виробничих запасів, що забезпечують можливість мобілізації коштів для погашення короткострокових зобов'язань. Позитивним є збільшення цього показника. Чим вищий він – тим більше коштів зможе мобілізувати підприємство. Якщо він менше 1, то запасів підприємства не вистачить на погашення навіть існуючої заборгованості[3].

Коефіцієнт оборотності запасів Ко.з. визначається відношенням виручки від реалізації без врахування ПДВ і акцизів до середньої суми негрошових поточних активів:

Середній залишок НПА - середнє арифметичне величини НПА на початок і кінець звітного періоду.

Для всіх підприємств одразу не можна назвати оптимальне значення цього показника. Багато залежить від організаційних факторів: видів діяльності, тривалості виробничого циклу і т.ін. У одних підприємств запаси обертаються 20 разів на рік, і це не здається їм багато, для інших - і 2 рази за цей же період буде добре. Чим вище показник оборотності запасів, тим менше коштів потрібно відволікати на створення запасів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти і тем стійкіше фінансове становище підприємства.

Іноді для внутрішнього контролю цей показник варто визначити дещо іншим способом. А саме: замість величини виручки від реалізації використати величину собівартості реалізованої продукції.

Середній термін обороту дебіторської заборгованості (тривалість періоду обороту в днях ) (Тобд) як відношення календарного фонду часу за певний період (наприклад, за рік – 365 днів) до коефіцієнту оберненості дебіторської заборгованості (Кодз):

Цей показник характеризує середній термін погашення дебіторської заборгованості. Позитивно оцінюється зниження цього коефіцієнта[3].

Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості (Кодз) визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період дебіторської заборгованості (ДЗ):

Коефіцієнт свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту, що надає підприємство. Зростання означає збільшення швидкості сплати заборгованості підприємству , зменшення продажу в кредит. Зниження показника свідчить про збільшення обсягу кредиту , що надає підприємство, тобто зростання купівлі продукції в кредит покупцям.

Середній термін обороту кредиторської заборгованості (Тобк) як відношення календарного фонду часу за певний період до коефіцієнта оберненості кредиторської заборгованості за цей же період (Кокз):

Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості (Кокз) як відношення виручки від реалізації до середньої за період кредиторської заборгованості (КЗ):

Маркетинг

Враховуючи той фактор, що продукти харчування завжди користуватимуться попитом, а також сучасне ринкове середовище можна зробити висновок що маркетинг, для галузі харчових продуктів, відіграє надзвичайно важливу роль. Саме вдала маркетингова стратегія дозволить витримати конкуренцію і вийти переможцем. Для докладнішого аналізу системи маркетингу на м’ясокомбінаті ми пропонуємо використати наступну таблицю.

Таблиця 2.1

Аналіз системи маркетингу

Група факторів Оцінка
Умови маркетингу
1. Продукт:
* асортимент. 2 основних продукти: · М'ясо – поділяється залежно від виду тварин · Ковбаса – поділяється на види залежно від технології і складників, виготовляється 15 видів.
* модифікації Модифікації неможливі
* чутливість попиту до зміни економічних умов Не значна, продукти харчування завжди користуватимуться попитом.
2. Ціноутворення:
* стратегія Обмежене зростання: ціни встановлені виходячи з собівартості.
* еластичність попиту Середня: при зростанні ціни споживачі перейдуть на менш якісні товари-аналоги
3. Розподіл продукту
* відносини з дистриб'ютором Наявність власної мережі магазинів
* перевага каналів розподілу Гурт
* територія Регіональний: Західний регіон
* засоби транспортування Власних немає
4. Просування
* головний акцент Балансування між ціною на продукт і іміджем виробника якісних товарів.
* реклама Середні обсяги реклами
* упаковка і маркування Оболонки для ковбас закуповуються

Відділ постачання працює в складних умовах, оскільки в державі має місце криза сільського господарства: селяни не вирощують худобу на продаж, бо це не вигідно, прибутки від продажу не покривають витрат. Проте поки що вдається забезпечувати виробництво сировиною у достатньому обсязі. Із закупівлею добавок до ковбаси, спецій чи обладнання не виникає жодних проблем.

Відділ збуту забезпечує стабільно високий обсяг продажу продукції в західному регіоні. Оскільки правлінням комбінату ще не затверджений план на розширення ринку збуту по всій Україні, то відділ успішно справляється з своєю роботою: наша продукція відома і користується попитом. Підприємство має високий імідж.


Технологія

Якщо розглядати безпосередню технологію виробництва м’яса і ковбаси, то в цьому напрямі значних вдосконалень технології досягти важко. В основному вдосконалювалось технологічне обладнання підприємства. Зараз спеціалісти комбінату якраз працюються над винайденням принципово нової технології сукупної організації виробничого процесу, яка б дала нам відчутну перевагу над конкурентами. З метою цього постійно досліджуються передові досягнення у галузі, науково-дослідні роботи і інші розробки. Наші фахівці присутні на захисті усіх дипломних робіт у даній сфері. Ведеться співпраця з навчальними закладами стосовно розробки нової технології.

Існуюча технологія не має принципових відмінностей від аналогічних підприємств і представлена на малюнку 2.1.

1.

Подрібнене сало

2. Спеції і нітрит натрію

3. Сухе молоко, меланж

4. Фосфати, вода, кров

5. Вершкове масло, маргарин

6. Соєве борошно, препарат гемоглобіну

7. Штучні оболонки