Розробка системи стратегічного управління на державному підприємстві (на прикладі КП "Здолбунівкомуненергія") (стр. 1 из 9)

Міністерство освіти і науки України

Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”

Рівненський інститут

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: “Управління проектами”

на тему:

”Розробка системи стратегічного управління на державному підприємстві (на прикладі КП «Здолбунівкомуненергія»)”

Виконав:

Студент економічного факультету

Спеціальності економіка підприємств

групиЕПМ-5

Ступницький Віталій Васильович

Перевірила:

Беднарчук Юлія Петрівна

Рівне 2008

Зміст

ВСТУП

Розділ 1 СУТЬ ТА ЗМІСТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Розділ 2 . ДОСЛІДЖЕННЯ стратегічного управління КП «Здолбунівкомуненергія»

2.1.Організаційно – економічна характеристика об’єкта дослідження

2.2 Управління трудовими ресурсами на підприємстві

2.3 Організація управління економічною діяльністю підприємства

2.4Особливості управління виробничою діяльністю КП «Здолбунівкомуненергія»

Розділ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ стратегічного управління КП «Здолбунівкомуненергія»

3.1Корпоратизація підприємства, як шлях стратегічного управління

3.2 Вдосконалення управління трудовими ресурсами на КП «Здолбунівкомуненергія».

3.3 Реструктуризація виробництва, як шлях стратегічного управління

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

Значну роль серед галузей невиробничої сфери України відіграє житлово-комунальне господарство, що забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами і суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі. Сучасний стан житлово-комунального господарства можна характеризувати як кризовий. Галузь має дуже високий рівень зносу інженерних систем і мереж, що призводить до численних аварій, які створюють екологічно небезпечні ситуації в регіонах і викликають соціальне напруження серед населення; погіршується технічний стан рухомого складу підприємств міського електротранспорту; значна частина вулично-дорожньої мережі потребує капітального ремонту; незадовільною залишається якість житлово-комунальних послуг. Причинами такого стану галузі є: залишковий характер фінансування, багаторівнева відомча підпорядкованість, відсутність стимулів зниження витрат та покращення якості послуг, неефективна енергоресурсозберігаюча політика і т. ін. Проте основною причиною такого стану житлово-комунального господарства все ж слід вважати відсутність виваженої державної стратегії з комплексного підходу до запровадження ринкових відносин в галузі, тоді як відповідні реформи відбуваються досить швидко в інших сферах національної економіки.

Аналіз тенденцій сучасного розвитку житлово-комунального господарства України дозволяє зробити висновок, що перехід підприємств галузі від регламентованої, централізовано-планової до ринкової економіки зумовлює потребу в конструктивних змінах традиційних методів управління і обумовлює актуальність розробки організаційних засад стратегії їх розвитку.

Курсову роботу присвячено розв’язанню теоретичних, методологічних засад стратегічного управління державним підприємством в умовах ринкової економіки України (на прикладі КП «Здолбунівкомуненерго»). В роботі визначено особливості державного підприємств як об’єкта управління, досліджена його сутність, характер їх фінансових, трудових, виробничих та інших відносин, методологічні принципи оцінки результативності діяльності.

Метою курсової роботи є розробка основних концептуальних положень теорії управління державним підприємством в умовах перехідної економіки, обґрунтування застосування нових науково-методичних принципів з метою забезпечення адаптації його до сучасних умов господарювання, підготовка практичних рекомендацій, спрямованих на зростання ефективності діяльності та підвищення рівня фінансової стабільності.

Для досягнення поставленої мети перед дослідженням були поставлені такі основні задачі:

- визначити особливості державних підприємств як об’єкта управління;

- розглянути сутність та функції управління фінансовими, трудовими та виробничими ресурсами КП «Здолбунівкомуненергія»;

- розробити системну концепцію оцінки результативності комплексного управління КП «Здолбунівкомуненергія»;

- визначити основні тенденції подальшого розвитку КП «Здолбунівкомуненергія».

Об’єктом даного дослідження є підприємство КП «Здолбунівкомуненергія» з його структурою управління та виробництва.

В процесі дослідження було використано методи економічного аналізу (для дослідження стану економічної діяльності, особливостей управління в цілому підприємством, а також трудовими ресурсами та виробничою діяльністю).

Розділ 1 СУТЬ ТА ЗМІСТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Управління державними підприємствами здійснюється суб’єктами управління, визначеними у законодавчому або адміністративному порядку повноважень з метою досягнення державою, як власником цих підприємств певних економічно – соціальних, фінансових, екологічних та інших результатів в інтересах суспільства та держави. В політекономічному сенсі управління підприємством слід розглядати як управління процесом реалізації власності. Управління охоплює всі фази виробничого процесу.

За час незалежності України у галузі відбувалися певні реформування, проте бажаного результату – якісного надання комунальних послуг та ефективного функціонування галузі не сталося. Для наукового обґрунтування стратегії розвитку житлово-комунального господарства в роботі проаналізовано суть та наслідки нормативного регулювання реформ житлово-комунального господарства України. Аналіз досвіду зарубіжних країн щодо реформування житлово-комунального господарства показав відсутність готових моделей реформування, важливість здійснення моніторингу усіх перетворень, а також необхідність розробки власної стратегії розвитку підприємств з урахуванням їх специфіки.

Державне підприємство - це самостійна господарська одиниця з правами юридичної особи, яка функціонує на основі державної форми власності у різних галузях народного господарства. [2, 5; 3, 728].

Оскільки Закони України «Про підприємства в Україні»[4, 18] та «Про підприємництво» [5, 12] втратили свою чинність з введенням в дію «Господарського Кодексу України»[6], то у відповідності з останнім діяльність державного підприємства будується на поєднанні прав власника майна (держави) та принципів самоуправління трудового колективу(рис. 1.1)[7,72]

Рис 1.1 Принципова схема структури управління державним підприємством

Державні органи, що уповноважені здійснювати управління державним підприємством, не мають права втручатися в його господарську діяльність. Вони вирішують питання створення підприємства і визначення мети і напрямку його діяльності, його реорганізації чи ліквідації, а також здійснюють контроль за ефективністю використання та збереження довіреного підприємству майна.

Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на правах повного господарського ведення. Здійснюючи це право, підприємство користується і розпоряджається зазначеним майном і на свій розсуд може здійснювати стосовно нього будь-які дії, що не суперечать «Господарському Кодексу України».

Воно має право продавати, передавати, надавати в позику, обмінювати, здавати в оренду тощо засоби виробництва і матеріальні цінності іншим підприємствам, організаціям, громадянам (іноземним також), випускати і реалізовувати цінні папери: акції, облігації та ін.

Керівні функції держава здійснює через встановлення підприємствам контрольних цифр, економічних нормативів і лімітів, замовлень на продукцію, укладання контрактів тощо.

Орган управління казенним підприємством виконує такі функції:

- призначає (звільняє) керівника підприємства;

- контролює ефективність використання майна, закріпленого за підприємством;

- здійснює контроль за господарською діяльністю підприємства; затверджує фінансовий план і план розвитку та обов’язково у відповідності з ним укладає контракти на поставку продукції (виконання робіт, надання послуг) для державних потреб;

- визначає порядок використання прибутку підприємства (встановлює обов’язкові нормативи розподілу прибутку);

- затверджує умови та фонд оплати праці підприємства з урахуванням умов, передбачених галузевою угодою[8, 471].

У своїй економічній діяльності підприємство повинно керуватися принципами комерційного розрахунку та самофінансування, забезпечуючи відшкодування поточних та капітальних витрат виключно за рахунок власних коштів та банківських кредитів. Водночас воно має право самостійно вирішувати питання матеріального стимулювання[9, 63].

Виробнича діяльність підприємства в умовах ринкової економіки підпорядковується потребам споживача. Це означає, що без вивчення попиту ринку, запитів та потреб населення, забезпечення високої якості продукції підприємство не може функціонувати успішно, бути конкурентоспроможним. Отже, орієнтація на споживача - важливий принцип діяльності підприємства[10, 23].

Державне підприємство несе повну відповідальність за свої зобов'язання перед державою та іншими підприємствами, організаціями, установами за дотримання кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Підприємство, яке не виконує свої зобов'язання за розрахунками, може бути оголошене банком, що його обслуговує, неплатоспроможним (банкротом).