Розробка системи управління якістю виробництва світлотехнічної продукції (стр. 13 из 14)
Таблиця 6.1 – Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
| Найменування фактора | Джерело виникнення фактора | Характер впливу на людину | Нормований параметр та нормативне значення | Норматив- ний документ |
| 1 Підвищений рівень статичної електрики | Діелектрична поверхня електричних приладів | Небезпека враження струмом, подразнення шкіри | Потенціал не більш, ніж 500 В | ГОСТ12.1. 038-82 [14] |
| 2 Підвищений рівень шуму | Втомленість слухових аналізаторів | Рівень звуку L < 50 дБА | ГОСТ12.1. 003-83 [15] | |
| 3 Засоби охолодження ЕОМ, друкувальна техніка | Втома зору | Коефіцієнт пульсацій, Кп=10 | СНиП II-4-79 [16] | |
| 4 Лампи денного освітлення | Вплив на ЦНС, втома організму | НПАОП 0.00-1.31-99 [17] | ||
| 5 Постійна робоча поза | Втома зорового аналізатора | КПО  =1, 0125% | СНиП II-4-79 [16] | |
| 6 Неправильне розташування ПЕОМ | Неправильне планування систем освітлення | Втома зорового аналізатора | Мінімальна освітленість Е = 500-700лк | СНиП II-4-79 [16] |
| 7 Відбита блискість | Неправильне розташування ПЕОМ | Втома зорового аналізатора | Повинна бути відсутньою в полі зору | НПАОП 0.00-1.31-99 [17] |
| 8 Монотонність праці | Особливості технологічно- го процесу | Вплив на ЦНС, втома організму | НПАОП 0.00-1.31-99 [17] | |
| 9 Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі | Електрооблад-нання | Небезпека враження електрикою | Сила струму I=0.6 mA при U=220 V | ГОСТ 12.1.038-82 [14] |
| 10 Яскравість екрану | Екран монітора ПЕОМ | Втома зорових аналізаторів | В = 100 кд/м2 | НПАОП 0.00-1.31-99 [17] |
| 11 Контрастність зображення | Екран монітора ПЕОМ | Втома зорових аналізаторів | к=(Вф-Во)/Вф= =0,9 , где: Вф –яскравість фону; Во –яскравість об’єкта | НПАОП 0.00-1.31-99 [17] |
Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 [18] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитись у межах, які вказані в таблиці 5.2. Параметри є оптимальними, оскільки категорія роботи III напружена.
Таблиця 6.2 – Оптимальні параметри мікроклімату
| Категорія праці | Період року | Температура t, °С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря V, м/с |
| Легка робота Iа | Холодний | 22...24 | 40...60 | 0,1 |
| Легка робота Iа | Теплий | 23...25 | 40...60 | 0,1 |
Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов в приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна приточно-витяжна штучна) й кондиціонування згідно з СНиП 2.04.05 -92 [19].
Розрахунок необхідної кількості кондиціонерів, повинен проводитись по тепло надлишкам від машин, людей, сонячної радіації.
Режим роботи кондиціонера повинен забезпечувати максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш, ніж 50% від продуктивності кондиціонеру.
При проектуванні дисплейних класів вищих навчальних закладів необхідно передбачувати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями із розрахунку створення рухомості повітря на робочому місці студента менш, ніж 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка – природна з верхньої зони стіни, протилежній віконним отворам.
Якісний склад повітря: вміст кисню в дисплейному класі повинен бути в межах 21-22 об. %. Двоокис вуглецю не повинен перевищувати 0,1 об. %, озон – 0,1 мг/м3, аміак - 0,2 мг/м3, фенол - 0,01 мг/м3, хлористий вініл - 0,005 мг/м3, формальдегід – 0,003 мг/м3 [18].
6.2.2 Характеристика виробничого приміщення
Виконання даної роботи проводилося у триповерховій будівлі Електрокорпусу на кафедрі “інформаційно-вимірювальні технології та системи ”. По категорії пожежонебезпечності будівля відноситься до категорії В - НАПБ Б 07.005 - 86 [20]. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. - Діє з 01.01.87. Клас по пожежній небезпеці обладнання закритого типу -П-IIа ПУЭ-87 [12], вогнестійкість конструкції будівлі - II степені, згідно з ДБН В1.1-7-2002 [21]. В приміщенні мається система пожежегасіння згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22]. Для забезпечення в приміщенні нормального температурного режиму згідно з вимогами СНиП 2.04.05-92 [19] мається централізоване опалювання, вентиляція, кондиціонер.
6.2.3 Види вентиляції
Повітря, яке надходить в приміщення, повинно бути очищено від забруднювання , в тому числі від мікроорганізмів й пилу.
Згідно зі СНиП 2.04.05-92 [19], вентиляція забезпечує підтримання санітарно-гігієнічних норм температури, вологості, запиленості повітря в робочих приміщеннях. Для забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних параметрів повітряного середовища під час експлуатації пристрою в приміщенні мається природна та штучна вентиляція. Природна вентиляція здійснюється через віконні отвори і двері. Головний недолік природної вентиляції заключається в тому, що приточне повітря вводиться в приміщення без попередньої очистки й підігріву, а видалене повітря не очищається, отже, воно забруднює атмосферу.
Штучна вентиляція здійснюється системою опалення, а також за допомогою приточно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і місцевою вентиляцією. Збір повітря зовні виробляється вентилятором через калорифер, де повітря нагрівається та зволожується , після чого подається в приміщення. Кількість подаваємого повітря регулюється клапанами або заслінками. Витяжна система вентиляції видаляє забруднене і перенагріте повітря через мережу вповітреводів за допомогою вентилятора. Чисте повітря відсмоктується через вікна і двері. Забруднене повітря перед викидом назовні очищується.
Повітря всередині робочого приміщення може виявитися насиченим пилом, який потрапляє туди одночасно з неочищеним повітрям з вулиці. Тому необхідно проводити вологе прибирання приміщення, а також регулярно провітрювати його.
6.2.4 Природне та штучне освітлення
Працездатність оператора залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не лише зір, а й викликає втому організм в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.
Для забезпечення нормального освітлення застосовується природне, штучне та змішане освітлення, яке нормується СНиП II-4-79 [16].
Лабораторія забезпечує боковим природним освітленням в світлий час доби, в темний – системою загального освітлення .
Нормовані значення КПО, згідно з СНиП II-4-79 [16], для будівель, розташованих в I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначаються по формулі:
(6.1)де
– значення КЕО для III поясу світлового клімату, дорівнює 1,5 [16];m ‑ коефіцієнт світлового клімату (для м. Харкова m=0,9 % - СНиП 4-II-79 [16]);
c ‑ коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 0,75, оскільки вікна розташовані на південному боці будівлі - СНиП 4-II-79 [16].
Значення КПО для природного освітлення:
е = 1,5·0,9·0,75=1,0125%.
В лабораторії застосовується загальне штучне рівномірне освітлення. Дані по нормам освітлення для створення комфортних умов зорової праці наведені в таблиці 6.3.
Всі виробничі приміщення, з постійним перебуванням у них людей згідно з санітарними нормами і правилами, мають природне освітлення.
Таблица 6.3 – Характеристики виробничого освітлення
| Точність зорових робіт | Мінімаль-ний розмір об’єкта розрізнення, мм | Розряд зорової роботи | Характе-ристика типу фона | Контраст об’єкта з фоном | Підроз-ряд зорової ороботи | Нормоване значення при освітленні | |
| Природ-ному еHN, % | Штучному Еmin, | ||||||
| Середньої точності | 0,5¸1 | IV | Серед-ня | малий | d | 1,0125 | 300 |
6.2.5 Статична електрика
Захист від статичної електрики виробляється згідно з санітарно-гігієнічними нормативами допустимої надійності електричного поля. Допустимі напруженості електричних полів не повинні перевищувати 20 кВ/м за 1 годину, ГОСТ 12.1.045-84 [23].
6.3 Пожежна безпека
Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому зі встановленою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі. Пожежна безпека згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [22] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.
Система запобігання пожежі:
- контроль та профілактика ізоляції;
- наявність плавких вставок і запобіжників в електронному обладнанні;
- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;
- блискавкозахист будівель і обладнання згідно з РД 34.21.122-87 [24].
Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 и більше грозових годин на рік, тобто для умов м. Харкова, встановлена III категорія блискавкозахисту.
Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення повинні бути наступними:
- ширина дверей не менш, ніж 1,5 м.,
- висота дверей не менш, ніж 2,0 м.,
- ширина коридору 1,8 м.;
- робоче приміщення повинно мати два виходи;
- відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинна перевищувати 100 м.
Організаційні заходи пожежної профілактики: