- поліпшення гідрологічного, морфологічного і гідрохімічного режиму водоймищ та водотоків з метою створення умов для збалансованого розвитку
біоти та їх сталого використання;
- сприяння збільшенню видового різноманіття тваринного світу та рослинності у водних об'єктах;
- сприяння формуванню таких властивостей русла річок, берегів і прибережних смуг та зон, які забезпечували б можливість розвитку саморегулюючих біоценозів;
- впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території водозбору;
- залуження сильно еродованих орних земель з переведенням їх до складу поліпшених сіножатей;
- створення захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях;
- вилучення із сільськогосподарського обороту непродуктивних земель підзалісення тощо;
збереження водовідтворювальної здатності ландшафтів, оптимізація їх структури та забезпечення екологічної рівноваги природних процесів шляхом досягнення оптимального співвідношення угідь різних типів у водозбірних басейнах річок. Проміжні цілі:
забезпечення виконання робіт, пов'язаних із створенням та упорядкуванням водоохоронних зон і прибережних смуг;
- забезпечення контролю за дотриманням законодавства про режим використання прибережних смуг та водоохоронних зон ;
- удосконалення системи моніторингу та контролю за станом водних об'єктів, водоохоронних зон та прибережних смуг, зон санітарної охорони тощо;
- відновлення рослинного покриву на берегах водних об'єктів;
- підтримання встановленого режиму на територіях водоохоронних зон та прибережних смуг;
- розчистка русел;
- берегоукріплення;
- будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд.
рекультивація порушених земель
Довгострокові цілі:
- забезпечення максимально можливого регулювання поверхневого стоку на порушених землях;
- відновлення природних ландшафтів;
- Проміжні цілі:
- рекультивація порушених земель;
- досягнення протиерозійної стійкості ландшафтів.
запобігання забрудненню підземних вод
Довгострокові цілі:
- контроль стану підземних вод за якісними та кількісними складовими;
- використання вод таким чином, щоб забезпечити їх стале та безпечне використання відповідними галузями господарства з гарантуванням сталого розвитку взаємопов'язаних елементів навколишнього природного середовища (рослинності, ландшафту тощо).
Проміжні цілі:
- запобігання забрудненню підземних вод у найбільш екологічно несприятливих районах;
- тампонаж маловодних, недіючих, покинутих свердловин.
Заходи щодо охорони підземних вод і ліквідації джерел їх забруднення, у тому числі перших від поверхні водоносних горизонтів, забезпечуються виконанням запланованих заходів за іншими напрямами реалізації ,л^, 3 метою запобігання забрудненню підземних вод передбачається:
- розроблення і введення в дію системи ідентифікації та удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної бази даних;
- дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні води, їх захищеності, якісного стану;
- організація системи моніторингу.
Виняткова суспільна актуальність і доцільність визначаються такими факторами:
- Інгулець відіграє важливу роль у водозабезпеченні значного регіону України;
- надмірне антропогенне навантаження порушило природну рівновагу, різко знизило якість водноресурсного потенціалу та спричинило кризовий екологічний стан багатьох територій у басейні Інгульця;
- розв'язання комплексної проблеми екологічного оздоровлення басейну необхідно здійснювати на якісно новому рівні відповідно до радикальних змін характеру природокористування та стратегії розвитку економіки країни;
- результати позитивного розв'язання проблеми матимуть високу екологічну, економічну та соціальну ефективність;
- подальше затягування розв'язання проблеми завдає істотної шкоди природному середовищу, здоров'ю населення та суспільству в цілому;
• необхідність концентрації значних сил і ресурсів, довгочасний характер проблеми та її масштабність у зв'язку із значною територією басейну зумовлюють очевидну необхідність участі в її розв'язанні всіх областей, що розміщені в басейні, багатьох галузей господарства та громадськості.
Виконання завдань має бути важливою складовою формування тареалізації екологічної політики України на її шляху до сталого розвитку та інтегрування у світове співтовариство.
ОСНОВНА МЕТА
- це довгостроковий організаційно-економічний документ, що визначає стратегію і шляхи розв'язання однієї з найважливіших загальносуспільних проблем - екологічного оздоровлення водних об'єктів басейну Інгульця та поліпшення якості питної води, яка є важливою складовою екологічної політики суспільства, орієнтованої на створення безпечних умов життя людини та відновлення природного середовища.
Основною метою є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Інгульця, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.
Головними передумовами формування стратегії є усвідомлення того, що:
- розв'язання проблеми екологічного оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води є одним із невідкладних суспільно значущих завдань;
- збереження тенденції до погіршення екологічного стану водних об'єктів басейну в майбутньому може загрожувати біологічно-генетичною деградацією населення, що проживає на території басейну і негативно позначитися на економічних показниках розвитку господарства;
- в умовах напруженого водогосподарського балансу і несприятливого екологічного стану в басейні, що історично склалися внаслідок структурних деформацій господарського комплексу і недосконалої водоохоронної діяльності, неможливе екологічно безпечне використання водних ресурсів без коригування існуючої екологічної політики;
- структурну перебудову господарського комплексу необхідно провадити з гарантуванням екологічної безпеки населення та відновлення навколишнього середовища;
-незадовільний екологічний стан водних об'єктів поряд з недосконалими технологіями водопідготовки є головною причиною погіршення якості питної води та зумовлює фактори поширення різних захворювань і погіршення здоров'я населення;
-забруднення водних джерел не повинно становити загрозу для здоров'я людини;
-необхідне поетапне впровадження (замість принципу реагування) превентивних заходів до охорони та відновлення водних ресурсів. Забезпечення постійного і стабільного економічного розвитку території басейну, збалансованості процесів використання і відтворення водних ресурсів можливо досягти за рахунок:
- реалізації природоохоронної політики, спрямованої на зменшення антропогенного навантаження на природні, у тому числі й на водні, об'єкти;
- впровадження екологічно безпечного використання водотоків та водоймищ;
- забезпечення пріоритету екологічних критеріїв, показників та вимог над економічними;
- застосування басейнового, комплексного та програмно-цільового підходів до раціонального використання водних ресурсів на засадах визнання факту їх обмеженості і забрудненості внаслідок діяльності людини.
5. Розрахунки та фінансування заходів
Розв'язання проблем екологічного оздоровлення басейну та поліпшення якості питної води в умовах дефіциту бюджетних асигнувань і формування в країні ринкової економіки можливе за умов:
- удосконалення механізму екологічного регулювання на засадах раціонального поєднання ринкових і адміністративних важелів та механізму реалізації заходів
- впровадження поетапного реалістичного підходу до розв'язання проблем з визначенням пріоритетних дій та їх цільової спрямованості;
- мобілізації місцевих ресурсів та ініціатив;
посилення ролі громадської думки у прийнятті рішень з важливих екологічних питань.
МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ І КОНТРОЛЬ ЗА її ВИКОНАННЯМ
Реалізація забезпечується за допомогою цілеспрямованої державної системи, яка включає в себе:
а) законодавчо-правову базу;
б) економічний механізм;
в) організаційний механізм;
г) контроль за виконанням Програми.
1. Законодавчо-правова база
Для удосконалення законодавчо-правової бази необхідно:
- забезпечити впровадження прийнятих та підготувати нормативно-правові акти щодо:
- здійснення державного моніторингу вод;
- стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів та громадських інспекторів, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
- розробки і затвердження нормативів гранично допустимого скиду та переліку забруднюючих речовин, що нормуються;
- визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них;
- режиму зон санітарної охорони водних об'єктів;
- видачі дозволів на будівельні, днопоглиблювальні, вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;
- відшкодування збитків водокористувачам, завданих припиненням права або зміною умов спеціального водокористування;
- переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);
користування землями водного фонду;
- складання паспортів басейнів річок;
-справляння платежів за спеціальне водокористування;
- погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування;
- фінансування природоохоронних заходів з оздоровлення басейну Інгульця та поліпшення якості питної води за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів в межах коштів, передбачених у відповідних бюджетах, та позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища.