Смекни!
smekni.com

Менеджмент у шоу-бізнесі (стр. 6 из 6)

Зараз велика частка шоу-бізнесу спонсорується тіньовим бізнесом, не дивлячись на те, що легальний бізнес прагнути окультурити свою діяльність. Тому початкуючим продюсерам і менеджерам необхідно мати уявлення про те, з ким і головне з чим вони мають справу. Адже джерело фінансування часто пов'язане з проблемою віддачі грошей інвесторові, а, як відомо, окупаються тільки 3 з 10 проектів, що курируються навіть професіоналами. Безліч випадків підтверджують те, що треба вибірково відноситися до грошей. Але якщо ви упевнені в собі, то можна ризикнути. Ризик – благородна справа, і без нього не обходяться діячі шоу-індустрії. Просто завжди треба порівнювати свої можливості.

У цьому і полягає мистецтво фандрейзингу, пошуку фінансування.

Але найцікавіше, що формули успіху до цих пір так і не придумано, тому кожен йде своїм шляхом і вибирає сам.


Висновок

Одночасно з офіційною радянською естрадою в 60-70-і рр. під впливи творчості групи "Бітлз" з'являються різні музичні, головним чином самодіяльні колективи. Вони мали соціальну спрямованість, що не давало ним можливості існування в рамках державних концертних організацій. Саме в цей час формується нове покоління організаторів-менеджерів, які беруть на себе всі проблеми організації концертів подібних ансамблів.

Основним місцем проведення концертів були кафе. Менеджери брали на себе всі витрати по апаратурі, транспорту, врегулюванню питань з адміністрацією залів, кафе і розповсюдження квитків, які нібито були безкоштовними (запрошувальними). Як афіші служили листівки і телефонні переговори з поклонниками. В цей же час розвивається виробництво звукової апаратури причому приватно.

Подібна діяльність приносить прибуток, а тенденція таких концертів, що розповсюдилася, вимагає наявність відповідного світлового і звукового устаткування.

Розвивається студійна діяльність, удосконалюється студійний апарат.

Знаходяться можливості неофіційного запису груп і розповсюдження касет. Враховуючи збільшений інтерес до рок-культури з боку молодого покоління, державні концертні організації запрошують на договірній основі подібні колективи.

На базі ж філармонічних і державних організацій створюються ВІА (вокально-інструментальні ансамблі), що використовують репертуар радянських композиторів і що є строгому репертуарному цензу з боку держави.

Естрада вступає в світ бізнесу. А для цього їй необхідні професіонали, люди, що уміють організувати справу так, щоб воно приносило прибуток не тільки артистові, групі, фірмі, але і державі (у вигляді податків).

Таким чином, що виник шоу-бізнес в наший країні ввібрав в себе накопичений досвід дореволюційної і радянської естради, зазнавши ідеологічний пресинг держави; він розвивається в нових умовах, по правилах ринкових відносин.

Познайомившись з основними питаннями, освітлення яких необхідне для просування артиста, хочеться виразити подяку авторам видань, з яких черпалася основна інформація, використовувана в даній курсовій роботі. Без зусиль нижче перерахованих людей робота могла виявитися неповною унаслідок закритості і відособленості сфери шоу-бізнесу:

Артемій критик Троїцкий, музичний

Олексій Коновалов, перший дипломований продюсер РФ

Світлана Корнєєва, промоутер, режисер і постановник

Сергій Іванов, арт-директор компанії "Roch Stage"

Алла Тіпанова, композитор

Йосип Прігожін, президент компанії "NOX Music"

Олег Нестеров, президент ПЦ "Снегирі-музика".

Ця робота була присвячена найцікавішій темі, пов'язаній з менеджментом організацій. Примітне те, що інтереси студентів перетинаються і співпадають з вимогами викладачів. Тема менеджменту шоу-бізнесу пов'язана з багатьма предметами. Це і економіка, і політика, і менеджмент, і ділове спілкування, і мистецтво, а також музика, література і право.

На закінчення хочеться сказати, що моє знайомство з сферою розваг продовжується. Тому поспішаю запевнити, що це не остання робота про індустрію шоу-бізнесу, написана мною. І поки невідомо з яким предметом університетської програми вона буде зв'язана, але відоме одне – дослідницька робота буде продовжена.


Список використаної літератури

1. Дороти Д. Паблисити и паблик рилейшенз. – М.: Филинъ, 1996.

2. Жданова Е., Иванов С., Кротова Н. Управление и экономика в шоу-бизнесе. – М.: Финансы и статистика, 2003.

3. Зайцев В. П. Режисура естради та масових видовищ: Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2003.

4. Коновалов А. Маленькие секреты большого шоу-бизнеса. – СбП.: Питер, 2004.

5. Корнеева С. Как зажигают звезды. Технологии музыкального продюссирования. – СбП.: Питер, 2004.

6. Музична естрада: Словник / Управління культури Харківської держ. адміністрації Харківський обласний центр народної творчості / В.М. Откидач (уклад.). – Х. : Видавець І.В. Якубенко, 2004.

7. Поплавський М.М. Антологія сучасної української естради. – К.: Преса України, 2004.

8. Поплавський М.М. Менеджер шоу-бізнесу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

9. Поплавський М.М. Шоу-бізнес: теорія, історія, практика: Підручник для студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв. – К., 2001.

10. Руда А. 1000 зірок шоу-бізнесу. – К.: Школа, 2006.

11. Хренов Н. Социально-психологические аспекты взаимодействия искусства и публики. – М., 1991.