Методи пошуку та відбору артиста його персональним менеджером
Вступ
Розділ 1. Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників художньо-мистецьких колективів як психолого-педагогічна проблема
1.1 Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників художньо-мистецьких колективів
1.2 Персональний менеджмент в області музичного мистецтва і утворення: понятійно-категоріальний апарат дослідження
1.3 Понятійний апарат розвитку артиста
Розділ 2 Методи і технології розвитку артиста PR засобами
2.1 Методи і технології зв'язків з громадськістю
2.2 Метод організації турне і концертів акторів персональним
менеджером
2.3 Робота з пресою
Висновок
Список літератури
Вступ
Актуальність дослідження. Для сучасного етапу соціального і культурного розвитку Українихарактерні радикальні політичні і економічні перетворення, що роблять вплив на всі сторони суспільного життя. Динаміка, складність і багатоплановість цих процесів настільки значительна, що це дає підстави називати справжній історичний період переломний-перехідним. Збереження і примноження духовної складової - вищій цінності національної культури — осмислення ролі музики «як ефективного засобу вдосконалення внутрішнього світу особи» (Л.С.Зорилова) стає одним з найважливіших завдань освітньої парадигми у вузах культури і мистецтва на сучасному етапі.
Вивчення сучасної ситуації в області культури і мистецтва показує, що не завжди талановитий музикант, що володіє значним інтелектом і широкою утвореною, творчий вуз, що успішно закінчив, виявляється готовий до керівництва художньо-мистецьким колективом. Сьогодні в Україні існує серйозна проблема з менеджментом у сфері культури, а успішне поєднання творчих і управлінських функцій в одній особі є виключенням з правил.
Для молодого музиканта, тільки вступаючого на професійний шлях, проблема самореалізації і самоактуалізації сьогодні безпосередньо пов'язана не тільки з рівнем з його творчого потенціалу: знайдених в учбово-виховному процесі естетично-ціннісних орієнтації, знань, умінь і навиків, але і з умінням вистояти на ринку праці, добитися бажаної роботи, зуміти довести свою професійну придатність, активно включитися в творчо-творчу діяльність, виявитися корисним і значущим членом творчого колективу. Все це свідчить про назрілу необхідність вироблення нових підходів до процесу професійної підготовки музикантів - майбутніх керівників художньо-мистецьких колективів, що базується на розумінні того, що менеджмент як наука про управління, арт-менеджмент як наука про управління у сфері мистецтва і персональний менеджмент (самоменеджмент) як особиста тектология — організаційна наука управління самим собою, сьогодні є ключовою ланкою в підготовці фахівців в області музичного мистецтва і освіти, що володіють високою професійно-управлінською культурою. Ступінь вивченої проблеми. Аналізу сучасних тенденцій і особливостей розвитку системи професійної освіти присвячені численні дослідження (Н.К.Бакланова, А.А.Вербицкий, Л.С.Зорилова, Т.Г.Киселева, Н.В.Кротова, В.И.Черниченко, В.М. і В.В. Чижікови і ін.), направлені на пошук нових підходів, що відповідають гуманістичній освітній парадигмі.
Об'єкт дослідження - професійно-управлінська культура актора- музиканта.
Предмет дослідження: становлення професійно-управлінської культури музиканта в процесі навчання персональному менеджменту.
Метою даної роботи є вивчення персонального менеджменту артиста. Основними завданнями роботи є:
- визначення мети і завдання персонального менеджменту артиста; - розгляд суб’єктів та партнерів мистецького проекту, його етапів, засобів, ресурсів та проблем;
-аналіз успішних проектів в галузі шоу-бізнесу;
- визначення проблем і перспектив українського шоу-бізнесу.
Об’єктом дослідження є менеджмент сфери мистецтва світової та вітчизняної економіки. Предметом дослідження відповідно до поставленої мети є особливості та закономірності розвитку персонального менеджменту артиста в умовах ринкової трансформації економіки України.
Менеджмент — це особливий тип управління, що формується в Україні у міру розвитку в її економіці ринкових відносин. У економічній літературі відомо багато визначень менеджменту, перш за все розрізняють менеджмент в широкому і вузькому сенсі цього слова. У широкому сенсі менеджмент — це управління фірмою, підприємством, концертною організацією, платним учбовим закладом в умовах ринкової економіки, в якій співіснують різні форми власності, підприємці, професійні менеджери і др.; у вузькому сенсі менеджмент включає тільки діяльність професійних менеджерів по плануванню, організації, мотивації, контролю діяльності тієї або іншої установи.
Більшість фахівців і учених сходяться на думці, що менеджмент є різновидом управління, але відрізняється від нього тим, що носить більш прикладний і конкретний характер (В.М. Чижиків, В.В. Чижиків і ін.). «Його утилітарна спрямованість виявляється в процесах, що забезпечують інтеграцію і найбільш ефективне використання матеріальних і людських ресурсів на користь досягнення мети» [16. С.57]
Вивчення сучасної ситуації в області музичного мистецтва і освіти показує, що не завжди талановитий музикант, що володіє значним інтелектом і широкою утвореною, творчий ВУЗ, що успішно закінчив, виявляється готовий до керівництва художньо-мистецьким колективом. Успішне поєднання творчих і управлінських функцій в одній особі - сьогодні, скоріше, виключення з правил.
Як показує практика, в Україні існує серйозна проблема з менеджментом у сфері культури» [12. С.22].
Про це свідчать багато висловів сучасних музикантів. Сьогодні професори консерваторії, поза сумнівом поважані і гідні люди, «не можуть займатися тим, чим винні, тобто бути в більшою частиною управлінцями», а для успішного функціонування консерваторії, в першу чергу, «необхідний організатор і менеджер» [14. с. 4].
Аналіз сучасної соціокультурної ситуації, проведений членами Ради з культури при президентові, до складу якого входять відомі діячі культури і мистецтва, дозволив зробити висновок, що на сучасному етапі «державі необхідно серйозно турбуватися проблемою підготовки і перепідготовки управлінських кадрів для творчих організацій, залученням в сферу мистецтва кваліфікованих менеджерів. Слід розробити спеціальну програму по підвищенню ефективності менеджменту у сфері культури і мистецтва, що передбачає коректування учбових планів, стажування, різні заходи стимулювання праці управлінців (включаючи гранти, стипендії, премії)» [11, с.22].
Підготовка ефективного менеджера у сфері мистецтва неможлива без організації навчання персональному менеджменту (самоменджменту), який, за визначенням сучасних учених (В.Бондаренко, С.Резник, С.Соколов, Ф.Удалов), є наукою про самоорганізацію і самоврядування людини. Як справедливо помічає Э.Коротков, курс персонального менеджменту «широко вивчається і давно застосовується в зарубіжній учбовій практиці підготовки управлінських кадрів. У Україні ж існує певний пропуск в спеціальній літературі по даному напряму». І далі учений робить висновок про необхідність введення такого курсу в підготовку фахівців, оскільки «абсолютно очевидно, що якщо людина не в змозі добре управляти не тільки власним життям, але і власними справами, то дуже важко сподіватися, що він зможе ефективно управляти іншими людьми»
Введення курсу персонального менеджменту в області мистецтва в процес підготовки музикантів - виконавців, педагогів, керівників художньо-мистецьких колективів - є серйозною психолого-педагогічною проблемою, оскільки вимагає розгляду і вивчення:
• специфіки персонального менеджменту в області мистецтва;
• мотивації до процесу вивчення персонального менеджменту
музикантами;
• можливості створення і впровадження експериментального курсу персонального менеджменту в області мистецтва;
• проблеми створення педагогічних умов, необхідних для впровадження персонального менеджменту в процес підготовки музиканта-керівника художньо-мистецького колективу:
• ефективності освоєння персонального менеджменту у процесі становлення професійно-управлінської культури музиканта — керівника художньо-мистецького колективу.
Таким чином, представлене дослідження охоплює широкий круг проблем, пов'язаних з організацією навчання персональному менеджменту музикантів-керівників художньо-мистецьких колективів.
Підготовка музикантів, прагнучих стати керівниками художньо-мистецьких колективів, є складний, багатоступінчатий процес збагнення музики, виявлення її значущості для себе, отримання особово-ціннісного погляду на майбутню професійну діяльність, її цілі і завдання. Ухваливши рішення стати в майбутньому керівником художньо-мистецького колективу, молодий музикант виділяє для себе поле діяльності, яке має певну специфіку.
Інтегруючи поняття «Персональний менеджмент» (ключове для даного дослідження) в сферу музичної культури, звернемося до його суті, змісту і принципів реалізації в особливому духовному просторі, центром якого є музика - одне з найскладніших і багатозначних мистецтв. Акцентуємо увагу перш за все на тому, що поняття «Духовна культура», нерозривно пов'язане із становленням особи музиканта, інтерпретується в дослідженні як основа саморегуляції і самоорганізації, яка, за визначенням Е.Артамоновойвиступає як концептуальна ідея «самотворення професійного образу, відповідно до вертикальної національної традиції духовного ідеалу»(13.С. 1). Е.Артамонова називає духовну культуру особи «культурою в культурі», підкреслюючи цим визначенням цілісність і самодостатність особи. В той же час культуролог В.Апрелева, розглядаючи музику «як вираз і передбачення культури», постійно підкреслює, що музика і культура - це «битійственная цілісність» [2.С. 5].