З погляду оцінки рівня ризику особливий інтерес представляє вивчення спеціальних коефіцієнтів, розрахунок яких заснований на існуванні визначених співвідношень між окремими статтями фінансової звітності.

Найбільш важливими для аналізу є коефіцієнти, що характеризують:

платоспроможність підприємства;

фінансову стійкість підприємства.

Ці показники дають чітку уяву про фінансово-економічний стан підприємства і дозволяють виявити і оцінити ризики, які супроводжують його діяльність [12, с. 209].

Аналітичні дані для розрахунку комплексного показника ризику з використанням показників ліквідності та фінансової стійкості, їхніх нормативних значень і бальної шкали з урахуванням ознаки динаміки подані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Аналітичні дані для розрахунку комплексного показника ризику

Фінансові коефіцієнти	Інтервал значення коефіцієнта за зонами ризику
Безризикова (3 бали)	Припустима (2 бали)	Критична (1 бал)	Катастрофічна (0 балів)
1	2	3	4	5
1. коефіцієнт поточної ліквідності	(2,00; ∞)	(1,50; 2,00]	(1,00; 1,50]	(-∞; 1,00]
2. коефіцієнт швидкої ліквідності	(1,00; ∞)	(0,70; 1,00]	(0,50; 0,70]	(-∞; 0,50]
3. коефіцієнт абсолютної ліквідності	(0, 20; ∞)	(0,15; 0, 20]	(0,10; 0,15]	(-∞; 0,10]
4. коефіцієнт заборгованості	(-∞; 0,50)	[0,50; 1,00)	[1,00; 1,50)	[1,50; ∞)
5. коефіцієнт маневреності	(0, 20; ∞)	(0,10; 0, 20]	(0,05; 0,10]	(-∞; 0,05]
6. коефіцієнт автономії	(0,60; ∞)	(0,40; 0,60]	(0,10; 0,40]	(-∞; 0,10]
7. коефіцієнт фінансової стійкості	(0,90; ∞)	(0,80; 0,90]	(0,60; 0,80]	(-∞; 0,60]
Зміна показника в динаміці ± 0,5 бала

Область, у якій втрати не очікуються, називають безризиковою зоною, їй відповідають нульові втрати.

Зона припустимого ризику - це область, у межах якої величина ймовірних утрат не перевищує очікуваного прибутку і, отже, діяльність підприємства має економічну доцільність. Межа зони припустимого ризику відповідає рівню втрат, рівному розрахунковому прибутку.

Зона критичного ризику - це область можливих утрат, що перевищують величину очікуваного прибутку аж до величини повної розрахункової виручки (суми витрат і прибутку). Тут підприємець ризикує не тільки не одержати ніякого доходу, але й понести прямі збитки в розмірі всіх здійснених витрат.

Зона катастрофічного ризику - це область ймовірних утрат, що перевершують критичний рівень і можуть досягати величини, рівної власному капіталу підприємства. Катастрофічний ризик може привести підприємство чи підприємця до краху і банкрутства. Крім того, до категорії катастрофічного ризику (незалежно від величини майнового збитку) варто віднести ризик, пов'язаний із загрозою життю і здоров'ю людей і виникненням економічних катастроф [6, с.53].

На базі розробленої аналітичної таблиці та розрахованих фінансових коефіцієнтів за 2 роки (2007 р. та 2008 р.) були нараховані бали, з урахуванням динаміки показників по роках (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Бальна шкала для розрахунку комплексного показника ризику

Фінансові коефіцієнти	Значення коефіцієнта		Бальна шкала
Базисний рік	Звітний рік	Базисний рік	Звітний рік
1. коефіцієнт поточної ліквідності	1,26	0,97	1,5	0,5
2. коефіцієнт швидкої ліквідності	0,44	0,39	0,5	0
3. коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,01	0,06	0	0,5
4. коефіцієнт заборгованості	0,31	0,6	3,5	2
5. коефіцієнт маневреності	0,08	-0,02	1,5	0
6. коефіцієнт автономії	0,76	0,62	3,5	3
7. коефіцієнт фінансової стійкості	0,76	0,62	1,5	1
Сума в балах	---	---	12	7

Підсумувавши бальні оцінки всіх показників розраховуємо їх середнє значення (комплексний показник ризику) за формулою:

, (2.1)

де КПР - комплексний показник ризику;

- значення і-го показника, бал;

- кількість використовуваних показників.

Таким чином, комплексний показник ризику для підприємства ВАТ "Перетворювач" склав:

2007 р.:

2008 р.:

Отже можна зробити висновок про те, що підприємство стало більш вразливим до негативного впливу ризику в звітному періоді порівняно з базисним.

На основі отриманого значення КПР необхідно віднести підприємство до певної зони ризику. Величину бальної оцінки можна прийняти за центральне значення інтервалу. Тобто, якщо величина припустимого ризику оцінювалась в 2 бали, то зону припустимого його рівня можна прийняти в інтервалі КПР (1,5; 2,5], зону критичного ризику (із центром 1) - КПР (0,5; 1,5]. Отже без ризикову зону і зону катастрофічного ризику відповідно в інтервалах КПР (-∞; 0,5] і КПР (2,5; ∞).

Таким чином, ВАТ "Перетворювач" в базисному році знаходилося в припустимій зоні ризику, а в звітному стало більш вразливим до впливу ризиків і потрапило до зони критичного ризику.

2.3 Оцінка рівня фінансового ризику інвестиційної операції

Оцінка рівня ризику є найбільш складним і відповідальним моментом, оскільки саме від її результатів залежать подальші дії підприємства. Проте не дивлячись на високий рівень невизначеності, кожний вид фінансового ризику може отримати відповідну кількісну оцінку.

Для того, щоб кількісно визначити величину ризику, необхідно знати всі можливі наслідки певної дії та ймовірність самих наслідків. Ймовірність означає можливість отримання конкретного результату. По відношенню до економічних задач методи теорії ймовірностей зводяться до визначення значень ймовірностей настання подій і до вибору з усіх можливих подій найбільш привабливої події, виходячи з найбільшої величини математичного сподівання.

Наприклад, маємо два варіанти вкладення капіталу. Встановлено, що при вкладенні капіталу в проект “А” - очікується отримання прибутку у розмірі 3000 грн., що має ймовірність 0,26, а при вкладенні у проект “В” - отримання прибутку у розмірі 3200 грн., що має ймовірність 0,2. Тоді очікуване отримання прибутку від вкладення капіталу (тобто математичне сподівання) по проекту “А” буде становити - 780 грн. (3000 х 0,26); по проекту “В” - 640 грн. (3200 х 0, 20).

Ймовірність настання події може бути визначена об’єктивним чи суб’єктивним методом.

Об’єктивний метод визначення ймовірності побудований на визначенні частоти, з якою відбувається дана подія. Якщо відомо, що при вкладенні капіталу в будь-яку справу прибуток у розмірі 3000 грн. був отриманий у 26 випадках зі 100, то ймовірність такого прибутку складе 0,26 (26: 100).

Суб’єктивний метод визначення ймовірності заснований на використанні суб’єктивних критеріїв, які базуються на різноманітних припущеннях. До таких припущень можуть належати: думка особи, що оцінює, її особистий досвід, оцінка експерта, думка фінансового консультанта тощо. Коли ймовірність визначається суб’єктивно, то різні особи можуть встановлювати різне значення для однієї і тієї ж події і, відповідно, здійснювати свій власний вибір.

Величина ризику (ступінь ризику) вимірюється за допомогою двох категорій:

- середньоочікуваного значення;

- коливання можливого результату.

Середньоочікуване значення є середньозваженим для всіх можливих результатів, де ймовірність кожного результату використовується в якості частоти або ваги відповідного значення. Середньоочікуване значення показує результат, на який ми сподіваємось в середньому.

Так, якщо відомо, що при вкладенні капіталу в проект “А” з 100 випадків прибуток у розмірі 3000 грн. було отримано в 26 випадках (ймовірність 0,26), прибуток в розмірі 2580 грн. було отримано в 48 випадках (ймовірність 0,48), прибуток у розмірі 1790 грн. було отримано в 26 випадках (ймовірність 0,26), то середній очікуваний прибуток становить 2483,8 грн. (3000 х 0,26 + 2580 х 0,48 + 1790 х 0,26). Аналогічно встановлено, що при вкладенні капіталу в проект “В” середній прибуток склав теж 2483,8 грн. (3200 х 0,2 + 2573 х 0,6 + 1500 х 0,2) (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 - Розподіл ймовірності очікуваних доходів за двома інвестиційними проектами

Можливі значення кон'юнктури інвестиційного ринку	Інвестиційний проект "А"			Інвестиційний проект "В"
Можливі значення кон'юнктури інвестиційного ринку	Розрахунковийдохід	Значення ймовірності	Сума очікуванихдоходів, грн. (2*3)	Розрахунковий дохід	Значення ймовірності	Сумаочікуваних доходів, грн.(5*6)
Висока	3000	0,26	780,0	3200	0, 20	640,0
Середня	2580	0,48	1238,4	2573	0,60	1543,8
Низька	1790	0,26	465,4	1500	0, 20	300
В цілому	1,00	2483,8	1,00	2483,8

Порівнюючи дані за окремими інвестиційними проектами, можна побачити, що розраховані величини доходів по проекту “А” коливаються в межах від 1790 до 3000 грн. при сумі очікуваних доходів в цілому 2483,8 грн., по проекту “В” сума очікуваних доходів в цілому також складає 2483,8 грн., однак їх коливання здійснюється в діапазоні від 1500 до 3200 грн. Навіть такий простий збіг дозволяє зробити висновок про те, що ризик реалізації інвестиційного проекту “А” значно менший, ніж проекту “В”, де коливання розрахованого доходу вище.

Чисельне значення цього коливання характеризує показник середньоквадратичного відхилення (σ), що розраховується за формулою:

Поліпшення фінансово-господарської діяльності за рахунок зменшення впливу фінансових ризиків (стр. 6 из 8)

2.3 Оцінка рівня фінансового ризику інвестиційної операції