Поліпшення фінансово-господарської діяльності за рахунок зменшення впливу фінансових ризиків (стр. 7 из 8)

, (2.2)

де

- число періодів;

- число спостережень;

- розрахунковий дохід по проекту при різних значеннях кон’юнктури;

- середній очікуваний дохід за проектом;

- значення ймовірності, що відповідає розрахунковому доходу.

Розрахунки даного показника по раніше розглянутих вихідних даних наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Розрахунок середньоквадратичного відхилення за двома інвестиційними проектами

Варіанти проектів	Можливі значеннякон'юнктуриінвестиційного ринку
Проект "А"	Висока	3000	2483,8	+516,2	266462,44	0,26	69280,23	-
	Середня	2580	2483,8	+96,2	9254,44	0,48	4442,13	-
	Низька	1790	2483,8	-693,8	481358,44	0,26	125153, 19	-
	В цілому	-	2483,8	-	-	1,00	198875,55	445,95
Проект "В"	Висока	3200	2483,8	+716,2	512942,44	0, 20	102588,49	-
	Середня	2573	2483,8	+89,2	7956,64	0,60	4773,96	-
	Низька	1500	2483,8	-983,8	967862,44	0, 20	193572,48	-
	В цілому	2483,8	-	-	1,00	300934,93	548,58

Результати розрахунку показують, що показник середньоквадратичного відхилення по інвестиційному проекту "А" складає 445,95 в той час, як по інвестиційному проекту "В" - 548,58 що свідчить про більший рівень ризику.

Розраховані показники середньоквадратичного відхилення по інвестиційних проектах, що розглядаються, можуть бути інтерпретовані графічно (рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 - Розподіл ймовірності очікуваного (розрахункового) доходу за двома проектами

З графіку видно, що розподіл ймовірностей проектів "А" і "В" мають однакову величину розрахункового доходу, однак в проекті "А" крива розподілу вужча, що свідчить про менший рівень коливання варіантів розрахункового доходу відносно очікуваної величини доходу, а отже і про менший рівень ризику цього проекту.

Наступним показником, що дозволяє оцінити ризик, є коефіцієнт варіації. Коефіцієнт варіації - відносна величина, тому на її розмір не впливають абсолютні значення показника, що вивчається. За допомогою коефіцієнта варіації можна порівнювати навіть рівень коливання ознак, які виражені в різних одиницях виміру. Коефіцієнт варіації може змінюватись від 0 до 100 %. Чим більший коефіцієнт, тим більший рівень коливання. Встановлена наступна якісна оцінка різних значень коефіцієнту варіації:

до 10 % - слабкий рівень коливання;

10 - 25 % - помірний рівень коливання;

більше 25 % - високий рівень коливання [7, с.375-380].

Розрахунок коефіцієнту варіації здійснюється за формулою 1.5 Результати розрахунку зведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Розрахунок коефіцієнта варіації за інвестиційними проектами

Варіанти проектів
Проект "А"	445,95	2483,8	0,18
Проект "В"	548,58	2483,8	0,22

Коефіцієнт варіації при вкладенні капіталу в проект "А" менший, ніж при вкладенні його в проект "В", що дозволяє зробити висновок про прийняття рішення на користь проекту "А".

Розділ 3. Рекомендації щодо зменшення впливу ризиків на фінансово-господарську діяльність ВАТ "Перетворювач"

З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однією із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршує ситуацію в сфері взаємних розрахунків фірми.

Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового, фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкодоступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.).

Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хиткого фінансового стану.

Значне накопичення запасів на підприємстві, товарів, що не призначені під конкретні замовлення, відвернення грошей у дебіторську заборгованість - все це результат незадовільного управління активами.

Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація управління його оборотними активами:

- зменшення кількості запасів до мінімально необхідних;

- виробництво товарів лише під конкретні замовлення;

- зменшення дебіторської заборгованості і т.д.

Управління ризиком ліквідності здійснюється за допомогою централізованого управління грошовими потоками, детального планування і прогнозування майбутніх грошових надходжень та видатків, на основі якого складається платіжний календар.

На розрахунковому рахунку та в касі грошей повинно бути менше (але й не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Прийнято вважати, що в підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади) і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються в той самий період. Необхідною умовою зменшення впливу ризиків на фінансово-господарську діяльність ВАТ "Перетворювач" є своєчасне та повне надання фінансової інформації, необхідної для адекватної нейтралізації фінансового ризику. Важливим фактором боротьби з ризиками та їх наслідками є створення резервних фондів. Підприємство може створювати, зокрема, такі спеціалізовані резервні фонди:

- резервний фонд за гарантійними зобов’язаннями;

- резервний фонд виплат персоналу;

- резервний фонд додаткового пенсійного забезпечення;

- резервний фонд на здійснення реструктуризації;

- резервний фонд за обтяжливими та значними контрактами;

- інші фонди.

Підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умов ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану й використання господарських засобів. Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.

Висновки

Не зважаючи на те що питання ризику вивчається вже на протязі досить значного проміжку часу, серед науковців й досі немає єдиної думки щодо визначення ризику. Одним з найпоширеніших визначень ризику є можливість небезпеки, невдачі та понесення втрат.

З позиції фінансової діяльності ризик - це ймовірність виникнення збитків, втрат або недоотримання прибутку порівняно з прогнозним варіантом.

Функціонування будь-якого суб’єкта підприємництва на різних етапах та в найрізноманітніших сферах діяльності пов’язане з невизначеністю. Існування невизначеності в діяльності суб’єктів господарювання є причиною виникнення ризиків, без яких неможливий ефективний розвиток підприємства.

Уникнути невизначеність в підприємництві неможливо, адже вона являє собою елемент об’єктивної дійсності, тому що завжди існує аспект неоднозначності розвитку, неможливості точного прогнозування певних подій, неповної чи недостовірної інформації.

Фінансовий ризик впливає на багато аспектів господарської діяльності підприємства, однак найбільш суттєво його вплив виявляється у двох напрямках:

1. рівень ризику впливає на формування рівня прибутковості фінансових операцій підприємства - ці два показники тісно взаємопов’язані і представляють собою єдину систему "прибутковість - ризик";

2. фінансовий ризик є основною формою генерування прямої загрози банкрутства підприємства, тому що фінансові втрати, пов’язані з цим ризиком, найбільш відчутні.