Тема: Процес організації технологічного ланцюжка
Зміст
Вступ
1. Процес організації технологічного ланцюжка
1.2 Технологічні ланцюжки як об'єкт управління
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Під організацією технологічного ланцюжка розуміють комплекс заходів з узгодження і затвердження всіх питань, пов'язаних з функціонуванням цієї ТЛ. Питання можуть бути будь-які, що дозволяють запобігти як можна більше непорозумінь надалі.
Процес організації технологічного ланцюжка становить невід'ємну частину циклу управління. Він полягає в наступному:
узгодження організаційної схеми;
узгодження плану ефективності;
пошук інвестора (як правило, банк у структурі ФПГ);
підготовка та узгодження нормативних документів;
визначення форм оповіщення, взаємодії, впливу;
затвердження дати початку функціонування технологічного ланцюжка;
підписання договорів;
призначення керуючого ланцюжком;
отримання грошових коштів і початок функціонування.
Одним з видів організаційної схеми є горизонтальна корпорація.Така організація виробничого процесу дозволяє уникнути таких негативних проявів, як глибоко вкоренилася бюрократія, яка тягла виробництво тому і до цього.У пошуках більш високої ефективності і продуктивності великі корпорації починають перемальовувати схему організаційної ієрархії, яка визначала буття корпорацій з часів Індустріальної Революції.
Процес організації ТЛ, як невід'ємний етап циклу управління, спрямований на підвищення ефективності функціонування створюваної ТЛ, тому в процесі управління взаємодіють фахівці різних служб, що повністю відповідає концепції горизонтальної корпорації. Таким чином, на етапі організації створюються передумови для успішного освоєння технології та функціонування виробничого процесу в рамках технологічного ланцюжка з мінімальним ризиком.
Мотивація учасників конкретної технологічного ланцюжка - це процес спонукання учасників до діяльності для досягнення загальних цілей ТЛ і ФПГ. Таким чином, кожен з учасників ТЛ має чітко уявляти мету функціонування ТЛ, а також повинен знати, що він отримає при виконанні своїх завдань всередині ТЛ. Мотивація необхідна для продуктивного виконання прийнятих рішень та намічених робіт. Мотивація, побудована на негативі, недостатня. Необхідно створювати конструктивну атмосферу всередині колективу. Коли атмосфера всередині колективу позитивна це саме спонукає до роботи. Основна ідея мотивації в тому, що дуже багато чого люди здатні зрозуміти, якщо їм пояснити. Сучасні теорії мотивації засновані на результатах психологічних досліджень.
Сучасна теорія мотивації робить наголос на визначенні переліку та структури потреб людей. Потреби - це усвідомлена відсутність чого-небудь, що спричиняє спонукання до дії. Потреби можна задовольнити винагородами. Винагорода - це те, що людина вважає для себе цінним. Менеджер технологічного ланцюжка використовує зовнішні винагороди (грошові виплати, просування по службі) і внутрішні винагороди (почуття успіху при досягненні мети), що отримуються за допомогою самої роботи.
Для стимулювання підприємств, що діють в рамках технологічного ланцюжка, необхідно на організаційному етапі провести розподіл сукупної прибутку підприємств таким чином, щоб кожне підприємство, кожен керівник і прості робітники були зацікавлені у кінцевому результаті діяльності всієї ТЛ.
1.Процес організації технологічного ланцюжка
Формування корпоративних об'єднань передбачає наявність яких-небудь загальних корпоративних інтересів різних суб'єктів господарювання. Найбільш зближуючими з цих інтересів є умови спільного ведення бізнесу, участь в єдиному технологічному бізнес-процесі, що передбачає створення, вдосконалення і залучення нових учасників в єдиний технологічний ланцюжок. Технологічний ланцюжок - упорядкована в процесі виконання операцій по спільному веденню бізнесу сукупність юридичних осіб, що здійснюють виробничу та іншу діяльність з розробки, виготовлення та просування кінцевого продукту технологічного ланцюжка у рамках повного технологічного циклу.
Повний технологічний цикл - сукупність технологічних операцій, які виконуються в певній послідовності, починаючи з переробки сировини, необхідних і достатніх для виготовлення кінцевого продукту.
Сировина - вихідні по відношенню до циклу матеріали, з яких у рамках технологічного цикл виготовляється кінцевий продукт.
Кінцевий продукт - продукція (продукт, послуга), призначена для споживання зовнішніми по відношенню до циклу юридичними або фізичними особами.
Отже, в рамках повного технологічного циклу сировина, піддане переробці за певної послідовності технологічних операцій, "перетворюється" на кінцевий продукт.
Цілі об'єднання підприємств в технологічні ланцюжки: 1. Підвищення ефективності функціонування за рахунок того, що кожен з учасників технологічного ланцюжка зацікавлений у кінцевому результаті. 2. Можливість більш швидкого отримання коштів для здійснення виробничої програми. Оскільки процес контролю з боку фінансових інститутів (кредиторів) полягає в контролі за діяльністю керуючої компанії. Технологічні ланцюжки - це об'єднання підприємств, для яких в даний час дуже гостро стоїть проблема управління. Для ефективного здійснення циклу управління в технологічному ланцюжку одним з актуальних питань є вивчення спільної діяльності, оскільки керівництву корпорації, по-перше, необхідно чітко уявляти собі, наскільки ефективно взаємодіють підприємства всередині технологічного ланцюжка, по-друге, необхідно на кожному етапі відстежувати і виявляти вузькі місця в технологічному циклі.
Керівництву технологічного ланцюжка необхідно вивчення спільної діяльності для того, щоб вирішити дилему: брати участь чи ні в єдиному технологічному циклі, а також, справедливо розподілити прибуток від спільної діяльності. Оскільки підприємства в технологічних ланцюжках є юридично незалежними, для керівництва виникає необхідність кількісно оцінити якість взаємодії. Ця необхідність викликана тим, що в даний час кожне підприємство за прорахунки своїх партнерів змушено розплачуватися власними грошима.Для здійснення процесу управління керуюча компанія повинна визначити і погодити з підпорядкованими підприємствами перелік і обсяг інформації про функціонування кожного підприємства, що надається підприємствами-учасниками керуючої компанії.
У технологічному ланцюжку керівник конкретного підприємства не залежить від керівника проекту в адміністративному порядку, тому керівник проекту повинен мати інші важелі впливу на керівника підприємства.Одним з таких важелів може бути процедура розподілу прибутку від проекту до підприємств-учасників. Іншим важелем може бути делегування конкретних повноважень від підприємства до проекту, зазначене в Статуті підприємства.
Функціонування технологічного ланцюжка - це складний багатогранний процес, що вимагає управління. Основним критерієм для оцінки якості управління є ефективність функціонування технологічного ланцюжка. Для оцінки ефективності необхідно визначити систему показників і описати алгоритми для їх розрахунку. Необхідно не тільки розрахувати значення ефективності, а й проаналізувати її складові.
Під ефективністюрозуміється результат, підвідний певний підсумок діяльності за певний період. Результату передує процес функціонування, в ході якого на підприємствах виробляється продукція, здійснюється її реалізація зовнішнім споживачам. Оскільки технологічний ланцюжок представляє собою функціонуючу систему, вона має на увазі певну специфіку у здійсненні управління. Для здійснення управління функціонуванням технологічного ланцюжка повинна бути створена певна система комунікацій між керівним органом корпорації і технологічними ланцюжками, утвореними в групі, яка б враховувала цю специфіку. Така система комунікацій називається системою управління.
1.2 Технологічні ланцюжки як об'єкт управління
Основна мета планування, функціонування технологічного ланцюжка-визначення основних завдань технологічного ланцюжка, визначення схеми взаємодії, розрахунок планових значень основних показників, вивчення кандидатур на затвердження керівником проекту.
Процес проектування складається з декількох етапів. На першому етапі визначається послідовність взаємодії підприємств-учасників технологічного ланцюжка, порядок здійснення операцій в рамках технологічного циклу. Другим етапом є проектування календарного плану виконання проекту, мета якого-встановити контрольні цифри по тривалості виконання операцій у рамках технологічного ланцюжка. Основою для цього служить інформація, отримана в ході попереднього аналізу контрагентів, про оборотність і тривалості технологічного циклу.
Потенційні учасники технологічного ланцюжка повинні надати звітність за кілька періодів. Третій етап - проектування схеми фінансових потоків.Основу для розрахунку планового бюджету технологічного ланцюжка складає фінансове прогнозування. Плановий бюджет включає цілий пакет документів: прогноз реалізації, план виробництва, прогноз запасів, календар прямих матеріальних витрат, прогноз доходів і витрат підприємства, плановий баланс.
Відправною точкою фінансового прогнозування є прогноз продажів і відповідних ним витрат; кінцевою точкою і метою - розрахунок потреб у зовнішньому фінансуванні. Основні кроки прогнозування потреб фінансування такі:
1. Складання прогнозу продажів різними доступними методами.
2. Складання прогнозу змінних витрат.
3. Складання інвестицій в постійні і поточні активи, необхідні для досягнення необхідного обсягу продажів.
4. Розрахунок потреб у зовнішньому фінансуванні і вишукування відповідних джерел з урахуванням принципу формування раціональної структури джерел коштів.