Предметна рубрикація РЖ за УДК:
- історія аграрної науки;
- економіка сільського господарства, організація та управління сільськогосподарським виробництвом;
- сільськогосподарські машини, знаряддя та інструменти;
- ґрунтознавство;
- агротехніка;
- сільськогосподарська меліорація;
- охорона природи, сталий розвиток, сільськогосподарська екологія;
- хвороби рослин, шкідники рослин, захист рослин;
- рослинництво;
- тваринництво;
- бджільництво;
- шовківництво;
- рибне господарство;
- ветеринарія;
- харчова і переробна промисловість, продукти твариннитва;
- лісове господарство.
До складу редколегії РЖ входять відомі вчені в галузі АПК, що дає змогу об’єктивно оцінювати рівень реферованих публікацій. На сьогодні реферативний журнал ДНСГБ УААН — єдине інформаційне видання, що відображає динамічний розвиток агропромислового комплексу України. Читач має можливість передплачувати, замовляти РЖ у друкованій формі, електронною поштою повний випуск або його частину, а також бібліографічні описи без рефератів.
Різновидом реферативного документа є експрес-інформація. Експрес-інформація — це оперативний документ, який висвітлює найважливіші вітчизняні і зарубіжні досягнення у формі розширених статей, описів винаходів, скорочених перекладів і т. ін. Це може бути розширений реферат якого-не-будь виданого за досить короткий термін найціннішого первинного документа, що потребує оперативного оповіщення. За хронологічними ознаками експрес-інформація – це неперіодичне видання. Його цільове призначення – інформування про найбільш актуальних зарубіжних опублікованих і вітчизняних неопублікованих документах, які вимагають оперативного оповіщення [29].
Інформаційний листок — це реферативний документ відомостей про передовий досвід або науково-технічні досягнення. Найсуттєвіше значення має рівень інформативності реферативного документа, тобто кількість та якість інформації, яку отримує з реферату споживач [27].
Експрес-інформація і інформаційний листок частіше випускаються без довідникового апарату. Автореферати дисертацій супроводжуються списком опублікованих автором робіт по темі [28].
За конструкцією реферативне видання малооб”ємне, видається в обгортці, звичайно без ілюстрацій, але з таблицями, формулами, які допомагають розкрити основний зміст первинного документа.
2.2 Аналітичні центри в Україні і за кордоном
Аналітичні (чи «мозкові») центри (англ. think tanks) — недержавні науково-дослідницькі організації, які, як правило, зосереджують свої зусилля в галузі гуманітарних наук — політики, економіки, соціології, права тощо [43].
«Мозкові центри» реалізують оригінальні дослідження та освітні програми, спрямовані на навчання та здійснення впливу на політиків і осіб, які формують громадську думку з широкого кола економічних, соціальних, політичних, екологічних питань та проблем безпеки. Крім того, вони виступають інструментом суспільного контролю, а відтак, визначають цілі та цінності суспільства.
Найбільшого розвитку «мозкові центри» набули в західному світі і, по суті, є однією з ознак західної демократії.
За домінантними цільовими галузями діяльності «мозкові центри» можна поділити на [43]:
- дослідницько-видавничі;
- лоббістські;
- правозахисні;
- культурологічні;
- цільові.
За обширом проблем, які вони розглядають і вивчають:
- світові (наприклад, так званий «Римський клуб», National Endowment for Democracy в США);
- загальнодержавні;
- регіональні.
За політичними орієнтаціями:
- політично заангажовані (це Think Tanks при політичних партіях і рухах);
- політично незалежні.
На думку Дж. Стеварда, колишнього посла США в Молдові, а нині заступника директора Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні (теж Think Tanks), успішні аналітичні центри повинні об'єднати інтелектуальну досконалість з практичною досконалістю. Враховуючи їх вплив на суспільно-політичні, економічні та ін. процеси, Think Tanks зачисляють до «п'ятої влади» (після законодавчої, виконавчої, судової та ЗМІ).
За даними інтернет-проекту «Мережа аналітичних центрів України» (http://www.intellect.org.ua) станом на 1 лютого 2002 (2005) р., в Україні діяло близько 60 (115) «мозкових центри». Ядром українських Think Tanks виступає Київ — 38 (67) центрів. Далі йде Львів — 14 (32), Донецьк — 8 (28), Харків — 10 (23), Закарпаття (15), Волинь, Дніпропетровськ, Тернопіль, Хмельницький, Чернівці — по 14 на 2005 р., Луганськ, Полтава, Івано-Францівськ, Крим, Вінниця, Херсон, Запоріжжя, Чернігів — по 13-10 центри на 2005 р. Понад два десятки Think Tanks утворено при вузах України, зокрема, Дніпропетровському, Київському, Львівському, Таврійському, Тернопільському та Чернівецькому національних університетах, УАДУ при Президентові України, Харківській національній юридичній академії та ін. Крім того, в Україні діють аналітичні центри окремих олігархів, бізнесових структур, політичних партій. До найбільш авторитетних неурядових аналітичних структур України можна віднести: Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова (УЦЕПД), Агентство гуманітарних технологій (АГТ), Асоціацію молодих українських політологів і політиків (АМУПП), Атлантичну Раду України (АРУ), Інститут політики (ІП), Академію економічних наук України, Український культурологічний центр (УКЦентр) та аналітично-інформаційний журнал "Схід" (Донецьк), Культурологічний часопис «Ї», Київський центр інституту Схід-Захід (КЦІСЗ), Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД), Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД); Центр європейських та міжнародних досліджень (ЦЄМД), Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України (ЦМКЗПУ), Інститут трансформації суспільства (ІТС), Агентство Стратегічних Досліджень (http://sd.net.ua). Потенційно потужними організаціями є Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва (ІЄАП), Інститут Європейської Інтеграції (ІЄІ), Товариство зовнішньої політики України (ТЗПУ), Центр стратегічних досліджень (ЦСД). Фінансування просунутих українських Think tanks, як і в Польщі та Чехії в основному зовнішнє. Наведемо деякі приклади окремих українських «мозкових центрів», які зараз успішно працюють [43].
Міжнародний центр перспективних досліджень засновано в 1993 р. Мета діяльності центру — сприяння розвитку демократичного суспільства та ринкової економіки в Україні, процесам європейської інтеграції України. Здійснює аналітичні дослідження економіки України, прогнози розвитку та оцінку можливих ризиків. На основі опитування 300 промислових підприємств України проводить щоквартальний моніторинг української економіки на мікрорівні. Фінансування в основному міжнародне. Річний бюджет — 1,2 млн. дол. В центрі на постійній основі працює 45 професійних працівників. E-mail: office@icps.kiev.ua
Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова — неприбуткова громадська організація. Здійснює дослідження в таких сферах: внутрішня політика; соціально-економічний розвиток України; енергетика; державне управління; міжнародна економіка; зовнішня політика; національна безпека і оборона; військове будівництво; міжнародна і регіональна безпека; миротворча діяльність. УЦЕПД об'єднав експертів у галузях історії, політології, філософії, соціології, права, міжнародних відносин, економіки, енергетики та воєнної безпеки. В Центрі на постійній основі працюють 24 чол. Експерти УЦЕПД отримали фахову підготовку у вітчизняних та іноземних університетах, мають вчені ступені і звання, досвід роботи в органах державної влади. Для проведення досліджень Центр залучає широке коло висококваліфікованих експертів на контрактній основі. Цілі УЦЕПД: розробка моделей соціально-економічного розвитку України та механізмів їх реалізації; сприяння конструктивній взаємодії гілок влади; розбудова ефективної, економічно необтяжливої Воєнної організації держави; підвищення ефективності взаємодії держави і суспільства, обґрунтованості державних рішень, результативності власної участі в процесі їх прийняття; налагодження плідної співпраці з міжнародними аналітичними центрами, проведення спільних досліджень з актуальних проблем. УЦЕПД забезпечує високу якість аналітичної продукції. Це одна з найдосвідченіших NGO в Україні, яка виконує: дослідницької роботи в провідних наукових установах держави; практичної роботи в органах державної влади: Адміністрації Президента, Кабінеті Міністрів, Апараті Ради національної безпеки і оборони, Міністерстві оборони та Генеральному штабі Збройних Сил України; бере участіь в підготовці та проведенні виборчих кампаній; участь в розробці законодавчих і нормативних документів: Конституційного договору, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України, Стратегії забезпечення економічної безпеки України, Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», нормативних актів, державних і галузевих програм; розробці аналітичних матеріалів з актуальних проблем національної безпеки; здійснює підготовку аналітичних доповідей Президентові України, Прем'єр-міністрові; України, Секретареві Ради національної безпеки і оборони України; надання консультацій парламентським комітетам, Уряду України. Чільні функціонери Центру поповнюють ряди міністрів України (2005 р.). E-mail: info@uceps.com.ua [43]
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика утворений в 1993 р. Основні напрямки діяльності охоплюють широкий спектр проблем: дослідження державного самоуправління та місцевого самоврядування, громадянського суспільства, національної безпеки, прав людини та національних меншин, охорони довкілля. Джерела фінансування — в основному міжнародне. Має близько 20 постійних професійних працівників та 30 асоційованих.