Смекни!
smekni.com

Класифікація інформаційно-аналітичних документів (стр. 4 из 4)

Додатки Художнє оздоблення передбачає використання різних ілюстративних матеріалів. Це можуть бути: фотографії, фотокопії обкладинок або титульних листів видань, портрети діячів науки, культури, мистецтв, краєзнавства, таблиці, графіки. Карти в краєзнавчих посібниках. Це додатково розкриє основний матеріал.

Редагування дайджесту. На завершальному етапі виконують редагування всіх текстів, в процесі якого усуваються допущені помилки. Розрізняють бібліографічне, літературне і технічне редагування. Перше здійснюють протягом всієї роботи над посібником, друге і третє – після її закінчення.

Зовнішнє оформлення дайджесту

Основне завдання – прийняти остаточне рішення у процесі оформлення дайджесту. На обкладинці можна вказати лише заголовок посібника, а на титульному аркуші – повне найменування організації, що випускає прізвище і ініціали укладача, заголовок дайджесту, місце і рік видання.Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Підпункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко і коротко відображати вміст розділів, підрозділів. Заголовки розділів, підрозділів друкують з абзац з прописної букви без крапки в кінці Не допускають переносити частину слова в заголовку.Для набору різних структурних частин посібника (передмови, основного тексту, допоміжних покажчиків і так далі) можна застосовувати шрифти різних розмірів. Різні шрифти використовують для заголовків розділів, підпунктів. При цьому необхідно дотримувати одноманітність використовуваних розмірів і видів шрифтів.

1.5 Хрестоматія як вид інформаційно-аналітичного документів

Хрестоматія (грец. chrestomátheia, від chrestós- корисний і manthano - вчуся), учбова книга, що є збіркою систематично підібраних матеріалів за якою-небудь галуззю знань, - художніх, мемуарних, наукових, публіцистичних або уривків з них, а також різних документів. Зазвичай матеріали, що включаються до хрестоматії, підбирають відповідно до цілей вчення певного предмету.

Вперше хрестоматією була названа збірка вибраних місць з творів грецьких письменників, складений грецькою граматикою Елладієм (4 ст н. е.). У дореволюційній школі Росії поряд з Хрестоматією історико літературного характеру і хрестоматією, створеною на основі тематичної і ідейно-художньої спільності окремих творів, існувало багато спільного.

У сучасній середній і вищій школі існують хрестоматія по суспільно-політичних дисциплінах, предметах математичного циклу, літературі, мовознавстві, мистецтві і ін. Включені в Хрестоматію тексти часто супроводжуються невеликими довідками про авторів і короткими коментарями. Довідковий апарат Хрестоматії для вищої школи за своїм характером наближається до апарату наукових видань. До Хрестоматії за принципами складання примикають збірки систематично підібраних документів і матеріалів, що носять довідковий характер, книги текстів для читання на іноземних мовах (адаптовані або оригінальні), т.з. книги для читання з якої-небудь галузі знання, призначені перш за все для самоосвіти, а також антології - збірки вибраних творів якої-небудь літератури або літературного жанру.


Висновки

Інформаційно-аналітична діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя і дуже важливою для розвитку сучасної науки, тому природнім є те, що на сьогоднішній день існує багато видів аналітичних документів, які можуть застосовуватись у різних видах людської діяльності . Але очевидним є й те, що не існує універсальної класифікації аналітичних документів, але учені виділяють наступні види найпопулярніших аналітичних документів: анотація, реферат, дайджест, хрестоматія, огляди, а також різноманітні документи графічного характеру, такі як схеми, графіки, діаграми, таблиці, карти або плани. Така різноманітність їх видів обумовлена сферами застосування. адже інформаційне забезпечення важлива умова будь-якої галузі науки або практичної діяльності, в тому числі й формування інформаційної культури та професійної підготовки спеціалістів.


Список використаної літератури

1. Сілкова, Г. В. Інформаційно-аналітична діяльність у структурі інформаційної діяльності // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія . – 2007р. - №4. – 37-44.

2. Сляднева, Н. А. Информационно-аналитическая деятельность. Проблемы и перспективы// Информационные ресурсы России. – 2001р. - №2(57). – 14-21.

3. Хромченко, Л. Г. Організація інформаційної діяльності (теоретичні основи): навч. Посіб. Для студентів сеціальності «Міжнародна інформація», «Міжнародні економічні відносини»/ Л. Г. Хромченко, О. С. Раковська-Башмакова, А. С. Шраєр; за ред..Х. В. Чаковського. – Х. : «МСУ Харків», 2008. – 352с.

4. Янг. Э, Куин. Л. Как написать действенный аналитический документ в сфере государственной политики: практическое пособие для советников

по государственной политике в Центральной и Восточной Европе / Э. Янг, Л. Куин . – К.: «К.И.С.» . – 2003. – 122с.

2003