t – середня тривалість робочої зміни, год. при одному вихідному дні в неділю t = 6,83 год, при двох вихідних днях t = 8,20 год;
dnn – число передсвяткових днів за запланований період;
n – кількість робочих змін.
Дійсний фонд часу враховує в вимушені втрати часу по різних причинах. Він визначається по формулах:
дійсний фонд часу Фдр
Фдр = [(dк – db - dn - dо)t - dnn]nр; год (2.55)
дійсний фонд робочого часу Фдо
Фдо = Фно n0; год (2.56)
де dо – тривалість відпустки робочого за запланований період, днів;
nр – коефіцієнт, враховуючий втрати робочого часу за поважними причинами, приймається рівним 0,96;
nо – коефіцієнт, враховуючий простої обладнання при ремонті і технічному обслуговуванні, приймається рівним 0,95-0,98.
2.3 Розрахунок площі майстерні
За своїм функціональним призначенням площа приміщення поділяється на дві основні групи виробнича і допоміжна.
До виробничих відносять площі зайняті технологічним обладнанням і є об'єктами ремонту та ТО, що знаходяться на робочих місцях, а також проходами і проїздами між обладнанням і робочими місцями.
До допоміжних відносять площі, зайняті санітарно-побутовими приміщеннями, складами, приміщеннями для культурного обслуговування, допоміжним і енергетичним обладнанням.
Площу дільниці будемо розраховувати за формулою:
де
– виробнича площа дільниці, м2; – програма дільниці в умовних ремонтах;В – питома площа, що припадає на один умовний ремонт, м2;
А – площа, що не залежить від програми дільниці, м2.
Допоміжна площа майстерні визначається за формулою:
,(2.58)де РД – загальна чисельність персоналу дільниці;
– питома площа допоміжних приміщень на одного працюючого, м2/люд.Значення
залежить від кількості працюючих, воно знаходиться в межах = 4,0...8,0 м2/люд. Сумарна площа дільниці визначається за формулою: ,(2.59)2.4 Енергетична частина
2.4.1 Розрахунок річної потреби в освітлювальній і силовій електроенергії
Для розрахунку сумарної річної потреби силової енергії, необхідної для даної дільниці по відомості устаткування визначити потужність електроприймачів (
) розрахувати активну потужність по формулі:де
– коефіцієнт попиту, що враховує недовантаження (по потужності) і неодночасності роботи, електроприймачів, втрати в мережі й в електродвигунах, для електросталі =0,10, устаткування для миття деталей =0,25, верстат настільно-свердлильний =0,15, верстат точильно-шліфувальний =0,15.Річна витрата силової енергії для виробничого підрозділу визначаємо за формулою:
, кВт(2.61) – дійсний фонд часу обладнання; – коефіцієнт завантаження устаткування за часом, = 0,75...0,8,Річну витрату освітлювальної електроенергії на дільниці визначаємо за формулою:
Ег.ос = (Тг.ос Fуч So)/1000,кВт(2.62)
де
– річне число годин використання максимального освітлювального навантаження, для підприємств розташованих в одній географічній широті і працюючих в одну зміну: 40° широти - 650 годин, 50° - 800 годин, 60° - 850 годин; у двох змін відповідно 2300 годин, 2500 годин, 2700 годин;Fуч – площа ділянки, м2;
So – питома потужність освітлювального навантаження, Вт/м.
2.4.2 Розрахунок річної витрати тепла на опалення і вентиляцію
Джерелами тепла на опалення і вентиляцію виробничих приміщень ремонтного підприємства можуть служити казанові установки і міські теплоцентралі.
,(2.63)де
– обсяг виробничого приміщення по зовнішньому обмірюванню;q0 і qB – питома витрата тепла відповідно на опалення і вентиляцію при різниці внутрішньої і зовнішньої температур у 1°С, ккал/м3; (q0 =0,45...0,55, qB=0,15...0,25);
tв – внутрішня температура приміщень, °С , для виробничих приміщень; tв = 15 °С;
tн – мінімальна зовнішня температура під час опалювального періоду.
Річна витрата палива, потрібного для опалення виробничого корпуса визначають по формулі:
(2.64)де d – число днів опалювального сезону (опалювальний сезон починається 15 жовтня і закінчується 15 квітня наступного року), d=189 днів;
tсер – середня температура зовнішнього повітря опалювального сезону (визначається по кліматичним таблицям для даного району) tв= -30С;
- ККД котельної установки ( = 0,6...0,7), приймаємо =0,7;tн – температура зовнішнього повітря;
Qн – нижча теплота згорання палива, 8200 ккал/кг для газу;
2.5 Розрахунок вартості виробничих фондів
Вартість основних виробничих фондів ОВФ (кошторисна вартість) складається як сума вартості виробничих будівель, обладнання, приладів, пристосувань, інструменту і інвентарю.
ОВФ = Сбуд + Соб + Сп1(2.65)
де Сбуд , Соб , Сп1 – відповідно вартості виробничих будівель, обладнання, приладів, пристосувань, інструменту, інвентарю, які відносяться до основних фондів.
Вартість виробничої будівлі майстерні може бути визначене за наступною формулою:
Сбуд = F буд. ∙ СF(2.66)
де F буд. – загальна площа будівлі, м2;
СF – середня вартість будівельно-монтажних робіт, 2000 грн./м2;
Вартість приладів, пристроїв, інструменту і інвентарю, віднесених до основних фондів, звичайно визначаємо за формулою:
Сп1 = (2.67)
де Кін – процентне відношення вартості приладів, пристосувань, інструменту та інвентарю до вартості обладнання; Кін=10...15%
Вартість обладнання можна визначити за формулою:
Соб = ( Сбуд · ко)/ 100(2.68)
2.6 Розрахунок собівартості ремонту
У зв'язку з тим, що в майстернях господарств ремонтується велика номенклатура техніки визначити собівартість ремонту кожного виду машини дуже складно, для дільниці визначимо собівартість умовного ремонту Су по формулі:
Су= ЗП + 34 + М + Взв + Взг , грн. (2 69)
Заробітна плата за один умовний ремонт визначається за формулою:
ЗП = ЗП0 + ЗПд + Ссои; грн, (2.70)
де ЗП0 – основна заробітна плата виробничих робітників, грн.;
ЗПд – додаткова заробітна плата виробничих робітників, грн.;
Ссоц – відрахування на соціальні заходи (соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, пенсійне страхування), грн.
Основна заробітна плата виробничих робочих визначається за формулою:
ЗП0= Тср · Сгод · Кт грн. (2.71)
де ТСР – трудомісткість умовного ремонту рівна 300 люд-год.
Сгод – середня година ставка (розцінка) робітників, грн./год., КТ - коефіцієнт, що враховує доплату до основної заробітної плати за понаднормову і інші роботи, рівний 1,02... 1,03,
Додаткова заробітна плата визначається із співвідношення:
ЗПд = ЗПд · Кд, (2.72)
де Кд – коефіцієнт додаткової оплати, який дорівнює 0,2... 0,3.
Відрахування на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, пенсійне страхування складає 37% від суми основної і додаткової заробітної плати.
Ссоц = (ЗП0+ЗПд) · 0,37 (2.73)
де Ссои — відрахування на соціальні заходи включає відрахування на соціальне страхування 32% від суми основної і додаткової заробітної плати, відрахування на випадок безробіття – 2,5% від суми основної і додаткової зарплати відрахування на пенсійне страхування – 2,5% від суми основної і додаткової зарплати.
Витрати на запасні частини, що припадають на один умовний ремонт будемо розраховувати за формулою: