2. У цеху крім обладнання по виготовленню мийниць є і інше обладнання: гальванічне, преси та інше. При виділенні цеху в самостійну виробничу одиницю виникає проблема з використанням та збереженням цього обладнання.
3. Сьогодні цех задовольняє потреби в енергетичних ресурсах (пар, гаряча вода, електроенергія, стиснуте повітря) по цінам собівартості їх виробництва на комбінаті, використовуючи комунікації комбінату. При виділенні цеху ці ресурси значно подорожчають. Підключитися ж до альтернативних джерел енергії буде надто тяжко.
4. Щоб почати самостійне ведення виробничо-господарської діяльності цеху необхідно буде сформувати власні оборотні кошти. Цех не має джерел створення оборотних коштів.
5. Цех займає великі промислові приміщення. При виділенні цеху в самостійну господарську одиницю виникають проблеми утримання та експлуатації даного приміщення.
6. Комбінат в силу обставин зумів перетворити мийниці, що виготовлялись у цеху, в розрахункову одиницю на суму до 12009000 гр.од. на рік. Та навряд чи, в умовах, що склалися, він відмовиться від джерела розрахунку з ремонтними підрядними організаціями.
7. Економічна цілісність може примусити знову організувати на комбінаті виробництво товарів кінцевого споживання.
Продуктова організаційна структура управління комбінатом дозволяє цеху уникнути виникнення перелічених проблем і в той же час мати більше можливостей для самостійного рішення своїх виробничо-господарських задач. Комбінат же може отримати сферу вигідного вкладення своїх змінних-вільних коштів для їх приростання. До цього ж може призвести взаємна зацікавленість комбінату та цеху що стане основою для розробки положення про виділення цеху в окрему продуктову лінію комбінату.
Як було вже показано вище, обсяг мийниць на Україні дозволяє комбінату виробляти їх кожний рік у обсязі максимально можливого завантаження поточної лінії. А це, в залежності від виду мийниць, від 240 до 300 тисяч штук на рік. Таке завантаження лінії можливе, якщо змінити матеріал із якого виготовляються мийниці, та змінити конструкцію мийниці, що виготовляються, на більш сучасну. Можливо з часом появиться необхідність та буде можливість поставити і другу лінію по виготовленню нових більш якісних мийниць. Обсяг ринку це цілком дозволяє здійснити. Роботу по зняттю з виробництва теперішніх мийниць та організації випуску мийниць нових конструкцій з використанням якісних матеріалів можна здійснити у три етапи:
- продовжується випуск мийниць існуючих конструкцій і паралельно ведеться робота по організації поставок якісних матеріалів;
- виготовляються паралельно мийниці із сталі 10Х13Г18ДУ та із нікелевмістної полірованої, пристосованої до глибокої витяжки та покритої плівкою ПВХ. Одночасне ведеться робота по розробці конструкцій нових мийниць, організується придбання нових штампів, ведеться робота по підготовці виробництва;
- поступово здійснюється зняття з виробництва мийниць старих конструкцій та налагодження виготовлення нових мийниць.
В таблиці 10 показана динаміка обсягу виробництва мийниць в цеху комбінату на період 2009-2012 рр.
Таблиця 3.2
Прогнозна динаміка обсягу виробництва мийниць на період 2009-2012 рр.
| Складаючі обсяги виробництва | 2009р. | 2010р. | 2011р. | 2012р. |
| Конструкції мийниць на початку їх випуску із сталі 10Х13Г18ДУ | 65000 | 40000 | — | — |
| Те ж саме із нікелевмістної полірованої сталі | 125000 | 200900 | 160000 | — |
| Мийниці нової конструкції із нікелевмістної полірованої сталі | — | — | 80000 | 260000 |
| Всього | 190000 | 240000 | 240000 | 260000 |
Виходячи із даних таблиці 3.2 можна спланувати грошові потоки на 3-4 роки. В таблиці 3.3 показано рух грошових потоків (вкладень коштів та надходження від реалізації мийниць) по мінімальним цінам реалізації мийниць із нових матеріалів та нових конструкцій.
Як видно із таблиці 3.3 цеху потрібно 500 000 гр.од. для формування його оборотних коштів на основі придбання нових якісних матеріалів для виготовлення мийниць. Ці кошти прийдеться виділити комбінату. До кінця цього року вони можуть бути повністю повернені, і цех буде мати змогу за рахунок свого прибутку сформувати необхідну величину оборотних коштів. У 2012р., а можливо і раніше, цеху потрібні будуть кошти для фінансування конструювання нових мийниць та штампів, а також для поставки останніх до місця експлуатації та проведення пусконаладочних робіт. Частину цих витрат цех буде здібним профінансувати самостійно із свого прибутку.
Практично ці кошти можуть бути повернені цехом протягом 2011-2012 рр. Якщо пощастить добитися пільгового оподаткування прибутку, направленого на роботи, які пов’язані з конструюванням мийниць та штампів, то термін скуплення може бути і меншим. При такому розкладі вкладів та надходжень вже в 2012 р. потрібно приступити до розробки проекту про добудову в цеху комбінату нової лінії по виготовленню мийниць. Наступного покоління, мийниць врізних, мийниць різнокольорових, а можливо і проекту виготовлення дешевого кухонного гарнітуру - мийниці, що врізана в стіл, зі всіма сантехнічними атрибутами.
Слід відмітити, що всі цифри, які приведені в таблиці 3.2 та 3.3, являються моделями майбутнього, прогнозами, котрі в достатньому ступені імовірності можуть здійснитися при умовах зупинки бартерних поставок мийниць та виділенню на комбінаті цеху товарів широкого споживання в окрему продуктову лінію.
Таблиця 3.3
Вкладення коштів та надходження від реалізації мийниць на 2009-2012 рр. (тис. гр.од.)
| Статті вкладень коштів та надходжень від реалізації | Роки | Всього | |||
| 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | ||
| Формування оборотних коштів цеху | 500 | — | — | — | 500 |
| Конструювання, штампи, їх доставка | — | — | 3000 | — | 3000 |
| Всього вкладень | 500 | — | 3000 | — | 3500 |
| Надходження прибутку: мийниці із 10Х13Г16ДУ | 0 | 0 | — | — | 0 |
| Мийниці із нікелевмістноі сталі (б гр.од. з кожної одиниці) | 750 | 1200 | 960 | — | 2910 |
| Мийниці нової конструкції (8,6 гр.од. з кожної одиниці) | — | — | 668 | 2236 | 2924 |
| Всього прибутку | 750 | 1200 | 1648 | 2236 | 5834 |
| Прибуток після сплати податку (30 %) | 525 | 840 | 1153,6 | 1565.2 | 4083,8 |
Продуктивність праці, тобто його результативність і ефективність виміряється трудомісткістю (часом, витраченим на виробництво одиниці продукції) і виробленням (кількістю продукції, зробленої за певний проміжок часу). У результаті зниження трудомісткості економія собівартості досягається за рахунок зменшення витрат на оплату праці з обліком додаткової заробітної плати й відрахувань на соціальне страхування розраховуючи на одиницю продукції, скоректованих на новий обсяг виробництва. Економія витрат на виробництво продукції визначається по формулі:
Э = (toЧо/Квно - t1Ч1/Квн1) Кдкстр1, (3.1)
де to , t1 – трудомісткість одиниці виробу до й після проведення заходу в нормо-годинниках;
Чо , Ч1 – среднечасовая тарифна ставка до й після проведення заходу;
Кд, Кстр, - коефіцієнти, що враховують додаткову заробітну плату й відрахування на соціальне страхування;
Q1 – новий обсяг виробництва.
Крім того, зниження собівартості продукції або витрат на 1 грн товарній продукції в результаті росту продуктивності праці може бути розраховане по формулі:
dз = (1 – Jз/Jпр)qз (3.2)
де dз – частка зниження витрат на 1 грн товарній продукції або собівартості;
Jз Jпр – індекс росту заробітної плати й продуктивності праці (відношення заробітної плати й продуктивності праці в наступному році до заробітної плати й продуктивності праці в попередньому);
qз – частка заробітної плати в собівартості (або витрат на 1 грн ) товарній продукції.
Економія в абсолютному вираженні дорівнює:
Е = З * dз (3.3)
Або
Е = Зтп * dз (3.4)
де З - собівартість товарної продукції;
Зтп – витрати на 1 грн товарній продукції.
Причому, за всіх часів при аналізі використання фонду заробітної плати завжди простежувався такий показник, як співвідношення темпів росту продуктивності праці й темпів росту середньої заробітної плати. Природно, що процес випередження темпів росту продуктивності праці над заробітною платою вважається сприятливим. Таким чином, нормативне значення коефіцієнта випередження продуктивності праці повинне бути більше одиниці. У противному випадку дана ситуація характеризує неефективне нераціональне використання засобів на оплату праці, а також необґрунтоване завищення собівартості продукції або витрат на 1 грн товарній продукції.
Як видно, при незмінній вартості ресурсів при сприятливому співвідношенні цих показників продуктивність праці є одним із самих вагомих факторів, що впливають на величину й динаміку обсягів виробництва.
Продуктивність праці одного працівника представлена в таблиці 3.4.
Продуктивність праці на 1 працівника промислово-виробничого персоналу за 2009 рік проти минулого року виросла на 1,8% (1857 грн./чіл.), а продуктивність праці в еквіваленті повної зайнятості виросла на 1,2 %,що свідчить про зниження кількості неявок на роботу з порівняння з минулим роком. При цьому за рахунок збільшення обсягів товарної продукції (у порівнянних цінах) продуктивність праці виросла на 3,3% ,але за рахунок збільшення чисельності працівників знизилася на 1,5 % (в еквіваленті повної зайнятості на 2,1 %).