розробку методик контролю, що забезпечують порівнянність і надійність результатів контролю якості;
розробку (разом з технічними підрозділами) технічних умов, кондицій, стандартів для керування якістю продукції.
Контроль якості на ЧАТЗ включає [13, 14, 15]:
вхідний контроль якості сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів, що комплектують виробів, інструментів, що надходять на склади ЧАТЗ;
виробничий поопераційний контроль за дотриманням установленого технологічного режиму, а іноді й міжопераційне приймання машинобудівної продукції;
систематичний контроль за станом устаткування, машин, що ріже й вимірювального інструментів, контрольно-вимірювальних приладів, прецизійних засобів вимірювання, штампів, моделей випробувальних апаратів і вагового господарства, нових і пристосувань, що перебувають в експлуатації, умові виробництва й транспортування виробів і інші перевірки [2];
контроль моделей і пробних зразків;
контроль готової продукції (деталей, дрібних складальних одиниць, подузлів, вузлів, блоків, виробів).
Стимулювання якості на ЧАТЗ охоплює [3]:
розробку документації, що відображає методи й засоби мотивації в області забезпечення якості продукції;
розробку положень про преміювання працівників підприємства за якість роботи (разом з відділом організації праці й заробітної плати);
навчання й підвищення кваліфікації.
На ЧАТЗ очолює ВТК начальник відділу, що безпосередньо підкоряється директорові ЧАТЗ. Призначення на посаду начальника ВТК ЧАТЗ й звільнення від цієї посади, а також застосування до даного працівника мер заохочення й дисциплінарного стягнення приймає директор ЧАТЗ.
Начальник ВТК має право припинити приймальний контроль продукції, що має повторювані дефекти, до усунення причин, що викликали ці дефекти, заборонив, використання сировини, матеріалів, що комплектують виробів і інструмента, що не відповідають установленим вимогам виготовлення нової продукції. При виникненні браку начальник ВТК пред'являє обов'язкові для виконання вимоги до підрозділів і посадових осіб ЧАТЗ по усуненню причин виникнення дефектів машинобудівної продукції й представляє керівництву пропозиції про залучення до відповідальності посадових осіб і робітників, винних у виготовленні бракованої продукції [11].
Він нарівні з директором і головним інженером ЧАТЗ відповідає за випуск недоброякісному або невідповідному міжнародним, європейським, міждержавним, національним, галузевим стандартам і технічним умовам України (ТУ У) продукції. Структура й штатний розклад ВТК підприємства розроблена на основі типової структури, з урахуванням виробничих особливостей. Як правило, у складі відділу створюються [14]:
бюро технічного контролю, територіально розташовувані в основних і допоміжних цехах ЧАТЗ;
бюро зовнішнього приймання, що забезпечує вхідний контроль матеріалів і комплектуючих виробів ЧАТЗ;
бюро заключного контролю й випробувань готової машинобудівної продукції ЧАТЗ;
бюро аналізу й обліку браку й рекламації на ЧАТЗ;
центрально-вимірювальна лабораторія і її контрольно-перевірочні пункти, що контролюють стан інструмента й оснащення, у тому числі використовуваних при контролі якості;
інспекторська група, що здійснює перевірочний контроль якості продукції й цільових перевірок дотримання технологічної дисципліни.
На ЧАТЗ ВТК у своїй діяльності тісно пов'язаний з метрологічним відділом; відділами стандартизації, головного технолога, головного металурга, головного конструктора; відділом надійності; відділом або цехом гарантійного обслуговування й ін. Загальне керівництво роботами по забезпеченню якості продукції здійснює головний інженер підприємства. Він залучає для виробітку й аналізу варіантів управлінських рішень постійно діючу комісію з якості (ПДКЯ), до складу якої входять більшість головних фахівців підприємства, включаючи начальника ВТК. Контроль виконання рішень ПДКЯ, обробку інформації з аналізу й обліку браку, а також розрахунок показників якості праці ведуть фахівці обчислювального центра системи керування якістю [15].
Число контролерів Чк у масовому й крупносерійному виробництвах визначається по формулі [7]:
(3.1)де Nj - програма випуску деталей (виробів) у-го найменування в плановий період, шт.;
tкн - норма часу на перевірку однієї деталі, хв;
Рв - відсоток вибірності при контролі деталей;
Пкз - число контрольних промірів на одну деталь;
Fэ - ефектний фонд часу роботи одного контролера в плановий період, ч;
j=1,2,.,k - число найменувань деталей операції, на яких виробляється контроль.
Трудомісткість перевірки виробів перевірочної лабораторії визначається по формулі [7]:
(3.2)де i =1,2,. n - однотипні вироби, що мають рівні витрати часу на перевірці;
tnki - норма часу на перевірку одного виробу, ч;
Кеi, Кхi, Крi, - кількість i-х виробів, що перебувають в експлуатації, на зберіганні, що підлягають перевірці після виходу з ремонту;
mi - періодичність перевірки приладів у рік;
Рв - відсоток виробів, що піддаються позачерговій перевірці (Рв =25 - 30 % від Кеi) [5].
Організаційні форми й види процесів технічного контролю якості продукції досить різноманітні. Тому доцільно їхній розподіл на групи по класифікаційних ознаках згідно з ДСТУ 3021-95 [15]. Виділяють наступні види контрольних операцій:
По стадіях життєвого циклу виробу згідно з ДСТУ 3021-95:
контроль проектування нових виробів;
контроль виробництва й реалізації продукції;
контроль експлуатації або споживання.
По стадіях виробничого процесу [15]:
вхідний контроль, призначений для перевірки якості матеріалів, напівфабрикатів, інструментів і пристосувань до початку виробництва на ЧАТЗ;
проміжний контроль, якій виконують по ходу технологічного процесу (поопераційний);
остаточний приймальний контроль, проведений над необробленими деталями, складальними одиницями, готовими виробами;
контроль транспортування й зберігання продукції.
По ступені охвата продукції:
суцільний контроль, виконуваний при 100 % охвату продукції ЧАТЗ. Він застосовується в наступних випадках:
а) при ненадійності якості матеріалів, що поставляють, напівфабрикатів, деталей, складальних одиниць;
б) коли устаткування або особливості технологічного процесу не забезпечують однорідності виготовлених виробів;
в) при складанні у випадку відсутності взаємозамінності [12];
г) після операцій, що мають вирішальне значення для якості наступної обробки або зборки;
д) після операцій з можливим високим розміром браку;
е) при випробуванні готових виробів відповідального призначення;
вибірковий контроль, здійснюваний не над всією масою продукції, а тільки над вибіркою. Звичайно він використається в наступних випадках [12]:
а) при великій кількості однакових деталей;
б) при високому ступені стійкості технологічного процесу;
в) після другорядних операцій.
Методи технічного контролю характерні для кожної ділянки ЧАТЗ розрізняють [13]:
візуальний огляд, що дозволяє визначити відсутність поверхневих дефектів;
вимір розмірів, що дозволяє визначати правильність форм і дотримання встановлених розмірів у матеріалах, деталях і складальних з'єднаннях;
лабораторний аналіз, призначений для визначення механічних, хімічних, фізичних, металографічних і інших властивостей матеріалів, деталей;
механічні випробування для визначення твердості, міцності й інших параметрів;
рентгенографічні, електротермічні й інші фізичні методи випробувань;
технологічні проби, проведені в тих випадках, коли недостатньо лабораторного аналізу;
контрольно-здавальні випробування, що служать для визначення заданих показників, якості;
контроль дотримання технологічної дисципліни;
вивчення якості продукції в сфері споживання;
електрофізичні методи виміру параметрів виробу;
В останні роки більше широке поширення в промисловості знаходять нові фізико-технічні методи контролю якості продукції, засновані на використанні ультразвуку, рентгеноскопії, радіоактивних ізотопів. Ці методи дозволяють розширити можливості контролю якості продукції й аналізу технологічних процесів, не викликаючи руйнування зразків і, як правило, забезпечуючи економічний ефект [15].
Роторно-пластинчасті насоси ЧАТЗ широко використаються провідними компаніями для виготовлення високоякісного устаткування, сертифікованого міжнародними організаціями. На ЧАТЗ існує чотири типа насосів [16]:
· Роторно-пластинчасті насоси (продуктивність: до 2400 л / год; тиск: до 18 бар);
· Роторно-пластинчасті насоси з магнітною муфтою (продуктивність: до 500 л / год; тиск: до 14 бар);
· Соленоїдні поршневі насоси (продуктивність: до 150 л / год; тиск: до 18 бар);
· Шестерні насоси з магнітною муфтою (продуктивність: до 210 л / год; тиск: до 9 бар).
· Основні переваги роторно-пластинчатих насосів ЧАТЗ є [16]:
· добре підходять для перекачування води й водяних розчинів (низький коефіцієнт тертя полірованої сталі по графіту);
· мають низьку вібрацію й шумом;
· не вимагають постійного технічного обслуговування;
· низька ціна в порівнянні з багатоступінчастими насосами аналогічної продуктивності;
· зручний монтаж (можливий вертикальний і горизонтальний монтаж насоса);
· довговічні.
Крім цього на ЧАТЗ виготовляють роторно-пластинчасті насоси малої продуктивності (70-400 л / год). Випускаються в 8 модифікаціях для полегшення підбора необхідних напору й тиску. Під замовлення можуть поставлятися моделі з наступними опціями: з убудованим сітчастим фільтром (тільки насоси з латуні), стандартним або збалансованим запобіжним клапаном (тільки насоси з латуні), що обмежує максимально робочий тиск, з різними матеріалами механічних ущільнень.