Дивізіональна структура теж має свої переваги та недоліки.
До переваг слід віднести:
- швидке реагування на зовнішні зміни;
- спрощена практика горизонтальних зв’язків між працівниками;
- сумісні дії в досягненні цілей організації;
- чітка оцінка діяльності структурних підрозділів.
До недоліків відносимо:
- збільшення витрат внаслідок дублювання одних і тих же видів робіт;
- низький рівень спеціалізації робітників;
- висока степінь конкуренції між відділами;
- зневажання цілей організації[18, c. 259].
Отже, Центр ”Торгпреса” сполучає в собі елементи функціональної та дивізіональної форми структури організації. Функціональний компонент тут звернений на проблеми раціонального управління постачанням друкованої продукції та товарів народного споживання, а також управління запасами, дивізіональний компонент сконцентрований на сервісі і ринках[21].
Тому можна визначити, що Центр ”Торгпреса” має організаційну структуру гібридного типу, яка теж має свої переваги і недоліки.
Перевагами є:
- направленість на цілі організації і дивізіональні цілі;
- спеціалізація і якість обслуговування;
- гнучкість в реагуванні на потреби ринку;
До недоліків належать:
- конфліктність між відділами організації та дивізіональними структурами;
- складність адміністративного управління;
- уповільнена реакція на складні ситуації.
Таким чином, структуру Центру ”Торгпреса” гібридного типу можна представити у вигляді такої схеми (рис. 4).
Рис. 4 - Структура Центру “Торгпреса” гібридного типу
Отже, формальні організації складаються з декількох рівнів управління і підрозділів. Іншою назвою підрозділів може бути термін функціональні області. Це поняття відноситься до роботи, яку виконує підрозділ для організації в цілому. Структура організації – це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних областей, що побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ОРГАНІЗУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
На основі проведених досліджень, пропонується застосувати конкретні заходи по вдосконаленню організаційної структури управління ТОВ “Зоя” та Центру “Торгпреса”, а отже і діяльності організації в цілому.
Дослідження виявили, що в сучасному менеджменті головним в побудові структури є те, яку з трьох видів стратегій обере фірма: стратегію інновацій, стратегію на зменшення витрат або стратегію, що включає основні риси перших двох[13, c. 264]. Для ТОВ ”Зоя” та Центру ”Торгпреса” необхідно обрати стратегію на зменшення витрат, оскільки в бізнесі необхідно діяти за принципом максимальні прибутки при мінімальних витратах особливо за сучасних економічних умов. Тому на даному етапі важливо зберігати структуру ієрархічного типу, якій притаманні високий ступінь формалізації і низький рівень всього управлінського персоналу в прийнятті рішень. Вдосконалення організаційної структури необхідно проводити за рахунок її спрощення. Це спрощення стосується оптово-роздрібної торгівельної мережі, оскільки через наявність оптово-роздрібних точок в містах Б. Церква і Київ (ТОВ ”Зоя”) та Сміла і Золотоноша (Центр ”Торгпреса”), існує пірамідальна структура управління з чотирма рівнями управління. В той же час оптово-роздрібно торгівельна мережа може успішно функціонувати без застосування одного рівня управління. При цьому необхідно скоротити посади начальників м. Б. Церкви, Київської, Смілянської та Золотоніської дільниць, що знизить витрати організації. Через значні витрати на утримання виробничого персоналу необхідно скоротити посаду електромеханіка Білоцерківської та Смілянської дільниці [22].
Також, для зменшення витрат на утримання виробничого персоналу необхідно провести скорочення штату по відділах, де існують посади в яких організація не має негайної потреби на сьогоднішній день [21]. Тому слід скоротити:
· в торговому відділі посаду інструктора по експлуатації;
· в дільниці експедирування товарів і преси необхідно скороти посаду інкасатора;
· в структурі управління організації існує група технології та якості, до якої входить два організатора оптово-роздрібної торгівлі які виконують такі ж функції ревізорів по місту Київ та Черкаси, як і організатори, що належать до торгового відділу. Скорочення даної групи знизить витрати організації;
· також необхідно скоротити робітників адміністративно-господарчого відділу, які зайняті на ремонтно будівельних роботах. В даний час організація не проводить будівництва і не має великої кількості технічних засобів для проведення ремонтних робіт, а їх функції виконуються електромеханіком.
Оскільки начальник торгового відділу не може ефективно одночасно виконувати покладені на нього завдання, які пов’язані з маркетинговою стратегією і з контролем роботи оптово-роздрібних точок для розподілу його завдань необхідна посада маркетолога[21].
Також необхідний спеціаліст з менеджменту який би узгоджував роботу дільниці експедирування товарів, торгового відділу та роздрібної торгівельної мережі, спеціалізувався на пошуку постачальників унікальних товарів за максимально низькими закупівельними цінами, а також виконував функції заступника директора.
З врахуванням наведених пропозицій організаційна структура управління ТОВ ”Зоя” та Центру ”Торгпреса” матиме такий вигляд (рис. 5).
Рис. 5 - Організаційна структура управління Центру ”Торгпреса” після вдосконалення
Отже, вдосконалення організаційної структури необхідно проводити за рахунок її спрощення. Воно здійснюється шляхом перетворення лінійних структур в більш плоскі через скорочення рівнів управління.
ВИСНОВКИ
Ознайомившись з функцією організування в системі менеджменту, можна підвести підсумки вище вказаного.
Функцію менеджменту ”організування” можна розглядати як систему заходів, котра забезпечує раціональне використання в часі й просторі всіх елементів процесу виробництва (людей і засобів виробництва).
Важливим аспектом функції ”організування” є визначення, хто саме має виконувати кожне конкретне завдання з великої кількості завдань, у тому числі і роботу з управління організацією.
Організація взаємодії людей має бути гнучкою, оперативною, надійною, економічною і самоорганізуючою. Ключовим моментом організації є вибір способів об’єднання людей у злагоджену, єдину систему. Цього досягається шляхом встановлення між ними залежності на основі єдності інтересів і результатів спільної діяльності.
З погляду управлінської практики функція ”організування”, як і планування, вимагає від менеджера вільного володіння аналітичними навичками. Організаційна робота (організація) - це процес розподілу ресурсів для виконання планів.
Загалом, організування як процес включає: визначення раціональних форм поділу праці: розподіл праці між працівниками, групами працівників і підрозділами; розробку структури органів управління; регламентацію функцій, підфункцій, робіт, операцій; встановлення прав та обов’язків органів управління і посадових осіб; підбір та розстановку кадрів.
В організації існує три рівні відповідальності і лінійна передача повноважень, відповідальність і обов’язки працівників відповідають одне одному, і права співпадають з функціями і обов’язками.
Менеджер повинен ясно і чітко собі уявляти і пам’ятати, що організація його особистої праці тісно пов’язана з організацією багатьох процесів управління в підлеглому йому колективі й істотно впливає на кінцеві результати.
Організація праці менеджера повинна задовольняти вимоги економності, тобто покладені на нього обов’язки повинні виконуватися з мінімальними витратами часу і найбільш раціональними способами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Е. “Основи менеджменту”. – Львів: “Світ”, 1995. – 296 с.
2. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. – К. ”КОНДОР” – 2002. – 654 с.
3. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова, О.С. Коцюба; За ред. М.Г. Грещака. – К.: КНЕУ, 2001. – 228 с.
4. Герчикова И.Н. Менеджмент. Ученик. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. – 546 с.
5. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с.
6. Діденко В.М. Менеджмент: Підручник. – К.: Кондор, 2008. – 584 с.
7. Киржнер Л.А., Киенко Л.П., Лепейко Т.И., Тимонин А.М. Менеджмент организаций: Учебное пособие. – К.: КНТ, 2006. – 688 с.
8. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 464 с.
9. Лукашевич В. Основы менеджмента в торговле.: Учебное пособие. – 1996. –191 с.
10. Мартиненко М.М. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Каравела, 2005. – 496 с.
11. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с анг. – М.: Дело, 1999. – 800 с.
12. Осовська Г.В. Основи менеджменту. – К.: Кондор, 2003. – 280 с.
13. Основы менеджмента и маркетинга / Под ред.. Р. Садегорова. – Минск.: Высшая шк.. 1995. – 382 с.
14. Пушкар Р.М., Тарнавська Н.Т. Менеджмент: теорія та практика: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003. – 490 с.
15. Радугин А. Введение в менеджмент. – Воронеж.: Высш. шк., 1995. – 195 с.
16. Таранов П.С. «Золотая книга руководителя». – М.: Агенство ”ФАИР”, 1997. –496 с.
17. Ховард К., Коротков О. Принципы менеджмента: управление в системе цивилизованного предпринимательства: Учеб. пособие. – М.: ”Инфра-М”, 1996. – 224 с.
18. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник для студ. ВНЗ. – К.: Академвидав, 2003. – 608 с.
19. Шатун В.Т. Основи менеджменту: Навчальний посібник. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. Петра Могили, 2006. – 376 с.
20. Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 687 с.
21. www.referat.repetitor.ua