Смекни!
smekni.com

Формування механізму соціально-економічної мотивації персоналу промислового підприємства (стр. 6 из 13)

Перелічені соціальні потреби як мотиви до праці не можуть замінити собою матеріальні плани й очікування.

В. Андрєєв та О. Ізотов [4] також поділяють потреби на три групи: фізіологічні, інформаційні (культурні) та особисті, що відрізняються одна від одної обсягом та способом задоволення. Фізіологічні потреби (в їжі, одязі, медичній допомозі та ін.) обмежені особливостями людини як біологічного організму та об'єктивно визначаються необхідними для її існування речовинами й енергією. Інформаційні (культурні) потреби пов'язані з внутрішньо характерною для людини необхідністю спілкуватися з подібними істотами. Особисті потреби, тобто потреби в самоповазі й повазі, не мають об'єктивних меж. Зазначені потреби відрізняються також і способом задоволення [3].

У природі не існує чіткої структури потреб, все набагато складніше, однак це зовсім не означає, що ці теорії не можна застосувати на практиці. Керівник може використовувати ідеї, закладені в класифікації, з урахуванням конкретних умов, вважаючи, що це не догма, а керівництво до дії. Тому, на погляд автора, слід вважати доцільною класифікацію потреб (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Класифікація потреб

Види потреб Характеристика потреб
1. Соціальні потреби 1.1. Надання співробітникам роботи, яка б дозволила їм спілкуватися.1.2. Створення на робочих місцях духу єдиної команди.1.3. Періодичне проведення нарад з підлеглими.1.4. Створення та підтримка неформальних груп, які не завдають організації реального збитку.1.5. Створення умов для соціальної активності працівників поза межами організації
2. Потреби в повазі 2.1. Пропонування підлеглим більш змістовної роботи.2.2. Забезпечення позитивного зв'язку з досягнутими результатами.2.3. Оцінювання й заохочення у підлеглих досяжних результатів.2.4. Залучення підлеглих до встановлення цілей і ухвалення рішень.2.5. Делегування підлеглим додаткових прав і повноважень.2.6. Просування підлеглих службовими сходами.2.7. Забезпечення навчання й перепідготовки персоналу
3. Потреби в самовияві 3.1. Створення умов для повного розкриття потенціалу підлеглих.3.2. Надання складної й важливої роботи, що вимагає повної віддачі.3.3. Заохочення розвитку в підлеглих творчих здібностей

Слід, на нашу думку, погодитися з тими науковцями, які під соціальними потребами населення розуміють такі, що визначаються як необхідні та достатні для виживання соціуму на досягнутому рівні цивілізації. З такої точки зору неможливість забезпечення достатнього рівня задоволення соціальних потреб може розглядатися або як процес стагнації, або як процес деградації суспільства.

Існують класифікації потреб із застосуванням інших критеріїв. Так, потреби розрізняють за походженням. Вони поділяються на природні та культурні.

У природних потребах відбивається залежність людини від умов, необхідних для збереження й підтримання її життя. Кожна людина відчуває природні потреби в їжі. воді, спілкуванні з особами протилежної статі, захисті від холоду, спеки тощо. Якщо будь-яка з цих потреб не буде задоволена впродовж певного часу, людина може загинути.

Культурні потреби відображають залежність активної діяльності людини від продуктів людської культури, їх коріння сягає витоків історії людства. До предметів культурних потреб відносяться такі, що є засобом задоволення будь-якої природної потреби в умовах тієї чи іншої матеріальної культури, що історично склалась. Залежно від рівня економічного розвитку, виховання, засвоєння усталених звичаїв та традицій, людина має різні культурні потреби.


РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇПРАЦІВНИКІВ

2.1 Організаційно-економічна і управлінська характеристика підприємства

Хлібокомбінат Марківського районного споживчого союзу засновано в 1971 році. У жовтні 2004 року було реорганізовано в дочірнє підприємство «Хлібокомбінат» Марківського районного споживчого союзу.

ДП «Хлібокомбінат» розташований на півночі Луганської області, у с.м.т. Марківка.

Відстань до обласного центра (м. Луганськ) - 135 км, найближча залізнична станція - у с.м.т. Крейдове - 50км. Район граничить із Кантемирівським районом Воронезької області Російської федерації (35 км до м. Кантемирівка).

В агрокліматичному відношенні територія району по вологості й температурному режимі ставиться до району з недостатньо вологим, теплим кліматом, що характеризується жарким літом, холодною й малосніжною зимою, нерівномірним розподілом опадів протягом року.

Середньорічна сума опадів по даним «Довідника по клімату» для Марківки становить 466 мм; максимум яких доводиться на червень-липень (50-55 мм),мінімум на лютий-березень (30-31 мм).

Основними цілями підприємства є створення необхідних умов для повного задоволення потреб населення в продуктах харчування, сільськогосподарської продукції, сировини й продуктах її переробки; сприяння найбільш повному задоволенню потреб суспільства, народного господарства в його продукції, роботах і послугах; розширення конкуренції й подолання галузевого регіонального монополізму; реалізація на підставі отриманого прибутку соціально-економічних інтересів трудового колективу й засновника.

ДП «Хлібокомбінат» займається наступними видами діяльності:

виробництво хліба й хлібобулочних виробів;

- виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок із тривалим строком зберігання;

- виробництво макаронних виробів;

- виробництво мінеральної води й прохолодних напоїв;

- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з переважно продовольчими асортиментами.

Розглянемо склад і структуру товарної продукції в ДП «Хлібокомбінат».

Таблиця 2.1 Структура товарної продукції ДП «Хлібокомбінат»

Вид продукції Роки
2007 2008 2009
Сума виторгу тис. грн. % Сума виторгу тис. грн. % . Сума виторгу тис. грн. %
Хлібопечення 659,3 71,38 650,2 66,16 646,1 60,62
Безалкогольні напої 3,6 0,39 1,0 0,11 - -
Кондитерські вироби 253,6 27,46 328,4 33,41 418,3 39,25
Макаронні 7,1 0,77 3,1 0,32 1,4 0,13
вироби
Усього: 923,6 100 982,8 100 1065,8 100

Аналіз таблиці показує, що в 2009 році в структурі товарної продукції найбільша питома вага займає хлібопечення. У порівнянні з минулими роками майже у два рази зросло виробництво кондитерських виробів.

Одним з елементів керування ДП «Хлібокомбінат» є організаційна структура. Вона являє собою сукупність управлінських ланок, тісно зв'язаних між собою, і забезпечує взаємозв'язок між керуючими й керованою системами.


Таблиця 2.2 Структура трудових ресурсів ДП «Хлібокомбінат»

Категорії працівників Роки
2007 2008 2009
чисельність Уд. вага,% чисельність Уд. вага,% чисельність Уд. вага,%
Загальна чисельність працівників 43 100 43 100 32 1100
Облікові працівники 6 14 6 14 4 12,5
Працівники зайняті в - - -
підсобних підприємствах
Працівники торгівлі 5 12 5 12 3 9
Працівники ЖКГ - - -
Працівники зайняті іншими видами діяльності 32 74 32 74 25 78,5

Структуру керування можна розглядати як форму поділу й кооперації управлінської діяльності, у рамках якої відбувається процес керування, спрямований на досягнення намічених цілей менеджменту.

Раціональність організаційної структури визначається наступними критеріями:

- оптимальне сполучення централізації й децентралізації функцій;

- сполучення об'єкта виконуваних управлінських робіт із числа виконавців;

- відсутність дублювання функцій;

- ступінь надійності, гнучкості.

Організаційна структура регламентує виконання управлінських функцій, виконує роль системи каналів, по яких рухаються потоки інформації, необхідні для забезпечення комунікабельності між керівниками й підлеглими.

Таблиця 2.3 Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами

Показники Роки
2007 2008 2009 Відхилення
Вихідні дані
Фактична чисельність працівників 43 43 32 -11
Нормативна чисельність працівників 43 43 32 -11
Усього витрат праці, тис. чол. г. 78,690 78,690 59,357 -19,333
Розрахункові дані
К-т забезпеченості труд, ресурсами 100 100 100
Відпрацьовано 1 раб., чол. г. 1830 1830 1855 25

Виходячи з таблиці видно, що фактична чисельність працівників зменшилася, і тому збільшився обсяг робіт на одного працівника.

У сучасних умовах економічної кризи України функціонування підприємств й ефективність їхнього виробництва, у значній мірі, визначається впливом різних факторів, що створюють можливість для трудових колективів і кожного працівника окремо. Оскільки персонал є одним з найважливіших ресурсів, успіх підприємства залежить від інтелектуального потенціалу, якісного складу співробітників.

Стратегія керування трудовими ресурсами взаємозалежна зі стратегією розвитку підприємства через організаційну культуру, зовнішнє оточення й внутрішні фактори, цілі, прогнозування й стимулювання, можливості, соціальні стратегії, плани реалізації товарів і послуг, контроль й оцінку дій.

Запорукою успіху будь-якого підприємства, що прагне зміцнити свою конкурентоздатність, є, насамперед, персонал. А саме від персоналу залежить стабільність й успіх виробництва. Тому головне завдання, що коштує перед керівником полягають у формуванні стабільного кадрового складу професіоналів.