Для виконання своєї мети я використовував метод ранжування з рангами, що співпали. Який полягає в тому, що при ранжуванні об'єктів окремі експерти не можуть розділити переваги серед двох або більшої кількості об'єктів. При цьому вони ставлять таким об'єктам однакові ранги. Щоб усунути нерівноважність думок при ранжуванні з рангами, що співпали, застосовують принцип нормування ранжировок. Ранжировка вважається нормованою, якщо сума рангів в ній однакова для кожного експерта і рівна сумі, яка була б одержана за відсутності повторення рангів.
Після того, як об'єкти відповідно до деякої ознаки розставлені по місцях важливе місце займає питання про надійність одержаних оцінок. Мірою надійності одержаних рангових оцінок є ступінь згоди експертів або, іншими словами, ступінь узгодженості оцінок, проставлених кожним з експертів. Такий ступінь узгодженості характеризується коефіцієнтом конкордації.
Аналізуючи підсумки сесії даної групи, використовуючи метод ранжування з рангами, що співпали можна зробити наступні висновки:
- За даними додатку 3 видно, що узгодженість експертів за всіма предметами – є низькою, оскільки коефіцієнт конкордації близький до нуля W=0,10.
- За даними додатку 4 можна зробити висновок про відсутність згоди між експертами, оскільки коефіцієнт конкордації W=0,22 близький до нуля.
- З додатку 5 можна зробити висновок, що узгодженість експертів з математичних дисциплін – також є не значною, оскільки коефіцієнт конкордації W=0,24.
1. Учбово-методичний посібник: Методи експертних оцінок. ІП «Стратегія» м. Жовті Води, 1997.
2. Вентцель Е.С. Теория вероятностей. М.: Наука, 1969. 368 с.
3. Евланов Л.Г., Кутузов В.А. Экспертные оценки в управлении. М.: Экономика, 1996 133 с.
4. Добров Г.М., Ершов Ю.В., Левин Е.И., Смирнов Л.П. Экспертные оценки в научно-техническом прогнозировании. Киев: Наукова думка, 1994. 263с.