Впровадження незалежних систем опалення (стр. 1 из 4)
Міністерство освіти і науки України
Запорізька державна інженерна академія
Кафедра ЕЕМ
Курсова робота
з дисципліни:
Управління проектами енерговикористання
на тему:
Впровадження незалежних систем опалення
Виконала:
Махмудова В.Х.
Запоріжжя,2011
РЕФЕРАТ
Курсовий проект «Впровадження незалежних систем опалення» містить: с. 38, рис. 2, табл. 12.
Метою курсового проекту на тему «Впровадження незалежних систем опалення» є вивчення практичних аспектів проектного аналізу та закріплення навичок щодо:
- проведення розрахунків показників ефективності проекту;
- проведення всебічного аналізу проекту;
- приймання на базі проведеного аналізу обґрунтованих рішень щодо доцільності впровадження проекту.
Основні положення роботи. Визначити ефективність використання грошових коштів у проекті, та провести аналіз ризиків інвестування коштів в ці проекти.
опалення система незалежна
Ключові слова: УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ, СІТЬОВА МОДЕЛЬ, ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЇ, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ, КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ ЄФЕКТИВНОСТІ, РИЗИКИ ПРОЕКТІВ.
Скорочення
ППі – пізній початок і-ої події;
ПЗі – пізнє закінчення і-ої події;
РЧі – резерв часу і-ої події.
У критичних роботах запас часу дорівнює нулю.
Якщо менеджер хоче скоротити термін виконання проекту, він має прагнути до скорочення термінів виконання передусім критичного шляху.
Сітьовий графік передування зображений на рисунку 3.1.
За варіантом завдання з таблиці 3.1 будуємо сітковий графік передування зі скороченою тривалістю робіт.
Методи скорочення тривалості виконання роботи
Скорочення окремих робіт для забезпечення запланованого строку виконання називається – оптимізацією сіткового графіку.
Менеджер проекту може використовувати наступні методи скорочення тривалості робіт:
· перерозподіл ресурсів від некритичних до критичних робіт;
· зміна логічних зв`язків, де можливо замість послідовних паралельні;
· нове обчислення тривалості робіт критичного шляху у міру надходження більшої інформації;
· зміна режиму роботи, але потрібно врахувати зниження продуктивності праці і збільшення витрат на оплату праці;
· якщо внутрішні ресурси перевантажені використовувати субпідрядників, або тимчасових робітників;
· технічні зміни; матеріальне стимулювання; підвищення рівня кваліфікації.
Прямі витрати із скорочення часу виконання робіт – збільшується (більше робітників, більше техніки). Непрямі витрати (орендна плата,амортизація)- скорочується.
Якщо ti- нормальна тривалість i-роботи, ti*- тривалість i- роботи за умов max можливого скорочення, то отримаємо max можливе скорочення тривалості роботи:
Mi=ti-ti* (3.6)
Якщо Ci- розрахункові витрати на виконання i- роботи за max умов і термінів виконання. Ci*- на виконання i-роботи в умовах maxскорочення за рахунок додаткових ресурсів, то в розрахунку на один день питомі витрати на скорочення тривалості i-роботи визначаються наступним чином:
Ki=(Ci*-Ci)/Mi
Таблиця 3.1: a- Тривалість роботи мінімальна, b- Витрати за скорочену тривалість, % від витрат за нормальну тривалість
| Код | Варіант№2 | |
| a | b | |
| A | 3 | 110 |
| D | 1 | 120 |
| F | 3 | 140 |
| M | 2 | 125 |
| N | 2 | 125 |
| P | 1 | 115 |
| U | 36 | 130 |
| V | 4 | 125 |
| W | 1 | 110 |
Сітьовий графік після скорочення тривалості робіт зображений на рис.3.2
ПОБУДОВА ДІАГРАМИ ГАНТА
Діаграма Ганта названа за ім’ям німецького інженера Генрі Ганта який, вперше запропонував цей інструмент календарного планування проектів (рис. 3.1.1).
Діаграма Ганта – один із способів відображення календарного плану.
Позитивними рисами діаграми Ганта є:
- легкість побудови та читання;
- можливість подання перебігу виконання робіт за проектом;
- дає зрозуміти ідею запису часу і його використання;
- є прекрасним засобом планування й контролю, передумовою календарного планування потреб у ресурсах;
- є умовою визначення грошових потоків;
- є ключовим документом у процесі прийняття рішень тощо.
Діаграма Ганта дає можливість наочно визначити, які роботи є критичними, а які – не критичними, який запас часу мають некритичні роботи, резерв часу, логічний зв’язок між роботами.
Проставляємо очікуваний час виконання робіт на сітковому графіку як фіксовані тривалості виконання робіт (рис.3.1). Після цього визначаємо ранні і пізні терміни початку і закінчення подій та запас часу, наносимо їх на графік. У критичних роботах запас часу дорівнює нулю, тож визначаємо критичний шлях: А – C - E – F – G – H – I – K – N – O – R – S – U – V – X – Y - Z та термін виконання – 102 тиждень. Будуємо діаграму Ганта (рис.3.1.1).
ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ
У курсовому проекті розглядається проект впровадження незалежних систем опалення за рахунок переходу на незалежну систему опалення з метою надання якісного теплопостачання споживачам мікрорайонів. Витрати на проект 490 тис дол. США передбачається окупити за 3,2 роки – це розрахунковий термін окупності проекту.
Ток = Капіталовкладення / Економія (4.1)
Розрахуємо щорічний грошовий потік економії, який забезпечить реалізація цього проекту, курс долара США приймаємо 8 грн.
Економія = Капіталовкладення / Ток (4.2)
Економія= 490*8/3,2=1225 тис.грн.
Відомо, що економія проекту складається безпосередньо з економії електроенергії та зниження експлуатаційних витрат на 56 тис грн, тому обчислимо економію електроенергії:
Економія = Економія електроенергії + Зниження експлуатаційних витрат(4.3)
ЕкономіяЕ.Е.=1225-56=1169 тис.грн.
Обчислена в другому розділі тривалість критичного шляху (102 тижні) дозволяє визначити економію електроенергії та експлуатаційних витрат в перший рік експлуатації, а також розподіл витрат між першим та другим роками впровадження. Економія в перший рік експлуатації за 102-52=50 тижнів, 52-50=2тижні становитиме:
Електроенергії (1169/52)*(52-50)=45 тис.грн.
експлуатаційних витрат (56/52)*2=2,15 тис.грн.
витрати в 0-ий рік Е*((A+…T+(U`))/100), тис.грн.
3920*((37+3,45)/100)=1585,64
витрати в 1-ий рік: 8*490-1585,64=2334,36 тис грн.
Визначення ЧТВ від реалізації проекту проведемо в таблицях.
Амортизація =315*0,2*8 =504 тис. грн.
Отримані дані заносимо у таблицю 4.1
Таблиця 4.1 - Розрахунок чистих грошових надходжень, тис. грн.
| № | Показник | Рік життєвого циклу | ||
| 0 | 1 | 2 - 5 | ||
| 1 | Капітальні витрати | 1585,64 | 2334,36 | |
| 2 | Збільшення обсягу реалізації | |||
| 3 | Економія ПЕР | 45 | 1169 | |
| 4 | Інші надходження | |||
| 5 | Експлуатаційні витрати | -2,15 | -56 | |
| 6 | Інші витрати | |||
| 7 | Амортизація | 504 | 504 | |
| 8 | Балансовий прибуток 2+3+4-5-6-7 | -461,15 | 609 | |
| 9 | Податок на прибуток | -138,35 | 182,7 | |
| 10 | Чистий прибуток 8-9 | -322,8 | 426,3 | |
| 11 | Потік чистих грошових надходжень 10+7-1 | -1585,64 | -2153 | 930,3 |
Таблиця 4.2 - Дисконтований грошовий потік, ставка дисконту 0,1% тис. грн.
| Рік | Грошовий потік | Кд α=10% | Дисконтований грошовий потік | Кумулятивний дисконтований грошовий потік | |||||
| 0 | -1585.64 | 1 | -1585.64 | -1585.64 | |||||
| 1 | -2153 | 1,1 | -1957 | -3542,64 | |||||
| 2 | 930,3 | 1,21 | 768 | -2773,8 | |||||
| 3 | 930,3 | 1,33 | 698.95 | -2074,89 | |||||
| 4 | 930,3 | 1,46 | 635.41 | -1439,48 | |||||
| 5 | 930,3 | 1,61 | 577.65 | -861,83 | |||||
| 6 | 930,3 | 1,77 | 525.6 | -336,23 | |||||
| 7 | 930,3 | 1,94 | 479.5 | 143,27 |
Щоб ЧТВ (базова) проекту складало 143,27 тис грн., потрібно було добавити 2роки.
ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКІВ ТА РОЗГЛЯДАННЯ ШЛЯХІВ ЇХ ЗНИЖЕННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ ПРОЕКТУ ДО ВАРТОСТІ ЕНЕРГОНОСІЇВ ТА ОБЛАДНАННЯ
Ризик інвестиційних проектів можна розглядати з трьох точок зору, тобто застосовуючи три методичні підходи. По-перше, ризик певного проекту може бути проаналізований окремо, без урахування його зв’язків з рештою активів (майна), об’єктів, що їх посідає певна компанія (фірма), для якої він розробляється.
По-друге, ризик проекту може бути проаналізований у контексті ризику цих засобів, які вже посідає ця фірма, та впливу аналізованого проекту на ризик фірми в цілому (ефект портфеля, що розглядається в межах активів, майна фірми).
По-третє, ризик проекту може бути проаналізований у контексті ризику ринку та можливостей формування окремих пакетів (портфелів) вкладень (активів) окремих інвесторів (акціонерів фірми).
Слід зауважити, що окремі інвестиційні проекти можуть характеризуватися відносно високим ступенем ризику, якщо їх розглядати окремо. Водночас вони можуть бути проектами з прийнятним ступенем ризику з точки зору ризику фірми в цілому, чи ризику ринку, якщо підійти до цього з точки зору диверсифікації.
Необхідність урахування ризику витікає з декількох міркувань.
Перш ніж фірма виступить на ринку капіталів з попитом на капітал, необхідний для фінансування своєї інвестиційної програми, аналіз та оцінка ступеня ризику є необхідною умовою вірного розрахунку грошового потоку доходів і затрат, що пов’язані з реорганізацією відповідних інвестиційних проектів і, відповідно, визначення чистої (нетто) теперішньої вартості цих починань.