Генрі Форд – підприємець і менеджер (стр. 1 из 6)

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Факультет міжнародних відносин

Кафедра менеджменту та маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Генрі Форд – підприємець і менеджер

Київ – 2010

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Початок кар’єри Генрі Форда

1.1 Особистість Генрі Форда

1.2 Впровадження революційного методу виробництва та основи «фордизму»

1.3 Соціально-економічні принципи управління Генрі Форда

РОЗДІЛ 2. Принципи управління Генрі Форда на прикладі компаній «FORD MOTOR COMPANY» та «TOYOTA»

2.1 Дослідження ефективності застосування принципів управління в «FORD MOTOR COMPANY»

2.2 Дослідження ефективності застосування принципів управління в «TOYOTA»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

генрі форд управління

ВСТУП

Як відомо, автомобільна ера почалася в кінці ХІХ – початок ХХ ст., а саме тоді коли у 1885 році німецький винахідник Готліб Даймлер та в 1886 р. його співвітчизник Карл Бенц виготовили і запатентували перші саморушні екіпажі з бензиновими двигунами. Це поклало початок розвитку автомобільного транспорту як засобу для перевезення людей. Перші моделі автомобілів були громіздкими та повільними.

До початку ХХ ст., автомобілі, на шляху розвитку, були досить дорогими та призначалися переважно для заможних громадян. Автомобіль був рідкістю для того часу і він не мав великого впливу на суспільство. Переломним моментом став день коли винахідник з околиць Детройту, майбутньої столиці автомобілебудування, вирішив впровадити виробництво автомобілів, які були б дешевими та доступними для всіх бажаючих. Це був Генрі Форд. Саме він як ніхто інший зумів наладити виробництво автомобілів таким чином, що майже через століття його будуть називати «батьком» автомобілебудування. Яким же чином йому це вдалося? Його головна філософія була: «Я побудую автомобіль для більшості…вона буде настільки недорогою, що будь-яка людина…зможе придбати її.» Головною причиною успіху ідей Форда, була ідея впровадження в виробництві потокового виробництва, тобто конвеєра. Конвеєр на тоді не був новинкою, але Форду вперше вдалося створити комерційно успішне виробництво.

В цьому полягає вся суть масового виробництва, операції по складанню ділились на багато ступеневих окремих операцій. На початку своєї кар’єри за перший рік виробництва автомобілів було випущено 1 700 автомобілів, тоді як через 19 років заводами Форда було вже випущено понад 4 мільйонів автомобілів. Тобто, половина населення Землі, яка мала автомобіль, їздила саме на автомобілі Форда.

Також Форд відомий багатьом як успішний менеджер, який вперше почав вводити економічно-соціальні програми для своїх працівників. Це зумовило істотному підвищенню ефективності виробництва. Про ці програми більш докладніше в Розділі 1, підрозділі 1.3 «Соціально-економічні принципи управління Генрі Форда»

Конвеєрне виробництво полягло в основу виробництва багатьох сучасних компаній. На сьогоднішній день майже все виробництво виконується за допомогою конвеєра. Повстає актуальне питання ефективності використання конвеєру як основної частини виробництва. Також конвеєрне виробництво, з тих часів коли його впровадив Форд та до сьогодення, потерпіло жорстких змін та вдосконалення.

Виходячи з цього, повстає завдання дослідження позитивних та негативних рис використання методів виробництва по Форду. Дослідження буде проводитись на прикладі двох компаній які використовують конвеєрний метод виробництва. Це компанії «FORD MOTORS COMPANY» та «TOYOTA». Дослідження полягають в аналізі методів виробництва, їх ефективності використання.

Розділ 1. Початок кар’єри Генрі Форда

Підрозділ 1.1 Особистість Генрі Форда

Генрі Форд, винахідник, народився 30 липня 1863 року в сім’ї вихідців з Ірландії на околиці Детройту, містечку Дірборн. Його дід в далекому 1847, в часи розквіту золотої лихоманки в Неваді, Джон, покинув рідні краї Ірландії та відправився через океан в невідому Америку. Ще змалку майбутній винахідник цікавився механізмами, завжди цікавився що з чого складається. Він хотів вдосконалити деякі речі, наприклад, прокласти трубу по східцям щоб не носити воду в відрах, тому що рахував, що так буде краще для всіх, але батька не схвалив його ідей.

Пройде немало років та майбутній президент «FORD MOTOR COMPANY» передусім введе на своєму заводі таке правило — жінок на роботу наймати тільки в крайньому випадку. Справа жінки — це дім, сім'я. Якщо ж прийняті дівчата в компанію виходили заміж їм відразу відмовляли в роботі.

Коли Генрі виповнилося дванадцять років, його батько подарував йому кишенькового годинника. Той не втерпів від цікавості та відкрив викруткою кришку, і йому відкрилось дещо дивовижне. Частинки механізму взаємодіяли між собою, одне коліщатко рухало інше, кожен гвинтик тут був важливий. Розібравши та склавши годинник хлопець довго міркував. Що є світ, як не один великий механізм? Один рух народжується від іншого, все має свої важелі. Щоб добитися успіху, потрібно тільки знати на які важелі натискати. Механізм — ніщо без досвідченого механіка. Він — мертвий, якщо немає того, хто може запустити, а при необхідності по ремонтувати. Генрі швидко навчився ремонтувати годинники і деякий час навіть підроблював, об’їжджаючи навколишні ферми та беручи в ремонт хронометри, що зупинились. Другим потрясінням стала зустріч з локомобілем. Генрі з батьком повертались на возі з міста, коли їм зустрілась величезна, окутана паром самохідна машина. Обігнавши віз та налякавши коней, димне та шипляче чудовисько промайнуло понад ними та помчалось далі. В цю мить Генрі пів життя віддав би, щоб бути там, в кабіні шофера, а не на візку, що поволі тягнуть пара коней.

На заводі, куди він влаштувався робили вагони для конки. Тут він довго не затримався. Йому було достатньо подивитися на зламаний механізм, щоб зрозуміти в чому несправність. Йому стали заздрити, та зробили все щоб вижити з заводу. Потім Генрі влаштувався на судноремонтний завод братів Флауєр. Ночами він підробляв ремонтом годинників, щоб було чим платити за кімнату.

Невдовзі Форд перейшов працювати механіком на локомобілях фірми "WESTINGHOUSE", де йому забажалося створити маленький "легковий" локомобіль, на пару. Власноручно зроблений саморобний візок на велосипедних колесах, він продав одному фермеру. Це був його перший продаж, причому досить невигідний, враховуючи скільки сил, часу та власних коштів вклав Форд у своє творіння. В той час батько Генрі вирішив знайти та забрати сина додому: запропонував 40 акрів землі з умовою, що той ніколи в своєму житті не скаже слово "машина". Несподівано Генрі відповів згодою. Батько навіть не зрозумів, що син його підманув. Для Генрі цей випадок став уроком: хочеш стати королем — будь готовий збрехати.

У 1888 році Форд вирішив одружитися. З майбутньою жінкою він познайомився на сільських танцях, де Форд був дуже хорошим танцюристом. ЇЇ звали Клара Брайант і вона була молодше за нього на три роки. Одружившись, він побудував затишний будинок на своїй ділянці, і вони оселилися в там. Генрі завжди цікавився і скрупульозно стежив за всіма спробами створення автомобіля. Але час йшов і треба було щось робити. Генрі з Кларою переїхали до Детройту. Там Форд поступив працювати інженером в «DETROIT ELECTRICAL COMPANY». На роботі він зумів зіставити роботу та своє захоплення, таким чином, вдень працював, а вночі працював у своєму сараї позаду удома, там конструював двигун для свого саморушного екіпажа.

Генрі Форд все життя не визнавав собі кумирів, або тих кого треба наслідувати. Він вважав, що єдина людина, якою варто захоплюватися і якому не гріх наслідувати, це – Томас Едісон. Тільки у 1887 році на конгресі електротехніків в Атлантик – Сіті Генрі Форд зміг побачити великого винахідника. «Мені удалося зловити містера Едісона одного, і я розповів йому, над чим працюю. Потім я запитав у нього, чи мають, на його думку, майбуття двигуни внутрішнього згорання».

В той же час, в «DETROIY ELECTRICAL COMPANY» помітили, що Форд всі свої сили витрачає на свій саморушний візок, а зовсім не на роботу в офісі. Тоді Форду запропонували керівну посаду з умовою, що він кине роботу над своїм винаходом.

Форд звільнився з компанії і почав інтенсивно шукати інвесторів, бо ж сам Генрі не мав достатньо коштів щоб відкрити свою справу. В своєму майбутньому підприємстві він відводив собі місце «постачальника ідей». Але пошуки були марними. Врешті-решт йому вдалося знайти одного бізнесмена який зацікавився його винаходом, коли Генрі прокатав його на своєму візку з шаленою швидкістю той дав згоду працювати разом з винахідником. У 1899 була заснована «DETROIT AVTOMOBILE COMPANY», але проіснувала вона недовго. Форд згадував: «На автомобілі не було попиту, як не буває його ні на один новий товар. Я покинув свій пост, вирішивши більше ніколи не займати залежного положення ». Причин невдачі було багато, головна з них була в тому, що багато людей просто боялися цих саморушних екіпажів. Та Генрі Форд не впадав в розпач та завжди повторював: «Чесна невдача не є ганебною». І він знову почав пошук «торгівлю ідеями» та пошук нових інвесторів та компаньйонів. Але куди б він не пішов, його всюди чекали відмови.

Нарешті, 16 червня 1903 року була зареєстрована «FORD MOTORS COMPANY» в якій сам Форд став головним керуючим. Компанія починала з випуску автомобілів, таких моделей як А, В, С. Як би не успішно продавались автомобілі, Форда не залишала думка, що це не зовсім те що він шукав. Він міркував: навіщо автомобілю розкішний, оброблений деревом і шкірою салон, вишуканий кузов. Чому б від цього не відмовитись? «Під сонцем дуже мало нового», - говорив Форд. Його задум був таким: простота – ось у чому запорука успіху. Чому машина – іграшка лише для багатих та заможних? Треба виготовити такий автомобіль, який міг би бути доступний кожному.