Смекни!
smekni.com

Стратегічний аналіз та визначення пріоритетних напрямків розвитку підприємства ВАТ "Інтерпайп НТЗ" (стр. 5 из 6)

Для того, щоб утримувати свої позицiї на ринку, необхiдна систематична робота за всiма напрямками це пiдвищення товарного вигляду, якостi продукцiї, полiпшення й удосконалення споживчих властивостей, а також розробка нових видiв продукцiї, що вiдповiдають зростаючим вимогам споживачiв.

Для пiдтримки конкурентоздатностi продукцiї прийнята перспективна програма технiчного переозброєння й реконструкцiї як окремих агрегатiв, так i цiлих виробничих дiлянок, що визначають якiсть та споживчi властивостi продукцiї. Успiшна реалiзацiя цього рiшення матиме далеко спрямованi стратегiчнi наслiдки. У підприємства з'явиться реальна можливiсть не тiльки зберегти свої позицiї на ринках труб, колiс та бандажiв, але й за рахунок випередження конкурентiв, одержати додатковi ринки, а значить, одержати можливiсть нарощувати виробництво та пiдвищувати добробут трудящих.

Основним стратегічним напрямком експортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» може бути запропоновано принципово новий шлях технологічного переозброєння будівництво цеху електроплавильної переробки сталі та відказ від технології мартенівського цеху. Перехід на електроплавильне виробництво вихідних стальних зливків для виготовлення трубноколесної продукції дозволить використовувати вітчизняну сталь, яку виплавляють металургійні заводи в Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі, тобто знизити витрати на транспортировку матеріалів для виготовлення трубноколісної продукції, а також суттєво знизити собівартість виробництва за рахунок часткової відмови від імпортної сталі з Росії.

Перспективна отримана трубноколісна продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» з високоякісної та однорідної сталі дозволить довесті якість випускаємої продукції до рівня самих високих нормативних вимог Євросоюзу, що після вступ України в СОТ дає можливість різко нарощувати обсяги експортної діяльності за вигідними конкурентними цінами, не обмежені квотами та антидемпінговими розслідуваннями.

7. ЭКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ.

Діюча в поточний час система контролю дотримання всіх вимог Законодавства України в екологічній діяльності підприємств не забезпечує відновлення порушеної життєдіяльністю навколишнього середовища до природного стану, у зв'язку з тим, що підприємства та установи не мають чіткого бачення всіх факторів, які негативно впливають на екологічний стан природного середовища . До цього часу в державній практиці були відомі і поширено впроваджувалися дві основні процедури обліку екологічних чинників при реалізації нових проектів та інших рішень, пов'язаних з модернізацією і реконструкцією підприємств, - оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та екологічна експертиза. Але ці процедури були спрямовані на впровадження ранніх дій щодо запобігання негативних впливів діяльності, дій, які тільки плануються. На діючих підприємствах та об'єктах, як правило, використовували систему екологічного контролю, пов'язану з періодичними інспекційними перевірками спеціально уповноважених органів Мінприроди.

На сьогодні промислові підприємства в основному тільки здійснюють платежі за поточне забруднення навколишнього середовища й мало, а здебільшого зовсім не приділяють уваги відновленню навколишнього середовища. Державні екологічні інспекції, які здійснюють екологічний контроль, через їх нечисленність у великих промислових регіонах, таких як, наприклад, Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області, не здатні в повному обсязі відстежувати всі негативні наслідки діяльності підприємств за багато років. До того ж кількість таких підприємств щороку збільшується в зв'язку з поділом великих підприємств, особливо це стосується Кривбасу і Донбасу, де гірничорудні підприємства або окремі складові їх інфраструктури (наприклад, шахтні), які закінчили свою діяльність, передаються у власність селищ, міст або Держави , без проведення відповідної рекультивації земельних ділянок (відновлення екологічного стану), без вкладення в цей процес потрібних великих матеріальних і фінансових витрат. Тому, одне з головних питань, які поставлені Законом України «Про екологічний аудит», це питання розподілу відповідальності за екологічні наслідки діяльності підприємства до його приватизації.

Як вже зазначалося, згідно з вимогами Закону, проведення екологічного аудиту на підприємствах, в установах і організаціях передбачається на добровільній основі. У цей же час для об'єктів або видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, в окремих випадках (банкрутство, приватизація, передача в довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності та інші) повинен проводитися обов'язковий екологічний аудит. Ця вимога в першу чергу спрямована на те, щоб на час згаданого вище дійства можна було мати:

• характеристику фактичного стану об'єкта екологічного аудиту;

• оцінку ефективності та достовірності його природоохоронної діяльності, відповідності вимогам законодавства України з охорони навколишнього природного середовища;

• характеристику стану природоохоронного обладнання та споруд;

• відомості про сплату екологічних зборів і платежів;

• шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, і т.п.

За результатами екологічного аудиту підприємства змогли б розробити довгострокові екологічні програми, які були б представлені зацікавленим органам влади.

Отримання таких матеріалів дозволяло б органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування у подальшому контролювати діяльність підприємств у галузі охорони навколишнього природного середовища і її відродження.

Проведення екологічного аудиту буде сприяти впровадженню єдиної державної політики, щодо довгострокових екологічних програм з відновлення екологічного стану навколишнього природного середовища, залучаючи до цього не тільки державні кошти, а й кошти підприємств-забруднювачів.

Висновки

Наведемо узагальнюючі висновки за підсумками дослідження.

1. Відкрите акціонерне товариство «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» (далі – ВАТ «Інтерпайп НТЗ») спеціалізується на виробництві безшовних і зварних труб для здобичі і транспортування продуктів в нафтогазовидобувній галузі, труб спеціального призначення для машинобудування і енергетичної промисловості, труб загального призначення для застосування в інших промислових галузях, а також коліс і бандажів для залізничного транспорту.

2. Відповідно до приведених характеристик ВАТ «Інтерпайп НТЗ» має функціональну організаційну структуру. Кожен підрозділ має певний комплекс завдань – виконує свої функції. Можна виділити наступні недоліки в організаційній структурі підприємства: велика чисельність інженерно-технічних працівників; нескоординовані дії структурних підрозділів; відсутнє чітке планування виробництва і планування збуту продукції; велика кількість рівнів управління.

3. Виробничі потужності підприємства включають: №1 Сталеплавильний цех; №2 Цех по виробництву безшовних труб на трубопрокатному агрегаті з автомат-станом| (діаметр труб 73 -168 мм); №3 Цех по виробництву труб на трубопрокатному агрегаті з пильгер-станом (діаметр труб 168 - 377 мм); №4 Цех по виробництву труб спеціального призначення на трубопрокатному агрегаті із станом Асселя (діаметр труб від 76 до 203 мм); № 5 Цех по виробництву безшовних труб на трубопрокатному агрегаті з пильгер-станом (діаметр труб 168-325 мм); №6 Колесопрокатний цех.

4. Найбільшими підприємствами за обсягами виробництва труб є ВАТ «Харцизький трубний завод» та ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод». Найбільшим імпортером труб «Інтерпайп НТЗ» в аналізованому періоді залишалась Російська Федерація. Найбільш впливовим конкурентом ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у виробництві обсадних труб є підприємства Харцизький трубний завод у сфері виробництва механізованих кріплень і ВАТ «Дніпропетровський трубний завод». Ризики з боку постачальників визначені як мінімальні.

5. Останні два роки ВАТ «Інтерпайп НТЗ» переорієнтував продажі продукції ТПЦ-4 з внутрішнього ринку на зовнішні. Це дозволяє досягати більшого рівня прибутковості, однак, робить господарську діяльність підприємства залежною від кон’юнктури на зовнішніх ринках.

6. Показник рівня конкурентоспроможності обсадних труб ОТТМ «Д» на світовому ринкусвідчить про те, що обсадні труби ОТТМ «Д», вироблені на ВАТ «Інтерпайп НТЗ», на 2,1% краще від труб-аналогів. Проведений аналіз також визначив, що труби ВАТ «Інтерпайп НТЗ» на 1,28% нижче за конкурентоспроможністю труб ВАТ «ХТЗ» – свого основного конкурента на ринку сталевих труб України.

7. Для покращення звідного індексу конкурентоспроможності по економічних параметрах фахівцям заводу необхідно продумати заходи щодо зниження матеріаломісткості, в першу чергу. Це зробить вплив на зменшення собівартості продукції і при збереженні на досягнутому рівні рентабельності труб – на зниження цін. Все це приведе до того, що труби, проведені на

8. За методологію SPACE-аналізу було проведено оцінку стратегічного положення та дій ВАТ «НТЗ». Результат показав, що ВАТ «Інтерапайп Новомосковський ТЗ» – має безсумнівну конкурентну перевагу і може зберегти її з використанням наявного фінансового потенціалу. Відповідно до цієї позиції, поведінка фірми – це поведінка розвідника, прагнення дослідити якнайбільше альтернатив, нежорсткий децентралізований контроль, інколи не повне використання ресурсів.

9. Для досліджуваного підприємства відповідно до методики SPACE можуть бути рекомендовані наступні стратегії:

1) пошук об’єктів на поглинання у власній і суміжній галузях;

2) збільшення частки ринку;

3) концентрація ресурсів на продуктах, що забезпечують найбільшу перевагу над конкурентами.

10. Перераховані рекомендації пов’язані з удосконаленням бізнес-процесів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у напрямках: виробництво, продаж і маркетинг, НДДКР, удосконалення технологій, загальне управління. Перспективним завданням є формування інтелектуального лідерства для одержання конкурентних переваг більш високого порядку.