Діалогові системи можна поділити за принципом взаємодії користувача і машини на:
· системи з командною мовою;
· "людина у світі об'єктів";
· діалог у формі "меню".
Застосування командної мови в прикладних системах - це перенос ідей побудови інтерпретаторів команд для міні- та мікро ЕОМ. Основна перевага цього методу - простота побудови і реалізації, а недолік - необхідність запам'ятовування команд і їх параметрів, повторення помилкового введення і т. ін. Тобто, у таких системах користувачам треба вивчати мову взаємодії.
Зовні протилежний підхід "людина у світі об'єктів" - відсутні команди і людина в процесі роботи "рухається" по своєму об'єкту за допомогою клавіш керування курсором, маніпуляторів (миша, перо), відповідних комбінацій клавіш. Діалог у формі "меню" надає користувачу безліч альтернативних дій, з яких він вибирає потрібні. Нині широке поширення отримав користувацький інтерфейс, що поєднує у собі властивості двох останніх. У ньому весь робочий простір екрана поділяється на три частини (об'єкта).
Перша частина називається рядком меню. За її допомогою користувач може задіяти різні меню, що складають "кістяк" програми, здійснюється доступ до інших об'єктів.
Друга частина називається рядком стану. Допомагає швидко викликати найбільш часто використовувані об'єкти чи відображати поточну інформацію.
Третя частина - робоча поверхня (поверхнею столу) - найбільша. Там відображаються всі ті об'єкти, що викликаються з меню чи рядка стану. Така форма організації діалогу людини і машини найбільш зручна, всі сучасні програми тією чи іншою мірою використовують її.
Існує два підходи до розробкиАРМ. Перший підхід - функціональний, являє собою автоматизацію найбільш типових функцій.
Функціональне програмне забезпечення (ФПЗ) може бути адаптовано до конкретних умов застосування. Відзначимо програмні засоби, що є базовими для АРМ різних професій, пов'язаних з обробкою ділової інформаціїй прийняттям управлінських рішень.
Першими з'явилися програмні засоби для автоматизації роботи технічного персоналу, що обумовлено великою формалізацією виконуваних ними функцій. Типовим прикладом є текстові редактори (процесори), які дозволяють швидко вводити, редагувати інформацію, здійснювати пошук помилок, допомагають підготувати текст до друку.
Фахівцям часто доводиться працювати із значними обсягами даних. Для полегшення такого роду робіт були створені системи управління базами даних (СУБД), які дозволяють зберігати великі обсяги інформації, і, головне, швидко знаходити потрібні дані.
Багато фахівців зв'язані також з обробкою різних таблиць, тому що у більшості випадків інформація подається у вигляді табличних документів.
Електронні таблиці допомагають створювати подібні документи. Вони дуже зручні, автоматично перераховують усі підсумкові і проміжні дані при зміні похідних. Тому вони широко використовуються, зокрема, при прогнозуванні злочинності.
Значною популярністю в установах користуються програмні засоби АРМ для контролю і координації діяльності організації, де вся управлінська діяльність описується як сукупність процесів, кожний з яких має початок, кінець і відповідальних виконавців. При цьому діяльність кожного працівника погоджується з іншими. Таким чином, створюється план-графік робіт. Пакет може автоматично при настанні терміну формувати завдання виконавцям, нагадувати про термін завершення роботи і накопичувати дані про виконавську діяльність працівників.
Важливу роль в управлінській діяльності відіграє оперативний обмін даними, який займає до 95% часу керівника і до 53% часу фахівців. Тому отримали поширення програмні засоби типу "електронна пошта". Їхнє використання дозволяє здійснювати розсилання документів усередині установи, відправляти, одержувати й обробляти повідомлення з різних робочих місць, проводити наради фахівців, що знаходяться на значній відстані один від одного.
Останнім часом спостерігається тенденція до створення так званих інтегрованих пакетів, що вміщають у собі можливості текстових редакторів, таблиць, графічних редакторів і т. п.. Наявність різних програм для виконання по суті однакових операцій - створення й обробки даних, обумовлено наявністю трьох різних основних видів інформації: числової, текстової і графічної. Зараз йде бурхливий розвиток засобів для обробки інших видівінформації: звукової і відеоінформації. Для них створені свої редактори, ці види інформації стають невід'ємною частиною більшостібаз даних.
Останнім часом спостерігається тенденція переходу до створення АРМ професійного призначення. Оснащення фахівців такими АРМ дозволяє підвищити продуктивність роботи керівників, швидкість обробки та точності інформації, що важливо для ефективного планування і управління.
Розглянемо склад засобів обчислювальної техніки комплексів АРМ.Сумісність апаратних засобів є одним з найважливіших показників при виборі ОТ. Тенденція придбання засобів ОТ, апаратно сумісних з наявними, зв'язана з багатьма об'єктивними і суб'єктивними причинами, де не останнє місце займає психологія користувача, його почуття впевненості в успіху застосування саме цього класу апаратних засобів.
Програмна сумісність визначається сумісністю апаратно реалізованої системи команд, сумісністю форматів представлення даних, сумісністю трансляторів,СУБДі т.д. Цей показник визначається наявністю значних обсягів раніше підготовлених даних, а також спеціалізацією персоналу, що має досвід роботи з базовими засобами програмного забезпечення.
4. Характеристика такласифікація АРМ
У виробничих об'єднаннях, на промислових підприємствах одержали застосування багаторівневі інтегровані АСУ. В залежності від особливостей виробництва, мети створення систем і складу функцій, що автоматизується багаторівнева інтегрована автоматизована система управління,наприклад виробничого об'єднання, може включати такі складові частини: автоматизовану систему організаційного управління підприємством,цехами, ділянками (АСУП), автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) , системи автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначення (САПР) , системи автоматизованого управління гнучкими виробничими системами (АСУ ГВС), автоматизовані системи управління технічною підготовкою виробництва (АСУ ТПВ) , автоматизовані системи управління науковими дослідженнями (АСНД) тощо.
Зазначені системи бувають як взаємозв'язаними і взаємозалежними поміж собою, так і відносно самостійними. Перший випадок можливий тоді, коли вихідна (фактична) інформація АСУ ТП, САПР, АСУ, ГВС, АСУ ТПВ використовуються в АСУП як вхідна, наприклад, для складання зведеної звітності, а вихідна (наприклад планова) інформація АСУП в цих системах використовується як вхідна.
Сучасні комплекси ПЕОМ , які використовуються у вигляді автоматизованих робочих місць (АРМ) користувачів різних рівнів і на яких здійснюється системна обробка економічної інформації, а також локальні мережі, які створюються у межах підприємства, складають технічну базу автоматизованої системи управління підприємством (АСУП).
АРМ - це робоче місце персоналу АСУП, яке обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації своїх функцій як фахівця або функцій АСУ. Класифікації АРМ відбувається за такими основними ознаками:
· за функціональною направленістю - АРМ технічного і допоміжного персоналу, АРМ спеціаліста, АРМ керівника тощо;
· за рівнем використання ПЕОМ - АРМ низового рівня, АРМ середнього рівня, АРМ вищого рівня;
· за формою організації працівників на ПЕОМ - індивідуальні і групові, одноапаратні і багатоапаратні;
· за іншими ознаками.
Для умов, при яких системна обробка інформації здійснюється не тільки комплексно але і в ритмі виробництва, а управління - цілеспрямовано і оперативно завдяки новій інформаційній (безпаперовій) технологій, найбільш перспективний і ефективний буде такий структурний підхід до побудови АСУП, при якому основу цієї системи будуть складати комплекси АРМ, що об'єднанні за ресурсозабезпечувальною ознакою (матеріальні, трудові, фінансові, а також основні засоби і готова продукція).
Такий підхід до організації системи комплексів АРМ в умовах АСУП дозволить:
· забезпечити взаємозв'язок процесів збирання і обробки інформації по горизонталі (між структурними підрозділами) на кожному рівні, по кожній предметній області - ресурсозабезпечувальній підсистеми;
· оперативно і всебічно забезпечити по кожній підсистемі і на усіх рівнях (по вертикалі) рішення функціональних питань управління (нормування і реґламентація, планування, облік і контроль, звітність, ексисмічний аналіз і прийняття управлінських рішень) по усіх видах виробництва;
· оперативно здійснювати інформування керівників і спеціалістів різних рівнів достовірною і повною інформацією про стан ресурсів, особливо пріоритетних в управлінні виробництвом, а також про процеси і операції, які відбуваються на підприємстві і в його структурних ланках;
· вирішити проблему своєчасного автоматизованого формування достовірних результатів виробничо-господарської діяльності підприємства в цілому, а також одержання зведених фінансових показників для формування установленої звітності за різні періоди часу.