Одним із аспектів її реалізації є створення та затвердження річного плану школи.
Річний план – найважливіший організаційно-управлінський документ, який регламентує всю діяльність, школи протягом навчального року. Від доцільності планування, його наукового обґрунтування залежать результати всієї діяльності. У зв'язку з цим школа може обрати і апробувати варіант плану, який не тільки систематизує всю діяльність педагогічного і студентського (учнівського) колективу, але і може слугувати своєрідним довідковим посібником для викладачів, адміністрації, контролюючих органів. Його створенню передує обов'язковий аналіз виконання запланованого в минулому навчальному році, який реалізується за переліком питань.
Керівник складає річний план роботи школи, який повинен охоплювати всі ділянки шкільного життя, виходячи з перспективної теми, над розв'язанням якої працює педагогічний колектив, нормативних і директивних документів, враховуючи результати роботи за минулий навчальний рік, шкільне оточення, інтереси вчителів, учнів та їхніх батьків, розуміючи сутність кінцевої мети.
План має бути конкретним, чітким, оперативним. Повинно бути вказано, хто, коли, де буде виконувати ту чи Іншу роботу, як перевірятиметься виконання заходу. Обов'язковим при плануванні є врахування наслідків роботи за минулий період, наступництво досягнутого, аналіз недоліків і конкретні заходи щодо їх усунення.
У процесі складання річного плану роботи можна використати такий алгоритм:
- аналіз реалізації плану роботи за минулий навчальний рік;
- систематизація і педагогічний аналіз інформації (тематична атестація,
- аналіз відвіданих занять, роботи методичних об'єднань та ін.);
- узагальнення результатів педагогічного досвіду для визначення відповідності/невідповідності вимогам програм, поставленій меті;
- проектування діяльності школи з урахуванням виявлених проблем, недоліків;
- розробка заходів з реалізації проекту діяльності навчального закладу через використання різноманітних організаційних форм роботи, науково–методичну діяльність, систему внутрішнього контролю;
- виявлення пріоритетних напрямів діяльності шкали.
Наступним за плануванням кроком менеджера освіти є організація: потрібно визначити, хто і яку роботу виконуватиме, хто із суб'єктів кому підлеглий і з ким пов'язаний, з ким взаємодіє по вертикалі і горизонталі, тобто вибудувати структуру організації та оргструктуру управління.
Організаційна діяльність (попередження відхилень від мети управління шляхом передачі інформації та забезпечення її засвоєння) повинна забезпечити ефективну взаємодію колективу з реалізації поставленої мети та завдань. Один з важливих напрямів забезпечення цієї взаємодії де розробка відповідно до мети та завдань структури управління, положень про структурні підрозділи або напрями чи види діяльності, посадових інструкцій. Кожна школа працює за навчальними програмами Міністерство Освіти і наук України, а також – авторськими.
Функція організації управління здійснюється шляхом розробки процесів поєднання вертикального, горизонтального управління і самоуправління. Це передбачає знання мотивів, потреб, інтересів і цінностей людини, вміння керівника створювати певну мотивацію, співпрацю вчителів і учнів, адміністрації і вчителів, спеціалістів органів державного управління школою і адміністрації школи. Цю функцію варто називати “організація”.
Організація як функція управління забезпечує технічну, економічну, соціально-психологічну та правову сторони діяльності й спрямована на впорядкування діяльності керівника та виконавців. Організація дає можливість визначити, хто саме буде виконувати кожне конкретне завдання, зв'язки за посадою кожного працівника загальноосвітнього закладу закріплені в посадових інструкціях. Ними ж визначаються зміст, основні напрямки та відповідальність керівників закладу освіти за певні ділянки роботи школи [92, 46].
Функція організації управління перетворюється шляхом розробки процесів поєднання вертикального, горизонтального управління і самоуправління. Це можливо здійснити через встановлення оптимального співвідношення зовнішнього управління і самоорганізації керованої системи. Таке перетворення передбачає знання мотивів, потреб, інтересів і цінностей людини, вміння забезпечувати умови для створення певної мотиваційної сфери, кооперацію дій керівника і підлеглих (вчителя і учнів, адміністрації і вчителів тощо). Поступово висуваються завдання створення мотиваційної школи через мотиваційне управління. Сучасними способами створення мотивів є матеріальне або моральне стимулювання і забезпечення умов для реалізації власних інтересів виконавців. Останнє дає найкращі результати в педагогічній практиці.
Таким чином, процес організації супроводжується діями керівника по створенню мотиваційної основи праці виконавців. Тому цю функцію краще назвати "організація і мотивація".
Сучасне управління поєднує функції контролю та регулювання. Сьогодні ми виділяємо два види контролю: "м'який" – моніторинговий і "жорсткий" – за кінцевим результатом. Моніторинговий контроль проводиться з метою поточного коригування процесів, які відслідковуються (розвиток школи, робота вчителя, учня, ефективність навчально–виховного процесу, ін.). Жорсткий контроль передбачає заміри тільки кінцевих результатів і визначення їх відповідності встановленим стандартам. У цьому випадку коригування проводиться за результатом. Для завершення характеристики функцій управління висловимо свої міркування щодо їх класифікації. На наш погляд, класифікація функцій потребує деякого уточнення. Ті загальні функції, якими ми звикли користуватися, звичайно виділяються за логікою діяльності. Логіка діяльності має такий вигляд: мотив (навіщо робити? Яку потребу задовольняє?), мета (що робити?), план, організація (як робити?), контроль, регуляція (чи так виходить?), результат (що вийшло?). Виходячи з цього, можна виділити функції мотивації, цілевстановлення, планування, організації, контролю, регулювання, оцінки результату. Така послідовність функцій закріплюється при самоуправлінні. При зовнішньому управлінні мотивація стає складовою організаційної функції, про що вже згадувалося раніше. Це функції, що локалізовані частковою метою [104, 10].
Логіка діяльності – це зовнішня сторона цього процесу. Є ще внутрішнє сутнісне його наповнення. Діяльність не може здійснюватися без її предмета і без "запуску", налагодження діяльності багатьох людей по досягненню спільної мети.
Предметом діяльності управління є інформація. Кожна функція потребує своєї конкретної інформації, обробка якої становить аналіз, порівняння складових, перегрупування, узагальнення, ін. Саме обробка інформації дає відповіді на запитання, як "запустити" і налагодити діяльність людей у потрібному напрямі. Особливістю діяльності є народження інформації в її процесі.
За допомогою встановлення зворотного зв'язку можна завжди отримати інформацію про стан справ, дізнатися те, чого раніше не знав і не міг знати, бо не була проведена відповідна діяльність. Для одержання відповіді треба спочатку поставити питання. Отже, щоб встановити зворотний зв'язок, спочатку треба налагодити прямий. Одиничний цикл "прямий – зворотний зв'язок" у спрощеному вигляді є комунікацією. Комунікативний зв'язок дозволяє встановити напрям подальшого "перетікання" дій і, при необхідності, перерозподілити функції або провести перестановку виконавців, або додатково забезпечити процес зовнішньою інформацією, обладнанням, людьми тощо. Саме ці дії складають сутність коригування, координації, кооперації, а всі разом – становлять процес керівництва. Тобто, керівництво – це внутрішній процес поточного вироблення інформації на основі комунікативного зв'язку, її обробки і, в разі необхідності, наступного перерозподілу виконавців, їх функцій, до оснащення їх діяльності. Це як "внутрішнє управління" в загальному управлінському процесі. Управління потребує не тільки внутрішньої, але й зовнішньої інформації. Тому треба дбати про загальний процес інформаційного забезпечення управління. Отже, на основі вищевикладеного, можна поділити загальні функції управління на основні (стрижневі) та локалізовані певним циклом дій у межах конкретної мети (планування, контролю тощо). Треба відзначити, що локалізований цикл неминуче повторюється у виконанні кожної функції при здійсненні всього управлінського циклу. Тобто і основні, і локальні функції мають наскрізний характер, який відрізняється індексом циклічності.
Усі функції управління освітнім закладом можна розділити на три великі групи, які представлені в таблиці:
- управління підтримкою стабільного функціонування школи;
- управління розвитком школи та інноваційними прцесами;
- управління функціонуванням і саморозвитком внутрішнього шкільного контролю.
| Функції управління підтримкою стабільної діяльності | Функції управління розвитком школи й інноваційним процесами | Функції керування діяльністю і саморозвитком внутрішкільного правління |
| організація узгодження у шкільному співтоваристві найважливіших цінностей;організація прийому до школи нового контингенту учнів;організація діагностики реальних навчальних можливостей, вихованості, розвитку, стану здоров’я школярів;організація прийому на роботу вчителів та інших співробітників школи;оозстановка педагогічних кадрів, розподіл навчального навантаження;організація розробки і введення в дію Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку, правил для учнів та інших локальних актів освітньої установи;тактичне й оперативне планування функціонування школи, визначення пріоритетних напрямків її життєдіяльності;тактичне й оперативне планування позакласної та позашкільної виховної роботи;тактичне й оперативне планування процесів забезпечення і пов’язування їх із цільовими характеристиками освітнього процесу;організація освітніх процесів відповідно до Статуту школи, календарних навчальних графіків, розкладу занять;організація ресурсного забезпечення функціонування школи, освітніх процесів;організація поточної роботи всіх підрозділів і функціональних служб школи;контроль, аналіз, оцінка, та корекція стану і результатів освітнього процесу;контроль і аналіз навчальної і виховної діяльності педагогічних кадрів;організація документування, облік і збереження найважливіших даних, що відбивають процес функціонування школи;організація профілактики негативних явищ (неуспішності, перевантаження школярів, демотивації, прояв девіантної поведінки, погіршення самопочуття школярів);мобілізація шкільного співтовариства для спільного вирішення завдань підвищення якості освіти у школі;планування, організація, керівництво і контроль роботи з педагогічними кадрами школи;планування кар’єри педагогічних кадрів у школі;планування і реалізація заходів для соціального захисту учнів і педагогів, охорони їхнього здоров’я;інтеграція шкільного співтовариства;інформування співтовариства про рішення вищих освітніх органів влади, які мають відношення до школи;планування й організація атестації педагогічних кадрів;планування й організація підсумкової атестації учнів;контроль за станом шкільного освітнього середовища, матеріальної бази, заощаджень і витрат ресурсів;контроль за дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки;контроль стану ресурсозабезпечуючої діяльності;розробка і введення в дію поточної організаційно-розпорядницької документації;планування й організація участі школи в акціях муніципальної освітньої системи, у житті місцевого співтовариства;планування і організація участі школи в різних вітчизняних і міжнародних проектах;організація взаємодії школи з батьками учнів;організація використання наявних зовнішніх зв’язків школи;корекція відхилень від намічених планів і параметрів функціонування школи;організація реклами освітніх послуг, які надає школа;організація системи зв’язків з громадськістю і засобів масової інформації;створення умов для роботи органів учительського й учнівського самоврядування;стимулювання результативної роботи педагогів та інших працівників школи;стимулювання навчальної і не навчальної активності учнів;організація виявлення, узагальнення і поширення корисного досвіду внутрішньо шкільної діяльності;привернення уваги співтовариства до труднощів, які виникають у ході функціонування школи, і пошук шляхів їхнього подолання;підготовка школи до проведення ліцензування, атестації й акредитації;розробка та введення стандартів і нормативів, що регулюють процедури функціонування школи, контроль за їх дотриманням, аналіз ефективності та ін. | стратегічний аналіз стану і прогнозування тенденцій зміни значущого зовнішнього середовища школи;стратегічний аналіз стану і прогнозування тенденцій зміни соціального замовлення, вимог суспільства до школи;моніторинг змін у соціальному оточенні школи, освітній політиці, територіальній освітній системі;системний аналіз й оцінка досягнень школи, освітнього процесу, наявного у школі передового досвіду, конкурентних переваг;системний проблемно орієнтований аналіз стану і тенденцій зміни шкільної системи у світлі нового соціального замовлення;організація ціннісного самовизначення шкільного співтовариства, орієнтації в системі цінностей;організація вироблення нової системи цінностей шкільного співтовариства;ініціювання «криз компетентності» у шкільному співтоваристві, стимулювання інноваційної мотивації поведінки;організація вироблення нової місії школи; організація вироблення образів випускників школи;організація розробки нормативів якості утворення в школі;організації розробки концепцій майбутнього стану школи;організація розробки стратегії переходу до нового стану школи;вироблення курсу інноваційної освітньої політики школи;планування інноваційної діяльності школи;планування, організація, керівництво і контроль за реалізацією цільової програми розвитку школи;організація розробки нового навчального плану школи;організація пошуку освітніх та інших нововведень за межами школи;організація розробки нового науково-методичного забезпечення;експертиза нового програмно-методичного забезпечення;розробка нормативних вимог до організації окремих інноваційних проектів;координація окремих інноваційних проектів;організація вивчення й узагальнення досвіду інноваційної діяльності в школі;організація встановлення і використання зовнішніх зв’язків в інтересах розвитку інноваційних процесів у школі;керівництво інноваційною діяльністю у школі;стимулювання участі педагогів, школярів, батьків у розвитку школи;організація ресурсного забезпечення інноваційних процесів;аналіз і оцінка ефективності інноваційної діяльності;проектування оновленого освітнього середовища школи;підтримка процесів інтеграції у шкільному співтоваристві. | виявлення актуальних і перспективних вимог до управління школою;моніторинг ситуації в школі та у навколишньому середовищі з погляду на зміни до вимог управління;аналіз досягнень і переваг чинної системи управління школою;організація проектування нової системи внутрішньо шкільного правління загалом та у всіх підсистемах зокрема;організація і координація взаємодій суб’єктів управління школою;поточне планування управлінської діяльності;координація стратегічних і поточних планів управлінської діяльності;аналіз поточної ефективності внутрішньо шкільного правління;організація вивчення суспільної думки, ставлення учасників освітнього процесу до управління школою;аналіз і узагальнення власного управлінського досвіду;організація освоєння і використання управлінських нововведень у системі внутрішньо шкільного правління;організація дослідницької й експериментальної роботи з питань управління школою;установлення зв’язків і взаємодії з науковими структурами, що займаються питаннями розвитку внутрішньо шкільного управління;організація інформаційного, кадрового, матеріально-технічного, мотиваційного самозабезпечення системи правління;пошук перспективних управлінських нововведень поза школою;стимулювання результативної роботи суб’єктів внутрішньо шкільного правління;стимулювання освоєння нових управлінських рішень, засобів, технологій;стандартизація правил і процедур управлінської діяльності;фіксація основних організаційних механізмів управління;культивування професійних педагогічних і управлінських цінностей та норм у керівників школи;аналіз і корекція соціально-психологічного клімату, взаємин у колективі керівників;підготовка резерву керівників школи з-поміж педагогів, що мають здібності і схильність до управлінської роботи;надання допомоги початківцям адміністраторам в освоєнні управлінської діяльності;забезпечення наступності управлінської політики за умови зміни членів шкільної адміністрації;організація підвищення кваліфікації членів шкільної адміністрації. |
До основних (стрижневих або просто основних функцій) ми відносимо такі функції: інформаційного забезпечення; встановлення комунікативних зв'язків; перетворення інформації; керівництва. До локалізованих, або циклічно–локалізованих, ми відносимо функції: цілевстановлення і прогнозування; планування і програмування; організації і мотивації; контролю і регулювання [59, 79].