Маркетинг – це вид підприємницької діяльності, який спрямований на доведення продукції від виробника до споживача. Він актуальний в будь-якій сфері діяльності.
Основними принципами маркетингу підприємства можна вважати:
- орієнтація на споживача, його потреби і вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів і послуг, а засобів вирішення проблем споживачів;
- гнучкість у досягненні поставленої мети, шляхом адаптації до вимог ринку, з одночасним спрямованим впливом на нього;
- комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових заходів, а комплекс маркетингу, поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначення цілей;
спрямування на довгострокову перспективу підприємства
Кожне підприємство існує на ринку не ізольовано, на його діяльність впливають законодавчі акти, лояльність місцевих та державних органів влади, взаємини із засобами масової інформації, політичною ситуацією в країні. Ці і багато інших факторів впливають на розвиток підприємства та на маркетингові функції.
Сегмент – це об’єднана, заздалегідь визначена кількість споріднених споживачів за певними ознаками. Сегментуванням ринку можна вважати методом пошуку підприємством різних секторів ринку на які спрямована його діяльність, для прийняття рішення про купівлю.
Метою сегментування є:
- забезпечення та підвищення ефективності виробничої, комерційної та збутової діяльності підприємства для утримання чи підтримання на бажаному рівні обсягів надавання послуг, обсягів виробництва та збут;
- адресне та цільове задоволення потреб споживачів у послугах, які надає підприємство;
- зниження рівня конкуренції на даному ринку.
Головною метою підприємства є збільшення об’єму (кількості) послуг, які надаються, приваблення потенційних клієнтів і подальше розширення ринкової частки. Головною стратегією підприємства повинна стати комплексна стратегія за поданням робіт та послуг більш високої якості і за більш доступними цінами, а також розширення асортименту. Виходячи з цього, стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту за рахунок стимулювання об’єму наданих послуг, виконаних робіт, цінової політики і створення позитивного іміджу підприємства.
Про політику ціноутворення говорити досить складно, оскільки тарифи на утримання будинку та при будинкової території розраховуються на підставі Постанови Кабінету міністрів України та затверджуються сесією міської ради, а вартість виконання підрядних робіт встановлюється згідно кошторисної документації, яка складається на основі Державно-будівельних норм (ДБН), затверджених Держбудом України.
Фінансовий аналіз
Фінансовий стан підприємства – це показник його конкурентоспроможності, тобто платоспроможності, кредитоспроможності, виконання інших зобов’язань перед державою та іншими підприємствами.
Фінансовий аналіз – це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.
Основними завданнями фінансового аналізу стану підприємства є:
- з’ясування забезпеченості фінансовими ресурсами та перевірка цільового використання;
- пошук резервів і можливості найекономнішого та найраціональнішого використання фінансових ресурсів, обмеження й ліквідації позапланового перерозподілу оборотних коштів і прискорення їх оборотності;
- розробка заходів для мобілізації фінансових ресурсів і усунення причин недоліків у роботі.
Джерелами інформації для аналізу фінансового стану є: баланс підприємства (форма 1), дані фінансового плану, показники таких звітів: «Звіт про фінансові результати», «Звіт про рух грошових коштів», «Звіт про наявність та рух основних коштів і амортизаційного фонду», «Звіт про основні показники фінансової діяльності підприємства (організації)», «Зведена таблиця основних показників, що комплексно характеризують господарську діяльність підприємства».
В даній роботі проведемо внутрішній аналіз нашого підприємства.
Аналіз фінансових показників, а саме показників фінансової стійкості, показників ділової активності, рентабельності та ліквідності проведемо у таблицях.
Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність та передбачає, що ресурси вкладені в підприємницьку діяльність повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечуватиме самофінансування та незалежність підприємств від зовнішніх джерел формування активів.
Фінансово стійким вважається таке підприємство, яке за рахунок власних джерел фінансування покриває засоби, які вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, розраховується в строк за своїми зобов’язаннями.
Суть фінансової стійкості підприємства полягає у співвідношенні вартості матеріальних оборотних коштів і величини власних і позичених джерел їх фінансування.
Таблиця 2.9
Аналіз показників фінансової стійкості.
| Показники | Формула для розрахунку | 2006 рік | 2007 рік | Абсолютне відхилення | Висновок |
| Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) | Власний капітал __________ Пасив | 0,997 | 0,996 | -0,001 | Оскільки коеф. автономії є більшим ніж 0,5 (нормативне значення), то це свідчить про можливість підприємства виконувати зовнішні зобов’язання за рахунок власних коштів. |
| Коефіцієнт фінансової залежності | Пасив _________ Власний капітал | 1,003 | 1,004 | +0,001 | Коефіцієнт є нижчим ніж 2 ( нормативне значення) і означає, що за 2007 рік на одиницю власного капіталу припадає 1,004 одиниць сукупних джерел. |
| Коефіцієнт фінансування | Власний капітал __________ Позичкові кошти | 323,8 | 229,7 | -91,4 | Коефіцієнт фінансування досягає нормативного значення ( більше 1), тому можна зробити висновок про фінансову стійкість підприємства, тобто перевищення власних коштів над позиковими |
| Коефіцієнт фінансової стійкості | ВК + ДЗ ________ Пасиви | 0,997 | 0,996 | -0,001 | Коефіцієнт незначно відхиляється від нормативного значення (0,85-0,9), але спостерігається негативна тенденція до зменшення даного показника. |
| Коефіцієнт концентрації позикового капіталу | ПП _________ Пасиви | 0,003 | 0,004 | +0,001 | Коефіцієнт відповідає нормативному значенню (менше 0,5) і показує, що за 2007 рік на одиницю сукупних джерел припадає 0,4 % позикового капіталу. |
Отже, оцінивши показники фінансової стійкості можна зробити висновок про те, що підприємство є фінансово стійке, тобто спостерігається перевищення власних коштів над позиковими і можливість підприємства виконувати свої зовнішні зобов’язання за рахунок власних коштів.
Наступним кроком ми оцінимо показники ділової активності, вони характеризують ступінь ефективності використання наявних активів з погляду виробництва та реалізації готової продукції. Вони дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів і виражаються воцінці оборотності активів.
Таблиця 2.10
Аналіз показників ділової активності
| Показники | Формула для розрахунку | 2006 рік | 2007 рік | Абсолют-не відхилен-ня | Висновок | |
Оборотність активів | Чистий дохід __________ Баланс | 0,0088 | 0,0087 | -0,0001 | Напрямок змін – зменшення, що відхиляється від нормативу, економічний зміст даного показника полягає в тому, що на одиницю коштів, інвестованих в актив ми отримуємо 8,70 грн. виручки. | |
Фондовіддача | Чистий дохід Залишкова вартість | 0,0089 | 0,0088 | -0,0001 | Напрямок змін – зменшення, що є відхиленням від нормативу; на одиницю основних виробничих фондів припадає 8,80 грн. виручки. | |
Коефіцієнт оборотності обігових коштів | Чистий дохід Обігові кошти | 1,09 | 0,77 | -0,32 | Напрямок змін – зменшення, що є негативним фактором; обігові кошти за період (2007 рік) здійснюють 0,77 обороту. Чим більше оборотів здійснюють обігові кошти, тим вища ефективність їх використання. | |
Період одного обороту обігових коштів (днів) | 360 К о | 330 | 467 | +137 | Збільшення даного показника, що є відхиленням від нормативу; середній період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію за 2007 рік становить 467 днів. | |
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | Чистий дохід Дебіторська заборгованість | 1,85 | 2,51 | +0,66 | Показник збільшується що відповідає нормативу; У 2007 р у2,51 рази чистий дохід перевищує середню дебіторську заборгованість. | |
| Період погашення дебіторської заборгованості (днів) | 360 К об.дз | 194 | 143 | -51 | Період погашення зменшується, що є позитивним, у порівнянні з 2006 роком у 2007 він зменшився на днів. | |
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | Чистий дохід Кредиторська заборгованість | 2,88 | 2,02 | -0,86 | Напрямок зміни зменшення це є негативно, оскільки у 2007 р. у 2,02 рази чистий дохід підприємства перевищує його кредиторську заборгованість | |
| Період погашення кредиторської заборгованості (днів) | 360 К об.кз | 125 | 178 | +53 | Період погашення збільшується, що є негативним явищем, | |
| Коефіцієнт оборотності власного капіталу (оборотність) | Власний капітал Чистий прибуток | 15155 | 2092,8 | +13062,2 | Показник зменшується що є негативним явищем | |
| Коефіцієнт оборотності запасів | Собівартість Запаси | 7,44 | 6,18 | -1,26 | Показник зменшується що є відхиленням від нориативів | |
Отже, охарактеризувавши показники ділової активності можна зробити висновок про те, що спостерігається негативна тенденція практично всіх показників до зменшення, а саме зменшується кількість оборотів обігових коштів, період обороту збільшується, позитивними є зміни показників: період погашення дебіторської заборгованостей зменшився. Це пояснюється збільшенням за 2007 рік чистого доходу та збільшенням обсягів наданих послуг.